Розділ 1.5 Домашні улюбленці

Розділ 1.5 Домашні улюбленці

«Ти ж сама написала, що в тебе білочка і пишеш казна-що, коли вона до тебе навідується.» – прилетіло від Арі.

«Агов! Білочки це такі руді пухнасті створіння, які бешкетують. В мене живе білочка Мандаринка і любить втручатися у мої справи. Ось і зараз побігла по клавіатурі та відправила тобі якусь абракадабру. Не треба свої проблеми на інших звалювати.» – пояснила Аля та надіслала фото своєї бешкетниці, яка була поряд з ноутбуком і була готова знову похазяйнувати замість неї.

«Тепер зрозуміло. Така мила. І давно вона в тебе?» – поцікавився Арістарх.

– Угу, і ні слова вибачень, що вважав мене алконавткою з білою гарячкою. Але перепрошувати – це не для Бога творчості. Куди там, – пробурмотіла Аля

«Мандаринка в мене приблизно вже півтора року живе. Я поверталася з роботи та під деревом у парку знайшла її манюню. Зовсім безпорадна та квола. Я віднесла її до найближчої ветеринарної клініки, де білченя оглянули. Лікар сказав, що вона, напевно, не виживе, бо дуже мала та виснажена. Але я розпитала, як потрібно її лікувати та годувати. Годувала зі шприца кілька разів на день та огортала своїм теплом. Через кілька днів вона стала активнішою, а через два тижні я навідалася до ветеринарної клініки, але вже до іншої. Ветеринар сказав, що найнебезпечніший період вже позаду і розповів, як за нею потрібно доглядати. Я придбала клітку з усім необхідним, але моя дзиґа така активна, що рідко сидить у клітці. Гасає по всій квартирі. Я через неї не ставлю нічого крихкого, скляного на полиці та стіл, бо Мандаринку цікавить усе навколо.» – відповіла Аля.

«А ти молодець! Не здалася, виходила таки тваринку.» – відповів Арістарх.

– Та невже! Мене Його Високість ще й похвалили! Напевне, я маю бути щаслива, – розсміялася Аля, прочитавши повідомлення. – Мандаринко, чуєш, то через тебе мене самозакоханий буркотун назвав «молодчинкою», – розповідала Аля своїй тваринці, яка уважно слухала, ніби розуміла значення її слів.

«А я тебе є якийсь домашній улюбленець?» – написала запитання Аля.

«На жаль, зараз немає. Раніше був кіт, але весною десь повіявся.» – відповів Арістарх та додав кілка смайликів, яки лили сльози.

– Угу, не виніс твого характеру та вшився, – прокоментувала відповідь Арістарха Аля.

«Тваринки додають у наше життя барв.» – написала Аля та швидко додала: «Непередбачуваних ситуацій та клопоту.»

«Погоджуюсь. Тварини це – відповідальність. Я б хотів, аби поряд був або кіт, або пес, але з моєю роботою це складно.» – пожалівся Арі.

«І ким же ти працюєш?» – поставила Аля логічне запитання.

– З нього інформацію кліщами треба витягати, – обурилася Аля.

«Я працюю у поліцейському відділку.» – прилетіла відповідь, а Аля одразу ж уявила м’язистого чоловіка у формі поліціанта...

Зізнавайтеся, ви також уявили м’язистого поліцейського у формі?