Кохання, як діагноз серця

Несподівана зустріч. Глава 11

– Добрий ранок! Сьогодні до нашої групи приєднається новий студент. Ось, доречі, і він. Знайомтеся: Лео Девіс. 

В групі запала тиша, у двері ввійшов симпатичний хлопець із карими очима та злегка кучерявим волоссям. Він був одягнений не так, як усі, хто тут навчався, але зі смаком. Чорні брюки, чорна футболка, простий годинник і пошарпаний рюкзак на одне плече. 

– Лео надзвичайно розумний і талановитий, – продовжував знайомство куратор. – Він отримав грант завдяки високим досягненням у навчанні.

– Лео, можете зайняти будь-яке вільне місце в аудиторії.

– Дякую, –  сухо відповів Лео та оглянув вільні місця.

Я була приголомшена, бо одразу впізнала цього юнака. Це той самий велосипедист, через якого моє сумління ніяк не заспокоїться. І ось він тут, переді мною... Мої пошуки закінчились, так і не почавшись.

Анет одразу помітила, що зімною щось не так і смикнула мене за руку. 

– Відстань! – гримнула я на подругу.

– Міс Браун! У вас виникли питання? – спитав куратор, почувши шум.

–  Ні-ні, Анет, потрібна ручка... А ось і вона! – вийняла ручку з пеналу та передаю її подрузі, розлючено дивлячись на неї.

–  Що? – не затихала Анет.

– Знаєте, Лео, сядьте-но біля Лілі, а Анет – біля Джорджа. Гадаю, так буде спокійніше, – додав куратор і провів Лео просто до моєї парти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше