Кохання тільки на губах?

Епілог

Після того дня. Ми почали частіше спілкуватися. Багато що нас об'єднувало. Проводили час разом. Навіть з Меланією і Марком гуляли.

Зима робила свою справу. Останні дні були сніжними. Школа. Робота. Це те єдине, що не зазнало змін. Але змінилися ми, стали сильнішими. Покохали.

Суботній ранок, прогулюємося засніженим парком. Вітас йде поруч. Ми сміємося. Потім обертається до мене. Я зупиняюсь. Він нахиляється до мого обличчя.

- Я кохаю тебе!

Шепоче мені в губи. Кутиком посміхаюся йому. Він цілує, так пристрастно і ніжно. Після всіх страждань я покохала. Що чекає потім, нехай залишається таємницею. Ми тут. Зараз. Разом. Сніг. І поцілунки.

Кінець!

Дякую всім хто читав, читає, а також буде читати. Сподіваюся вам сподобалася моя книга. Ваші відгуки чекатиму в коментарях. Всім доброї ночі. Люблю кожного читача.

Торіанна

Подобається

#5984 в Любовні романи
#2477 в Сучасний любовний роман
#994 в Молодіжна проза

У тексті є: любовний квадрат, парі, героїня підліток

Відредаговано: 28.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись