Розділ 1.1 Не тільки писати

Розділ 1.1 Не тільки писати

– Оригінальненько. І чим же життя тебе так образило? – промовила Аля, прочитавши коментарі Арістарха. Чоловік намагався апелювати та доводити свою думку, навіть текст написав з використанням усіляких символів, який Аля навіть не прочитала до кінця. У другому коментарі Арістарх порівняв Алю з суворою вчителькою, яка вичитує учня за невірну думку. Такий коментар розсмішив дівчину, вона зробила ковток ароматного чаю та почала набирати відповідь.

«Ви помиляєтеся, я далека від вчителювання і ніяким чином не бажала Вас повчати, то були просто дружні поради. Мені дивно, що Ви сприйняли їх саме так».

Поки Аля давала відповіді на коментарі своїх читачів, Арістарх також написав їй кілька повідомлень. Аля пробіглася очима текстом та їй чомусь стало шкода Арістарха. У його коментарях було стільки пихи, зверхності та возвеличення себе, що чоловіка реально хотілося пожаліти.

– Бідося. Нелегко ж тобі живеться, якщо ти з людьми так спілкуєшся, – промовила вголос Аля.

Аля вирішила не відповідати в манері співбесідника, бо саме такої відповіді він очікував та готовий був до словесної дуелі. Його слова були гострі, здавалось, що літери зараз заричать, а речення загавкають. Аля обрала іншу тактику. Як будь-яка жінка, вона зробила те, чого від неї не чекали. На коментар, який закликав до бою, змагання, баталій вона відповіла з гумором та нотками легкого флірту.

Арістарх не відповідав довше, ніж раніше і це дозволило Алі переглянути коментарі та відповіді чоловіка у його блозі.

– Злюка! – винесла свій вердикт Аля, читаючи відповіді Арістарха. Як виявилося, він з нею ще культурно спілкувався. Алі кортіло дізнатися, що ж він відповість на її коментар, але новий розділ сам себе не напише і дівчина повернулася до свого твору.

Коли розділ було дописано, авторка ще раз його уважно перечитала, прогнала через мовну програму та завантажила на сайт, вказавши дату й час публікації. Аля була вже в передчутті вражень та коментарів від своїх читачів, бо новий розділ вийшов емоційним, з гарячими перепалками головних героїв.

– І що ж написав страх, він же Арі? – запитала себе дівчина, серед сповіщень знайшовши повідомлення того самого Арістраха.

«Автор нікому нічого не винен, а якщо читачу щось не подобається, то він не гідний моїх творів. Автор-митець має створювати цікаві сюжети, а для редагування є редактори» – прочитала Аля у повідомленні.

«Хоча «чисте мистецтво» завжди матиме свою цінність, автор, який прагне бути почутим у сучасному світі, повинен бути готовий вийти за рамки «писаря». Це не завжди подобається митцям, але це реальність. Автор має не тільки гарно писати, але й редагувати, вдосконалюватися, ілюструвати, створювати відео, рекламувати свій твір у соцмережах, якщо хоче зацікавити читачів. Істинний «діамант» має бути добре організований та вміти себе презентувати.» – набрала відповідь дівчина.

«Не кожен здатен оцінити талант та побачити діамант. Автора має хвилювати сюжет, цікаві повороти, яскраві та неординарні герої, нешаблонні діалоги, авторська родзинка, а не помилки.» – наполягав на своєму Арістарх.

Аля зрозуміла, що тут взагалі не варто щось доводити, бо чоловік зачинився у своєму кам’яному замку та вже коронував себе.

Аля написала ґречний коментар, звертаючись до Арістарха «Пане».

– Хай хто що каже, а чоловіки люблять компліменти та увагу не менше, ніж жінки, – розмірковувала Аля вголос. – От, хто заслуговує титул «Арі СТРАХ, який самозакоханий».

А якої думки ви?

Автор має думати тільки про сюжет та лишатися митцем, якого може зрозуміти не кожен?

Чи поєднувати у собі автора/редактора/рекламіста...?