31.1

--- Юль, давай ти піднімайся до офісу, а я поїду. Уже навіть трохи спізнююся, тому ти за мене попрацюєш, красуне моя, --- сказав Влад, коли привіз мене до офісу.

 Як добре, що коханий  директор фірми, а я його майбутня дружина. З того часу, як ми почали жити разом дуже часто спізнюємося на роботу. А все тому, що мій Влад  з самого рання  може забажати один маленький поцілунок який затягується на довгі десять, а то й двадцять хвилин.

--- Як скажеш, бос. Тебе чекати до обіду ? --- закидаючи сумочку на плече, питаю про всяк випадок, якщо мій коханий раптом забув про наші плани на другу половину дня.

--- Звісно чекати ! І я не забув про поїздку до ресторану. Повернуся й одразу поїдемо. 

Ще з ранку ми домовилися, що після обіду разом поїдемо до ресторану у якому плануємо святкувати наше весілля. Там у нас ще  мала відбутися  зустріч з організаторами. Хотілося, як найшвидше обговорити всі деталі. 

--- Ти просто до неможливості ідеальний чоловік. Мені дуже пощастило, що ти в мене є, --- нахилившись до Влада, дарую йому один невинний поцілунок й усміхнувшись виходжу з автомобіля. 

Небо вкрите сірими, осінніми хмарами, які ніби туманом висять над головою, а в моїй  душі тепло та затишно. А такі комфортні  погодні умови створив для мене Влад.

 Зайшовши у ліфт глянула на себе у дзеркало й зрозуміла просту істину, що кохання велика сила. Ще зовсім недавно я була байдужою до життя, сірою і непримітною, офісною працівницею. Саме мій коханий Влад, якого я так боялася та ненавиділа. повернув радість у моє життя. Розмалював його яскравими фарбами, навчив знову посміхатися й подарував нам щире і шалене кохання.

 Сьогодні у дзеркалі я бачу красиву, впевнену у собі дівчину. Вона посміхається й радіє життю, складає плани на майбутнє і просто насолоджується життям поряд з коханим чоловіком. Сьогодні я сміливо одягаю  яскраві речі не боячись чоловічих поглядів. Упевнена, Влад ніколи й нікому не дозволить мене скривдити. Знявши пальто, перекидаю його через руку, чомусь у ліфті мені раптом забракло повітр'я. 

 У офісі кипить робота. Та схоже не всі сьогодні налаштовані на продуктивну  працю. Наша молоденька секретарка відкрито фліртує з якимось незнайомцем   який вальяжно опирається на її робочий стіл. Зі спини він видався мені знайомим. Невже десь зустрічалися ?  Щоб не тримати інтригу  вирішую доволі голосно  привітатися. 

--- Добро дня, колеги ! 

Дієвий метод, я одразу у центрі уваги. Незнайомець теж  без поспіху повертається до мене обличчям і я бачу перед собою .... Дена Власова. А він, що тут забув ? Невже вирішив помиритися з Владом ? Чи знову прийшов ображати мене ? Стало не по собі і я ступила крок назад, мимоволі поправляючи свою голубу спідницю олівець.

--- Привіт, ... Юлю ! 

--- А Влада зараз немає. Він появиться лише після обіду --- вирішую, що не варто вітатися з людиною, яка відкрито мене зневажає і в минулому завдала цілу купу страждань. 

Його прихована  посмішка ледь торкається губ. Лише зараз я помічаю невеличкий шрам, який не дає йому можливості весело й нахабно посміхатися. Мабуть, свіжий, раніше його не було. Невже з Владом знову з'ясовував стосунки ?

--- Я приїхав до тебе ! 

До мене ??? З якого дива ? Ми у лікарні мило поговорили. І це при тому, що я готова була пробачити його.

--- У мене багато справ то ж думаю, що діалогу між нами не буде. 

--- Давай ми поговоримо не при свідках. Де  твій кабінет ? 

--- Не важливо, нам просто нема про що говорити.

Підійшовши до мене Ден акуратно, але доволі ціпко схопив   мене за лікоть й ніби ляльку повів до Владового кабінету. 

--- Я викличу охорону, ... якщо ти хоч пальцем мене торкнешся ... чуєш ...

--- Сьогодні я не мав у роті ані жодної краплі алкоголю, ані таблеток чи порошку. Я адекватний. Можеш не хвилюватися так. Я нічого тобі не зроблю.  

--- Тоді не розумію, чого ти хочеш від мене ?

Його холодні очі нахабно розглядали мене і я вже шкодувала про те, що одягнена не як завжди. Вузька спідниця чітко вимальовує контури моєї фігури, а блузка здається аж занадто прозорою.

--- Юлю, через те, що я доволі давно вживаю наркотики мій мозок працює, як йому заманеться. Часто я буваю доволі неадекватним, але навіть після затяжної нірвани я повертаюся до реальності. А реальність така, що навіть у такого кретина та негідника, як я, є --- совість. І вона останнім часом  доволі часто нагадує про себе. Я не мав права так чинити з тобою, ... вирішувати за тебе ... Якщо ти коли-небудь зможеш пробачити мені я буду дуже радий. 

 Він , що прийшов вибачатися ? Невже  справді прокинулася совість ? 

--- Дене, ще у лікарні я сказала, що пробачила вас з Ярославом. Не хочу іти в майбутнє з тягарем минулих жахіть. 

--- Та знаю я, що ви з Владом одружуєтесь, Яр розповів. Що можу сказати, ... будьте щасливими. Ви як ніхто заслуговуєте на це ... Ти правда пробачила мене ? 

--- Правда ! І знаєш хоч я тебе побоююся, але коли ти не під кайфом здаєшся нормальним чоловіком. Дене, у кожного з нас в житті є чорна смуга і я яскравий тому приклад, але це не привід перетворюватися на звіра. Упевнена, що мої слова ти зрозумієш правильно. Я щиро бажаю тобі стати щасливим, як  стали ми з Владом.