Глава 9

Перебуваючи в передчутті незабутнього вечора, Тетянка викинула негативні думки про останні події та з посмішкою на вустах пішла відчиняти двері, щоб пожартувати з сусідок, які в пізній час вирішили ходити з дружніми візитами. Та це були не сусідки… І стукали у двері не заради солі…

От кого дівчина не бажала зараз бачити, так це хлопця, що тарабанив у двері, тим більше, перебував він в нетверезому стані. Не потрібно було гадати, що відвідувач прийшов виключно до неї. Ледве тримаючись на ногах, перед відчиненими дверима стояв Костя Ткаченко. Дівчина з жахом відмітила, що хлопець намагається сфокусувати на ній немигаючий погляд. Її вразили набряклі червоні очі, ніби він ніч не стуляв повік, чи навіть гірше – перебуває під дією якоїсь гидоти.

— Танюшко, – нечленороздільно белькотів студент, зриваючись на нервовий сміх, – Я такий радий тебе знову бачити! Ти вдома, а я тебе скрізь шукаю! Пустиш погрітися, чи я тобі бридкий? Чому ти заклякла від здивування? Невже не чекала побачити мене? Оу, і веселунки-подружки на місці.

— Знаєш, що? Я не хочу бачити ні тебе, ні твого брата, – відрубала русявка, втрачаючи самовладання, – Повертайсь додому, до рідної хати! І взагалі, ми зараз із подругами йдемо, так що бувай здоровий.

Таня намагалася зачинити двері перед його носом, однак він встиг підставити ногу та вчепився у двері мертвою хваткою обома руками. Потім хлопець підступив до неї впритул і намагався обійняти, але дівчина прослизнула повз його руки.

— Не відштовхуй мене! Мені треба з тобою серйозно поговорити. Чому ти мене ігноруєш? Хіба я тобі не подобаюся?

— Таню, ми вже готові. Негайно вирушаймо, а то запізнимося, – почулися голоси з кімнати, – З ким ти там розмовляєш?

Дівчатка випурхнули до подружки, перебуваючи у передчутті веселих пригод. Однак, те що вони побачили, змусило трішки понервувати. Їхня подруга намагалася випхати занадто впертого Костю в коридор.

— А це ще хто у нас? Ще такого щастя нам не вистачало. Костику, йди до себе і проспись. Не забудь передати вітання Ромчику. Чи це він тебе прислав на розвідку? Мабуть, хотів упевнитися, що з Тетянкою все добре? А самого, що, совість замучила?

— Я от сам прийшов, Ромка не знає. І взагалі, він на мене ображається. А ти Танюшо, теж супишся? – зайшовся сміхом, – Ну, чому ви скиснули, ніби проковтнули лимон? Все ж нормально!

— Так, з цим потрібно щось вирішувати, – пробурмотіла Даша, – Він не відчепиться від Тані, а самі ми з ним не впораємося. Можливо, погукаємо хлопців, щоб його доправили до ліжка?

 – Може Роману зателефонувати? – запропонувала Віка, – Нехай забирає свого любого братика.

— А оце вже ні! Я нікуди не піду, доки не переговорю наодинці з Танюшею.

— Ха-ха, ми ж не можемо залишити його відіспатися у нас? Навіщо він нам здався? Хоч він і красунчик, але в такому стані краще нехай повертається до себе, – констатувала Віка, – Відтягти його самостійно теж не вийде. Ми з ним не справимося. Слухай, Таню, якщо ти його позвеш, він піде за тобою як телятко на прив’язі.

— Що не зробиш заради вас, – Таня задумалася над пропозицією, зрозумівши, що іншого шансу спекатися нетверезого хлопця немає. Русявка прошмигнула в коридор і позвала:

— Костю, хочеш поговорити? Давай знайдемо інше місце для розмов. Тим більше, дівчатам потрібно йти і вони замикають кімнату.

Ніби зачарований, блондин пішов за нею, похитуючись зі сторони в сторону.

— Танько, після того поцілунку ти мені з голови не виходиш. А як ти вибігла в ніч, я заледве душу не витрусив із Ромки. Ще чого придумав? Красунями розкидатися. Що він бачив у житті? Він занадто малий, щоб розбиратися в дівчатах. Та я цілу ніч блукав околицями, шукаючи тебе, поки він розважався.

Хлопець намагався вхопити її, та дівчина вдало лавірувала.

— Костику, ще трохи залишилось. Зараз ми постукаємо до тебе в кімнату, і хлопці вкладуть тебе спатоньки.

— А ти зі мною залишишся? Не намагайся мене ігнорувати – я ж до тебе з доброю душею.

—  Костику, поговоримо завтра. Сьогодні ти не в тому стані, щоб мене зрозуміти.

— Та невже? Танюхо, я тебе давно кохаю! Ще коли побачив тебе з малим Ромкою! Він не цінує тебе, а зі мною ти будеш щасливою. Тільки скажи, і буду біля твоїх ніг.

Несподівано хлопець різко хитнувся вбік і вхопив дівчину в обійми. Не встигла вона нічого сказати, як настирні губи пройшлися по обличчю, вп’явшись в її вуста. Вона забилася в його міцних обіймах, однак руки марно намагалися відштовхнути нахабу. Не придумавши нічого кращого, вона з силою провела нігтиками по його щоках, залишаючи  помітний слід. Раптом за спиною почувся нервовий смішок.

— Ось воно як! Який же я був сліпий! Хвилювався за тебе! Влаштував пошуки, турбувався, як же моя Танюшка посеред ночі добереться до гуртожитку?

Це ж треба такого, щоб саме зараз із четвертого поверху спускався Роман, який і застав неприємну картину.

Таня заледве вивернулася з п’яних обіймів Костика і стояла в нерішучості.

— І ти знову скажеш, що мої очі мене ж обманюють? І я знову не те подумав? Було темно і ти знову переплутала? Так, Сав-чен-ко!? – менший Ткаченко доливав і доливав гіркоти на зранену душу.

— Він ввалився п’яний у мою кімнату. Що я повинна була робити? Я не наймалася вихователькою до твого братика, щоб відводити його спати. Забирай його, та вкладай у ліжко.

Тетянка розвернулася на підборах і рішуче покрокувала назад.

— Йди-йди! Он як нарядилася. Напевно вчора на трасі гарно повеселилася? Що, навіть встигла заробити на пристойну уніформу? – не міг заспокоїтися Роман. Здавалося, його шалене кохання перетворилося на таку ж неконтрольовану ненависть.

***

Нічний клуб зустрів дівчат гучною музикою та вогнями. Дорогою до закладу вони здебільшого мовчали, лише підбадьорювали Таню та пропонували сприймати події останньої доби як прикре непорозуміння. Спочатку Тетянка хотіла залишитися в гуртожитку, жаліючись на головний біль, однак подруги вмовили її, обіцяючи незабутні розваги. Вони вирішили повеселитись на повну, незважаючи на останні негаразди та допомогти подружці оговтатися від пережитого.