Глава 8

Ранок Ярослава Ольшанського розпочався не з формул і навіть не з ромашкового чаю. Він розпочався з того, що його телефон завібрував на тумбочці так навіжено, ніби апарат намагався самостійно пробити шлях до ядра Землі.

Ярослав розплющив одне око і глянув на екран. П’ятдесят пропущених від Олега. Двадцять від Едіка. І посилання на ТікТок Ксю від незнайомого номера з підписом: «Бро, ну ви й даєте!».

Він натиснув на посилання. На екрані з’явилося нічне відео. Якість була дивовижною для вечірньої зйомки — очевидно, використовувався спеціальний режим на флагманському смартфоні. На відео вони з Ксю сиділи на тій самій лісовій лавці. Камера зафіксувала все з ідеального ракурсу ззаду, з вікна жовтої машини: як він прибирає пасмо її волосся, як його пальці затримуються на її щоці, як він повільно, затамувавши подих, нахиляється до її обличчя... і як усе це раптово обривається через білку. Відео супроводжувалося романтичною музикою зі скрипками, а заголовок великими літерами кричав: «ЗЛИВ! Вони думали, що ліс приховає їхні почуття... Директор Silentium та ASMR-Ksyu за крок до кохання!»

Кількість переглядів під роликом перевалила за чотири мільйони. У коментарях коїлося суцільне безумство. Бренд косметики «Glow&Skin» уже встиг тегнути відео з офіційного акаунту і написати: «Кохання — це найкращий тригер для нашої шкіри! Чекаємо на офіційну заяву пари!».

Ярослав повільно відклав телефон. Його обличчя стало білішим за стіни його спальні. Його внутрішній аналітик, який учора ввечері дав слабину під впливом яблучного сидру, зараз прокинувся з диким ревом.

— Операція «Лісова білка», — процідив Ярослав крізь зуби, підхоплюючись із ліжка. Його очі палали праведним гнівом. — Продуманий, прорахований, цинічний маркетинг-план!

Він навіть не став перевдягатися з піжами. За дві хвилини він уже стояв на дев'ятнадцятому поверсі і відчайдушно тиснув на дзвінок квартири №142. Він тиснув так довго і безперервно, що з-за сусідніх дверей визирнула якась жінка, але, побачивши розлюченого Ярослава, швидко сховалася назад. Двері нарешті відчинилися. Ксю стояла на порозі в завеликій футболці, з чашкою какао в руках і з патлами, які стирчали в різні боки. Вона мружилася від яскравого світла в коридорі.

— Ольшанський? Ти чого дзвониш як скажений? — сонно пробурмотіла вона. — Зараз лише дев'ята ранку...

— Геніально, — Ярослав зробив крок уперед, змушуючи її відступити вглиб квартири, і з гуркотом зачинив за собою двері. — Просто браво, Ксеніє! Яка акторська гра! Які щирі емоції про «безпечне місце в лісі»! Я майже повірив! Я майже став частиною твоєї ТікТок-імперії!

Ксю кліпнула очима, остаточно прокидаючись. Вона поставила чашку на тумбочку.
— Ти про що взагалі? Який маркетинг?

Ярослав ткнув їй під ніс свій телефон із відкритим відео.
— Ось про що! Відео з лісу! Чотири мільйони переглядів за ніч! Ідеальний ракурс, ідеальне світло, ідеально підібрана музика! Ти виманила мене туди, знаючи, що твій менеджер Едік сидить у багажнику або ховається в кущах із професійною камерою! Ти спланувала все від початку до кінця, щоб підняти рейтинги для свого бренду косметики!

Ксю подивилася на екран. Її обличчя спочатку виразило глибокий шок, потім її брови злетіли вгору, а в очах спалахнула така лють, якої Ярослав ще ніколи в ній не бачив.

— Ти... ти зовсім здурів зі своїми децибелами?! — закричала вона на повний голос. — Я нічого не планувала! Я поняття не маю, як Едік туди дістався! Він... він, мабуть, вирахував мене по геолокації або таємно вчепив трекер на мою машину! Він схибнутий на цифрах, ти ж знаєш! Я сама його зараз уб'ю за це!

— О, звісно, — цинічно посміхнувся Ярослав, схрестивши руки на грудях. — Легенда про злого менеджера. Дуже зручно. Але факти говорять самі за себе, Ксеніє. Все це побачення було пасткою.

Ксю зробила крок до нього, її дихання було уривчастим від обурення.
— Якою ще пасткою, ідіоте?! Які факти?! Та між нами ж нічого не було! Ми ж навіть не поцілувалися!

Ярослав раптом зробив паузу. На його обличчі з'явився вираз тріумфу кримінального детектива, який щойно знайшов головний доказ. Він повільно підняв вказівний палець вгору, подивився їй прямо в очі і видав свій головний аргумент:

— О-о-о-ось! — протягнув він із переможним сарказмом. — Саме так! Оооось! Це і є твій головний доказ «невинності»! Ти навмисно зупинила поцілунок у найкритичніший момент своєю білкою! Бо сценаристи знають: якщо пара поцілується в першому сезоні, глядачам стане нудно! Тобі потрібен був саме «майже поцілунок», щоб тримати аудиторію в напрузі для наступного рекламного контракту! Ти використала закони драматургії проти мене!

Ксю застигла з розплющеним ротом. Вона дивилася на Ярослава так, ніби перед нею стояв пацієнт психіатричної лікарні, який щойно довів, що Земля пласка і тримається на трьох рожевих зайцях.

— Ти... ти серйозно зараз? — її голос перейшов на небезпечний шепіт. Але Ярослав того навіть не помітив. — Ти вважаєш, що я підкупила лісову білку, щоб вона хрустіла корою в потрібну секунду?! Ольшанський, у тебе мозок остаточно висох від твоєї тиші!

— Білка могла бути випадковістю, але твоя реакція — ні! — непохитно стояв на своєму Ярослав. — Ти миттєво переключилася на запис звуку! Професійний рефлекс, Ксеніє!

Ксю кілька секунд мовчала, намагаючись опанувати себе. Але марно. Вона раптом схопила з дивана велику пухнасту подушку у формі пончика і з усього маху вліпила її Ярославу прямо в груди.

— Забирайся! — закричала вона, хапаючи другу подушку. — Забирайся з моєї квартири, ти параноїк! Іди рахуй свої децибели і пий свою ромашку, поки не луснеш! Наступного разу я не просто блендер увімкну, я куплю перфоратор і буду шкрябати ним над твоєю стелею 24 на 7! Насолоджуватимешся какафонією звуків, любий! Вперед, марш звідсіля!

Ярослав, ухиляючись від другої подушки, яка ледь не збила його з ніг, швидко вискочив з квартири. Двері квартири №142 зачинилися з таким гуркотом, що шумомір у його кишені напевно зафіксував би рекордні 110 децибел. Але йому було не до того.