Глава 5. Знайомство з Землею

Шейла і Найт вийшли із свого схову. Земля зустріла їх прохолодним вітром і свіжим ароматом соснового лісу, що оточував місце їхнього приземлення. Для обох інопланетян це був перший візит на Землю, і кожен звук, запах і відчуття здавалося неймовірно новим та дивним.

Шейла озирнулася навколо, зачарована красою земної природи. Її планета Бернар мала свої чарівні ландшафти, але тут, на Землі, все виглядало диким і непередбачуваним. Листя дерев повільно колихалися на вітрі, створюючи особливу атмосферу спокою. Вона зробила глибокий вдих, відчуваючи аромат землі і рослин, які були для неї зовсім новими.

-Це... дивовижно, — тихо промовила вона, озираючись. - Таке інше від нашої планети.

Найт теж був здивований тим, що бачив перед собою. Він відрізнявся від Шейли тим, що сприймав нові світи більш прагматично, завжди розглядаючи їх з точки зору місії і стратегії. Але навіть він не зміг приховати легкого захоплення від того, що відчув на Землі. Атмосфера, магнетизм планети — все це відчувалося зовсім інакше, ніж на їхньому рідному Бернарі.

-Земля дійсно має свою красу, хоч і більш примітивну в порівнянні з нашою цивілізацією, — сказав Найт, оцінюючи навколишнє середовище. Він перевірив дані на своєму портативному пристрої. -Але тут усе ще присутні серйозні загрози. Людська цивілізація на межі екологічної катастрофи, і це те, що ми мусимо враховувати.

Шейла кивнула, але була більш зосереджена на своєму особистому завданні — нової зустрічі з Джеком. Вона не могла відірватися від думок про те, як пройде їхня зустріч. Вона вже відчувала незрозумілий зв’язок з ним, ще до того, як особисто зустрілася.

-Нам потрібно діяти обережно, Найте. Ми тут, щоб допомогти, але я боюся, що наша присутність може викликати більше питань, ніж відповідей. Люди ще не готові дізнатися про наш існування.

Найт зітхнув, стежачи за показниками навколишнього середовища. 

-Тому ми вибрали це місце. Подалі від очей. Але не забувай, ми тут не тільки для того, щоб спостерігати за природою. Наша головна мета — Джек. Він є ключем до нашої місії.

Шейла кивнула, але глибоко в душі її хвилювало більше, ніж просто місія. Її особисті почуття до Джека були складними і змішаними. Вона розуміла важливість завдання, але з кожною хвилиною все більше усвідомлювала, що її рішення щодо Джека можуть змінити не тільки хід місії, а й її власне життя.

***

Шейла і Найт, переодягнуті у звичайний земний одяг, злилися з натовпом на вулицях маленького містечка, де вони домовилися зустрітися з Джеком. Їхні маскувальні технології допомогли адаптувати зовнішність під людську, але всередині вони залишалися інопланетянами з Бернара, кожен зі своїми секретами і місіями.

Шейла відчувала змішане хвилювання та тривогу. Це була друга зустріч з Джеком, але тепер — вже не як інопланетян, а як землян, щоб уникнути підозр. Найт був поруч, зосереджений і трохи напружений, але не говорив нічого зайвого. Він розумів, що ця зустріч має вирішальне значення, не лише для їхньої місії, а й для Шейли.

Вони підійшли до невеликої кав’ярні на узбіччі дороги, де Джек уже сидів за столиком, пильно оглядаючи місце. Він виглядав трішки розгубленим, але стриманим. Його очі швидко зустрілися з очима Шейли, і на мить між ними промайнула невидима іскра.

Шейла сіла навпроти, спокійно усміхаючись, щоб розрядити атмосферу. Найт зайняв місце поруч, тримаючись більше на задньому плані.

-Джеку,— почала Шейла, її голос був м'яким, але впевненим. - Ми тут, щоб продовжити нашу розмову. Але сьогодні — інший контекст. Ми хочемо допомогти тобі зрозуміти, хто ти є насправді, і чому твоє походження так важливе.

Джек нахилився вперед, його погляд став уважнішим.

 -Я знаю, що ви не просто люди. Вже відчув це на попередній зустрічі. І я починаю розуміти, що це стосується мене більше, ніж я думав.

Шейла коротко кивнула, вона знала, що Джек поступово наближається до істини. 

-Так, твій батько був із нашої планети, і ти носиш у собі його спадщину. Це не просто якісь здібності. Ти — частина двох світів. Ми хочемо допомогти тобі зрозуміти, як це вплине на твоє життя і на майбутнє планети.

Найт додав: "Бернар хоче підтримати Землю в її кризі. Ми можемо допомогти, але для цього ти потрібен нам, Джеку. Ти можеш стати мостом між нашими світами."

Джек на мить замовк, обмірковуючи все, що почув. Його серце билося швидше.

 -Я не знаю, чи готовий до цього. Ви говорите про мене, як про ключ до чогось величезного. Але я — просто дослідник, науковець. Як я можу змінити щось настільки велике?

Шейла усміхнулася, її погляд став м'якшим.

 -Ти більше, ніж думаєш, Джеку. І твоя роль важливіша, ніж будь-коли. Ми з тобою не просто через місію — ми тут через твою долю.

Розмова тривала довго. Джек ще не був готовий прийняти своє інопланетне походження і відповідальність, яку це накладало, але в серці він відчував, що Шейла і Найт прийшли з правдою, яку він не міг ігнорувати. Ще кілька зустрічей — і все зміниться назавжди.

Після тривалої розмови в кав'ярні Джек вирішив змінити обстановку і запропонував Шейлі вийти на прогулянку. Вони залишили Найта в кав’ярні — він сказав, що має деякі справи і зустрінеться з ними пізніше. Вихід на вулицю дав змогу Джеку і Шейлі трохи розслабитися після емоційної напруги в приміщенні.

Ніч повільно огортала місто. М’яке світло ліхтарів освітлювало вулиці, і легкий вітерець приніс запах свіжого листя та осінньої прохолоди. Джек і Шейла йшли повільно, бік о бік, через парк, що розкинувся на околиці міста.

-Я завжди любив це місце,— промовив Джек, порушивши мовчання. Його голос звучав спокійніше, ніж раніше. - Тут я часто проводив час після важких днів на роботі. Це допомагає розставити думки по поличках.

Шейла слухала його, намагаючись зрозуміти, що насправді турбує Джека. Вона бачила, що він хоче більше дізнатися про себе, але водночас боїться того, що може відкритися. Її серце билося трохи швидше, коли вони йшли поряд. Вона відчувала, що їхній зв'язок стає міцнішим з кожною хвилиною.