22

Глава 22

--- Спершу я хочу сподобатися тобі, дарувати квіти, водити у ресторан. Одим коротким  словом будемо зустрічатися поки ти не покохаєш мене і не погодишся вийти за мене заміж. А ще я дуже хочу, щоб ти переїхала до мене. Спробуємо вжитися разом і разом будемо працювати у офісі. Хочу бути для тебе тим хлопцем, якому можна довіряти. На якого можна покластися у будь-якій ситуації. Лише коли ти відчуєш, що я той чоловік який тобі потрібен, скажеш мені <<так>>. Ось такий у мене план наших стосунків. А ти, ... що відповіш на мою пропозицію?

--- Я не знаю, що тобі відповісти. Дуже довго я була замкнута сама у собі, у своїх комплексах та страхах. Навіть не намагалася глянути у бік чоловіка.  Про стосунки не могло бути й мови. А ти так зненацька пропонуєш стати парою. Я б сама ніколи не зізналася, що тим хлопцем  був саме ти. Для мене це надто не просто та складно.

--- Про це я вже здогадався. Але ти не можеш сказати, що навіть по при те, що я несвідомо накоїв, не подобаюся тобі. Я бачив і відчував тебе,  Юлю. 

--- А я й не заперечую, що маю почуття до тебе, я їх просто боюся. Боюся вірити, боюся довіряти. Розумієш , про що я?

--- Звісно розумію, але ми маємо дати собі шанс. Ти не можеш жити постійними страхами. Юль, ти заново маєш вчитися довіряти, ризикувати та кохати. Жити повним життям і насолоджуватися кожною миттю. Я вірю, що разом  ми можемо стати щасливими. 

Це якесь божевілля, хлопець який зруйнував моє життя пропонує мені стосунки. Та я маю визнати, що за всі роки вперше відкрилася саме йому, а це означає, що таки є щось між нами і це не просто захоплення.

--- Добре, ... скажімо я погоджуюся на твою божевільну авантюру. Що далі? 

--- А далі я намагатимусь усіма можливими способами повернути тобі те, що вкрав. Дай нам шанс. Ти ж знаєш, що подобаєшся мені з першого дня нашої зустрічі.

Влад був таким переконливим, що одразу змусив замислитися над його словами. Не можу більше заперечувати, що він подобається мені. Я уважно розглядаю свої кімнатні тапки,  так ніби на них має з'явитися відповідь на усі мої запитання, ніби вони мали підказати мені  яке прийняти рішення. 

--- Давай спробуємо, ... але я не обіцяю , що з того щось вийде, --- після своїх роздумів промовила я.

--- Юлю,  яка ти молодець, що наважилася дати нам обом шанс на щастя,  ---- засяв Влад.

--- Ти казав, що хочеш, щоб я переїхала до тебе.

--- Так,  а ... в чому проблема? 

--- Ти ж захочеш, щоб ми спали разом, щоб у нас  були справжні стосунки? Я маю на увазі ... секс.

Мені важко давалося кожне слово і від сорому я морщила ніс та ховала погляд. 

--- Секс між нами буде тоді, коли ти будеш готова до нього зі мною. Коли відчуєш, що хочеш мене так само сильно, як і я тебе. Ми будемо увесь час разом. Це прекрасна можливість краще пізнати один одного. Лише уяви собі --- робота, дім, робота.

--- Я боюся, ... але давай спробуємо. 

---Моя смілива дівчинко, дозволиш себе поцілувати? 

 Влад розвів руки у сторони відкриваючи для мене свої обійми, таким чином залишивши  вибір за мною. Несміливо я встаю зі свого крісла й присідаю йому на коліна. У слідуючу секунду опиняюся у міцних обіймах. Він мяко цілує мої губи і мені хочеться відповідати йому взаємністю. 

--- Солодка, смілива дівчинка, --- шепочуть губи Влада, а руки ніжно погладжують мою спину і я з комка нервів перетворююся на морозиво, яке миттєво тане у гарячих чоловічих руках. 

 Відірватися від його губ просто неможливо. Я осміліла настільки, що пройшлася своїм язиком по його нижній губі.  Це визвало бурю емоцій у нас обох і Влад ще міцніше притиснув мене до себе. Я ледве дихала від гострих відчуттів, які переповнювали нас обох.

З Юлею ми все обговорили й про все домовилися. Моя маленька, смілива дівчинка, завтра переїде до мене. І ми спробуємо все спочатку, з чистого листочка.  Хоча той злощасний початок так і хочеться стерти з Юлиної  пам'яті. Нічого, думаю мені вдастся огорнути кохану дівчину щастям адже шанс все виправити у мене в руках.

Та  спершу моя  Юлька розповість про свої наміри мамі. Сьогодні Марія Петрівна на роботі. Коли вона повернеться ввечері додому  Юля все їй розкаже та  пояснить. А завтра перед роботою ми домовилися, що я приїду до них на чай, щоб познайомитися офіційно. 

Схоже я закохався у цю дівчину по  самі вуха. Губи до сих пір пам'ятають наш поцілунок. Її несміливо зухвалий язик на моїх губах ... ммм.  Юлин запах залишився на моїй одежі і я з ніжним трепетом вдихаю його. Він у неї унікальний,  природній, тому я так гостро відчуваю його.

Усе складається , як найкраще, але у мене є ще одна важлива справа на сьогодні. Це --- Ден! Він має мені пояснити свій ганебний вчинок. Має розповісти чому так жорстоко вчинив з Юлею, чому не розповів правду, коли я запитував? Нащо так довго обманював? Якби не Яр зі своїми муками совісті і думкою про смерть я б так і ні про що не дізнався. 

Вдавивши педаль газу на максимум, я жену до клубу. Те, що Ден саме там немає жодного сумніву. Його клуб це велике дітище, яке він береже, як зіницю ока.  Хоча, що йому ще берегти? У нього більше нікого й нічого немає. Саме після Ксенії він став таким жорстоким, злим на всіх і кожного та це не давало йому жодного права використати ні в чому не винну дівчину. У кожного в житті своя  трагедія, але ніхто не ополчується на цілий світ лютою ненавистю і неоправданою злобою. Вірю у нього тоді був складний період. Ден при житті втратив батька, та це зовсім не виправдовує його.  

 Припаркувавши автомобіль іду до клубу. В цей час він виглядає мертвим, а от години через дві, три тут кипітимуть пристрасті нічного життя. Розпустного життя, яке зараз мені знається жахливим і непотрібним.

 Не один раз ми зависали тут у трох та всі рази усе закінчувалося одинаково секс, наркотики, випивка, музика. Можливо якби я не поїхав на навчання до Німеччини,  продовжував  би бути куском нікому не потрібного лайна. У той час померла мама і це був самий важкий період у моєму житті. Та тато все зробив правильно. Дав шанс стати людиною, а я просто без заперечень скористався ним. І за це завжди буду вдячний йому довіку.