Глава 28
Ми з Владом уже місяць живемо разом. І сказати, що я просто щаслива, це нічого не сказати. Я щаслива, просто неймовірно. Такої феєрі у мене в житті не було жодного разу. Це найкращий період мого життя. Тепер я добре знаю і відчуваю, що закохалася у Влада ніби школярка. Але ні, у школярок кохання мінливе, а моє на все життя, ... це точно.
Я зрозуміла, що ми просто ідельно сумісні між собою. Влад розбурхав у мені такі почуття, про які я навіть ніколи не здогадувалася. Тепер він не краде мої поцілунки, а я сама з насолодою цілую його. Думаю я готова до більшого, того, що по-справжньому єднає закоханих людей.
--- Юль, я розумію, що сьогодні субота і нам нікуди не треба бігти, але треба підніматися з ліжка. У мене для тебе є сюрприз. Він не вдома, тому нам треба збиратися і їхати до нього.
--- Владе, що ти знову навигадував ? --- капризно питаю я, не бажаючи вставати з ліжка, бо маю на сьогоднішній ранок інші плани.
--- Одягатися потрібно тепліше. На дворі пізня осінь.
--- Владе !!!???
--- Обіцяю, тобі все сподобається, кохана. Просто довірся мені. Твоя довіра --- основна мета мого сюрпризу.
Чоловік ніжно цілує мої губи і я не втримавшись обіймаю його й тягну до себе. Сміючись ми обоє падаємо на подушки. Думаю, що у нас закінчився період просто поцілунків. У мені давно кипить бажання стати з Владом одним цілим не лише в духовному плані. Та мій коханий чоловік вперто не переходить межу, а я не така смілива, щоб зробити перший крок.
--- Може ми відкладемо твій сюрприз на потім ? --- шепочу йому в губи.
--- Не можна ! Я довго готувався до нього, тому просто відмінити не вдастся. Давай збиратися. Я зварив нам кави і навіть намастив маслом кілька бутербродів.
Влад не хотячи відсторонився від мене і взявши за руку почав стягувати капризну дівчину з ліжка. Я лише сміялася намагаючись протистояти йому.
--- Владе, чому ти такий злий з самого рання ? --- не перестаючи сміятися, питаю я.
--- Тому що кохаю тебе до безтями, тому що хочу бачити на твоєму обличчі лише посмішку, тому що хочу, щоб ти довіряла мені, як собі. Ось і все !
--- О-г-о, ... скільки в тебе багато бажань, а в мене лише одне, ... просто відіспатися за цілий тиждень. Та якщо ти так наполягаєш, то доведеться збиратися. А куду ми їдемо ? Що мені одягати ?
--- Не можу сказати, бо тоді ніякого сюрпризу не буде, а от форма одежі ... як на прогулянку. Ммм ... одягни ті вузенькі джинси. Ти мені в них дуже подобаєшся ... і шапку. На дворі прохолодно. Все, ... чекаю на кухні.
Влад залишив мене саму у нашій спальні. Цікаво, що він там навигадував ? Що за сюрприз приготував ? Вмившись таки одягаю ті джинси про які казав коханий і чорну водолазку. Відкривши шафу з цікавістю подумала над тим навіщо мені шапка ? На дворі осінь, але не так вже й холодно.
--- Так, ... сідай швиденько. Ось твоя кава. --- Влад підсуває мені чашку ароматного напою і тарілку з бутербродами. Сідає навроти мене. Я спостерігаю за ним з цікавістю і купою запитань. Та він навіть не збирається ділитися зі мною своїм секретом.
--- Якщо ти готова, то можемо їхати, --- глянувши на годинник, запитав у мене Влад.
--- Готова, але може все таки скажеш куди саме ти мене везеш ?
--- Якщо скажу, то ніякого сюрпризу не буде. Тобі доведеться трішки потерпіти, допитлива моя та нетерпляча дівчинко.
У машині грала приємна, розслабляюча музика. Через вікно я бачила, як з дерев опадає жовте листя, але погода, як для осені просто чудова. З'їхавши з головної дороги ми рухалися у невідомому мені напрямку, мабуть уже кілометрів десять. Раптом Влад зупинив автомобіль і повернувся до мене.
--- Ми майже на місці, тому в мене буде до тебе одне прохання.
--- І, ... яке саме ?
--- Сюрприз уже зовсім близько, тому я хочу зав'язати тобі очі. Хочу здивувати тебе і навчити вірити мені. Хочу, щоб ти назавжди позбулася своїх страхів і знала, що я щавжди поряд і ніколи не дозволю тобі впасти. Завжди протягну руку допомоги ю. У будь-якій ситуації, в горі і в радості буду поряд, бо ти давно забрала моє серце.
--- Владе, не знаю, що ти там задумав, але я вірю тобі, довіряю тобі і відчуваю себе поряд з тобою у безпеці.
І це не вигадані слова, а чиста правда. Не знаю куди саме веде мене Влад, але з ним я готова йти хоч на край світу. Коханий завязує мені очі, відкриває дверцята з мого боку і підхопивши мене на руки несе у невідомому напрямку. Я обіймаю його за шию і вдихаю знайомий аромат.
#1163 в Любовні романи
#259 в Короткий любовний роман
#565 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 17.04.2023