Ну, ось і закінчився роман.
Та ні, то була лишень маленька повість.
Роками довгими був твій обман,
А деж була та клята совість?
Так ніжно пестощі ти говорив,
В любові щирій палко клявся,
Та виявилось, що скільки років так дурив
І разом бути зовсім не збирався.
Ти іншу знов собі знайшов,
Їй про кохання знов щебечеш.
А по скількох душах жіночих ти прийшов?
Та знову іншій гарно брешеш.
Нема в тобі краплинки щирості - це я знаю.
Та чом знову смуток душу огорта?
Душа тебе ніяк не забуває,
Допоки пам'ять клята ця жива.
Відредаговано: 25.11.2023