Кохання в нагороду

28.1

 Я чую, як під Владовими ногами шелестить опале листя. Може ми у лісі ? Чи у парку ?  Він несе мене у невідомому напрямку, а я з зав'язаними очима почуваюся абсолютно щасливою та безтурботною. Коханий ніби вітром розвіяв геть усі мої страхи, а натомість подарував віру, надію і любов у спільне щасливе  майбутнє. Не знаю, що саме він вигадав, але серцем відчуваю, що це щось цікаве та приємне. 

--- Владе, може хоч трохи привідкриєш завісу свого таємничого сюрпризу ? --- не втримавшись запитала я, згораючи від цікавості.

--- Можу лише сказати, що тебе чекає море неймовірних емоцій, романтики та небесної краси.

--- Ммм, ...  твої слова лише підігріли мою цікавість. Де ми ? 

--- Капельку терпіння, кохана моя.

Я відчуваю, як поряд з нами метушаться люди, але жодного уявлення не маю де ми знаходимося. Чому усі мовчать ? Влад обережно кладе мене на ноги. Дивне відчуття, ніби над моєю головою палає вогонь. Чоловік обіймає мене за плечі і у мене з'являється вже зовсім інше дивне відчуття ніби земля втікає з-під моїх ніг.

--- Владе, або ти негайно пояснюєш мені де ми і,  що відбувається або я негайно знімаю пов'язку з очей, --- питаю я, міцно схопивши його за рукав куртки.

--- Не хвилюйся, ще пару секунд і я власноруч  зніму її з твоїх очей. До речі ти обіцяла довіряти мені, ... пам'ятаєш. Я саме для цього  все це замислив.  Ти ж уже знаєш що я нічого не зроблю поганого? Знаєш ? 

--- Знаю ! --- упевнено відповідаю я. 

--- Тоді ти готова відчути і розділити зі мною пташиний політ!?

--- Владе, негайно кажи де ми ? --- з дивним передчуттям питаю я.

--- Ми у кошику аеростата, --- у цю мить Влад знімає повязку з очей і я втрачаю дар мови. Міцно стиснувши його руку  розумію, що ми на повітряній кулі,  піднімаємося у небо. Бачу, що ми вже на рівні багатоповерхівок і навіть уявляти не хочу на скільки метрів ми піднялися від землі.

--- Владе, ти просто неймовірно божевільний чоловік. Невже забув, що я боюся висоти ? --- налякано кричала я, до хрусту стискаючи його руку. 

--- Я пам'ятаю кожне твоє слово. І добре знаю приказку, що клин клином вибивають. Ти ж сама розповідала про свій страх висоти  у відкритому просторі. Хіба це ненайкращий спосіб подолати його разом  ? Лише глянь навколо, як красиво. Давай насолоджуватися моментом, кохана. Не дай своєму страхові все зіпсувати. 

Влад став поряд зі мною, а я навіть не знайшла,  що йому відповісти. Дивлячись на полум'я пальника тепер розумію чому над головою  було відчуття  палаючого вогню.  У мені боролися два відчуття:  страх та захоплення красою ранішнього, безхмарного неба. Здавалося протягни руку і на твоїй долоні сидітиме хмаринка. 

--- Ну, ... як відчуття ? Вдалося побороти страх і підкорити небо ?

--- Владе, коханий це просто неймовірно. Ніколи б не подумала, що у безкрайньому небі можна мати повне відчуття свободи.

--- Я радий, що тобі сподобався мій сюрприз.

--- Він неймовірний, ... ти неймовірний, Владе.

Поряд з Владом я забуваю про все на світі. Як от зараз, ми так далеко від землі, а я думаю лише про те, як сильно кохаю цього неймовірного чоловіка. Він огортає мене впевненістю і теплом. Дарує відчуття захищеності та спокою.

--- Юленько, моя мила дівчинко ! --- тримаючи мене за руку, Влад опускається переді мною на одне коліно. З кишені витягує бархатне сердечко і протягує його мені, на своїй широкій долоні. Це може означати лише одне він хоче, щоб я стала його дружиною. 

--- Юль,  ти вийдеш за мене заміж ? --- питає коханий, поки я розгублено кліпаю очима на всі боки. Я так чекала цього моменту і боялася водночас. Мріяла, уявляла і зараз з великою радістю відповім <<так>>.

--- Я згодна, Владе ! Так ! Так ! Так !

 Піднявшись з коліна  коханий відкрив для мене сердечко. На білосніжному атласі під промінням ранішнього сонця виблискувала неймовірно красива, діамантова каблучка.

--- Дозволиш ? 

--- Звісно, що так ! --- сміючись я подала свою руку і вмить на моєму безіменному пальці красувалася каблучка. Витягнувши руку вперед себе я замилувалася її красою. ---Владе, милий, я ... кохаю тебе і хочу, щоб ми все життя були разом. 

--- Обіцяю,  так і буде, кохана ! Я й не сподівався так скоро почути такі слова. Думав, ти довго вагатимешся чи варто зі мною зв'язуватися.

--- Нас уже давно, міцно зв'язала доля. Ми лише віддалися нашим почуттям, щоб стати по-справжньому щасливими. 

Я обійняла Влада і жадібно поцілувала. Пила нектар з його губ, втамовуючи спрагу та мені давно хочеться більшого, хочеться випити його до дна. Теплі губи Влада цілували мене з ніжною чуттєвістю. Я заплющила очі. Від почуттів голова йшла обертом і хоч зовсім невміло, але я відповідала на пристрасть, що вирувала між нами в цей дивовижний момент.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше