Глава 11.

Денис із Вікторією прилетіли до Праги та зупинилися в одному з численних готелів неподалік від центру міста. Зустріч була призначена на третю годину дня, тому у них ще залишався час пообідати. Денис був мовчазний та не виявляв бажання залишати межі готелю, тому вони пішли у ресторан на першому поверсі.

Вони сіли за столик і оформили замовлення. Вікторія намагалася розговорити Дениса, але він виглядав настільки задумливим, що у дівчини нічого не виходило.

— Ти такий зосереджений сьогодні, — сказала вона йому. — Обмірковуєш деталі майбутньої зустрічі?

— Так, намагаюся ще раз продумати свою промову, — відповів їй Денис.

— Все буде добре. Вони не зможуть відмовитися від нашої пропозиції.

— У тебе все готово по системі взаєморозрахунків? Ми вперше працюємо з іноземцями, їх будуть цікавити особливості оплати.

— Так, у мене все готово, — Вікторія зробила невелику паузу. — Денисе, що з тобою? Мені здається, що ти чимось засмучений.

— Тобі не здається. Але я не хотів би обговорювати це перед зустріччю.

— Ти злишся на мене за щось?

— А ти сама не здогадуєшся? — Денис серйозно подивився їй в очі.

— Тільки не кажи мені, що це через учорашній епізод із Каріною. Що такого я сказала?!

— Ти образила її, Віко!

— Чим?! Тим, що нагадала її посаду?

— Ти прекрасно розумієш, що одне і те ж слово можна сказати людині абсолютно по-різному.

— Я нічого такого не сказала.

— Скажи, чому тобі так не подобається Каріна? Ти завжди спілкуєшся з підлеглими злегка... зневажливо. Але цю дівчину ти буквально ненавидиш. Чому?

— А ти сам як думаєш?

Вікторія сказала це з особливою ніжністю і сумно подивилася на нього. Денис промовчав і втомлено зітхнув. Він розумів, що подобається Вікторії. І він помічав, що вона всіляко намагалася фліртувати з ним, більше часу проводити з ним поруч. Спочатку Денис змушував себе придивитися до цієї дівчини. Вікторія була вродливою, розумною, вміла підтримати розмову на будь-яку тему і Денису було приємно перебувати в її товаристві. Але, скільки він не намагався, він не міг розбудити у собі це тепле почуття закоханості, якого вона так від нього чекала. Денис і сам не міг відповісти, чого саме йому не вистачало у цій дівчині. Але він не міг покохати її.

— Ми марно затіяли цю розмову перед зустріччю, — сказав Денис. — Зараз нам потрібно зосередитися і відкинути всі емоції.

— Ти маєш рацію, — покірно відповіла Вікторія.

Офіціантка принесла їм замовлення. Денис і Вікторія обідали мовчки та їм обом було ніяково бачити одне одного. Денис відчував себе бездушним сухарем, який не здатний відповісти на кохання дівчини. А Вікторія бачила, що не зможе закохати його в себе і розуміла, що він наскрізь бачить її наміри.

Зустріч із замовниками тривала дві години. Разом Денис і Вікторія легко переконали їх у вигідності своєї пропозиції, тому основний час було витрачено на обговорення деталей угоди. Директор «Бірленд» вперше працював з українським рекламним агентством, тому було вирішено розробити невеликий пробний проект на півроку. Після його успішної реалізації Денису обіцяли повторну зустріч для оформлення більш довгострокового співробітництва.

Денис і Вікторія вийшли з офісу «Бірленда» у відмінному настрої. Завтра їм належало повернутися сюди та підписати деякі папери, а також обговорити план реалізації проекту. Але на сьогодні вся робота була зроблена.

— Віко, ми з тобою повинні це все відсвяткувати, — з посмішкою звернувся Денис до дівчини та поклав руку їй на плече.

— Підтримую! — радісно відповіла Вікторія, намагаючись ще ближче притиснутися до нього.

— Як щодо святкової вечері з пивом? Заодно і продегустуємо продукцію нашого замовника.

— Пиво, ти серйозно?! Ні, я хочу вечерю у гарному ресторані з дорогим вином і вишуканими стравами!

— Ну добре, вечеря — так вечеря. Коли повернемося до готелю я пошукаю слушне місце і забронюю нам столик. Ти встигнеш зібратися до восьмої?

— Звісно.

— Тоді домовилися.

Вони зловили таксі та повернулися у готель. Вікторія з радістю поспішила до себе у номер. Ось він — той момент, коли вони нарешті залишаться наодинці за романтичних обставин. Сьогодні вона повинна бути чарівною і нічим не засмучувати Дениса. З цією метою Вікторія взяла із собою одну зі своїх найкращих суконь.

Денис теж повернувся у свій номер. Він зателефонував Світлані Єгорівні та повідомив їй про успішне укладення угоди. Потім знайшов неподалік ресторан і замовив столик на 20:00. Зробивши все, що було потрібно, Денис сів у крісло, що стояло неподалік від ліжка і замислився. Його думки кружляли навколо робочих моментів, пов'язаних із новим проектом. Потрібно буде обговорити зі Світланою Єгорівною маркетингову стратегію. І доручити Каріні розрахувати бюджет. Каріна... Думки Дениса зупинилися на образі дівчини, тому він неусвідомлено посміхнувся. Він не встиг поговорити з нею перед від'їздом — потрібно буде зробити це після повернення. Йому дуже хотілося відновити їх приємні дружні взаємини.