Глава 26
Поки Влад шукав ключі я стояла пеступаючи з ноги на ногу біля його квартири. Звісно я вже тут була раніше і все бачила та все одно навіть уявити не можу, як воно буде між нами. Я ж зібралася жити з чоловіком, а не з сестрою чи подругою.
Влад відчинив двері й впустив мене першою. Глянувши на нього я повільно заходжу до коридору.
--- Може мені варто було занести тебе на руках ? Знаю, що є така традиція ...
--- Владе, це традиція для одружених людей, а ми з тобою лише ... пара.
--- А, ... значить у нас з тобою все ще попереду, --- у нього такий веселий та грайливий настрій, чого на жаль не скажеш про мене.
Невже він і справді такий упевнений, що все в нас буде добре і, що наші стосунки закінчаться одруженням? А я от точно упевнена, що будуть суперечки та сварки. Так завжди буває між закоханими ... або просто між людьми.
--- А, що далі ? --- запитала я, коли ми продовжили стояти посеред коридору.
--- Думаю ... зараз саме час піднятися до нашої спальні, переодягтися, прийняти душ, повечеряти за келихом вина. Можна переглянути фільм або одразу лягти спати.
--- Я згодна! Давай все так і зробимо.
--- Тоді за мною, --- командує цей веселий красень у діловому костюмі.
Я вже була у Владовій спальні, але, як гостя. Сьогодні я спатиму у нього під боком цілу ніч, як його дівчина. І він обіцяв не торкатися мене Що ж побачимо, що з того вийде.
--- Владе, ти можеш іти першим у душ, а я розпакую свої речі. Ти лише скажи куди мені їх поставити?
--- Звісно, що у шафу, Юлю. Там повно місця. Розкладай де хочеш та як хочеш. Я б взагалі нагрузив тебе, слідкувати ще й за моїм одягом , але поки ... трохи соромлюся.
--- Ах он який ти насправді. Вирішив додати до наших стосунків трохи рабовласницького ладу? -- пожартувала я, ховаючи посмішку.
--- Ні ! Я не люблю такі стосунки. Ми усе робитимемо разом. Думаю ти не будеш проти обирати зранку для мене сорочку й до неї краватку, бо в мене це завжи займає купу часу.
--- Звісно не проти. Мені навіть приємно, --- чесно зізналася я. Насправді такі прості речі, як вибір сорочки для коханого чоловіка, завжди інтимні та хвилюючі. Чому я вже другий раз за вечір ловлю себе на думці, що думаю про Влада, як про коханого ???
Підійшовши до чоловіка, солодко поцілувала, а далі вирвавшись з його міцних обіймів, відсунула двері шафи, щоб розкласти свій одяг. Влад не побіг одразу до ванної кімнати, а став знімати піджак та краватку у спальні.
Невже він має гадку роздягатися переді мною? Схоже, що має, бо штани та шкарпетки теж були покладені на купу до вже знятих речей. Він стояв посеред кімнати лише у одних боксерах.
А мені, що робити ?
Просто спостерігати за чоловіком у якого спортивне, треноване тіло древньогрецького бога не так легко та просто. Він, що живе у спортзалі ??? Гра його біцепсів робила мене схожою на собачку, перед якою був ну дуууже ласий шматочок. Якщо Владислав Сергійович зараз ще й труси при мені зніме я просто вб'ю його. Та на привелику радість чи навпаки жаль, Влад скрився за дверима ванної кімнати.
Оговтавшись від його п'янкої сексуальності я все-таки змогла розкласти одяг у шафу, думаючи, що на сьогодні мої потрясіння закінчилися. Як же я помилялася. Ох, ... як помилялася.
Влад продовжив мої муки й вийшов з ванної кімнати лише з білосніжним рушником на бедрах. На його бронзовій від засмаги шкірі все ще блищали краплі води, які стікали по грудях, зникаючи лише у рушнику. Одна велика крапля знаходилася нижче пупка і я заворожено чекала, коли її вбере у себе махровий рушник. Звідки у моїй голові такі думки. Так, ... я давно не бачила оголеного, красивого чоловіка, але ...
--- Юль, все гаразд ? --- усміхається Влад.
--- Ну ... так ! Все чудово ...
--- Біжи швиденько прийми душ та спускайся на кухню.
--- Угу, ... а ти вже йди ... йди ...
Та Влад схоже ще не зовсім поглумився наді мною, тому вирішив, що я ще маю побачити, як саме він одягається. Не знаю чим саме притягують сірі спортивні штани й білі футболки, але очі відвести від такого видовища дуже важко. Влад підійшов до мене й обійнявши моє обличчя долонями, поцілував мій носик, який вмить опинився на його шиї. У нього одразу вдарив свіжий запах хвої і я мало не застогнала від терпкого задоволення. Цей звірюга навіть не помічав, як діє на мене, просто ніжно тулив до себе.
--- Юль, ми обоє голодні. Біжи в душ, а я на кухню.
Влад легенько відсторонив мене від себе і усміхнувшись вийшов зі спальні. Значить голодні ... ну - ну ...
Швиденько біжу у душ. Може я і не перша красуня в місті, але теж ще не до кінця забула різні жіночі штучки, які так подобаються геть усім чоловікам.
#1163 в Любовні романи
#259 в Короткий любовний роман
#565 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 17.04.2023