Глава 15

Сховатися довелося максимально швидко, на мить Ед навіть злякався, що його помітять. Врятувала випадковість: двом візитерам було не до полювання за злочинцями, і Едвардові вистачило часу втиснутися у вузький простір між шафою та стіною. Втекти далі він би банально не встиг, а прокрадатися до виходу, минаючи порожній простір за спинами двох потенційних свідків — той іще ризик. Залишалося тільки сподіватися, що візитери не затримаються надовго, візьмуть бажане та підуть.

— Чи є новини у справі про кохання по-королівськи? — поцікавився підозріло знайомий голос.

— Як ви й припускали, вони справді шукають жінку. Підняли всіх на ноги, перерили архіви. Втім, здається, безрезультатно.

— Здається?

— Складно напевно стверджувати. Ми шукаємо відомості, мілорде, — другий співрозмовник явно нервував. — Але справа під контролем таємної служби, на ній гриф суворої таємності, а ви наказали діяти обережно.

Ед акуратно визирнув із запиленої щілини, де повернутись або хоча б вдихнути було складно. Хораса Гейба він впізнав одразу: давній, хоч і не близький знайомий, який з недавнього часу отримав посаду в слідчому відділі департаменту магічного контролю. А ось друга людина стояла до укриття спиною. Середній зріст, середня комплекція, тихий голос. Професійно ніякий суб'єкт, один із тих, кого вчать бути непомітними.

— Це не скасовує того, що мені потрібні факти. Хто вона?

— У тому й загодка: ніхто, включно з його величністю, не знає. Ні імені, ні прізвища. Достовірно можу стверджувати тільки те, що справа стосується подій, що відбулися близько двадцяти восьми років тому.

— Звідки така точність?

— Король провів справжню ревізію документів того періоду: газетних випусків, офіційних представлень до палацу, особливо — судових протоколів.

— Кумедно, — Хорас у задумі пройшов уздовж стелажів, стираючи пилюку з полинялих корінців. — Навіщо шукати давно втрачене кохання в юридичних паперах? Нашого монарха спіткала фатальна пристрасть до злочинниці?

Ед легенько посміхнувся: ай да король, у тихому вирі чого тільки не водиться! Ось із чиєї легкої руки, мабуть, служба контролю почала звертатися до вільних найманців. У боротьбі за щастя держави (неважливо, ким і як визначене) усі засоби допустимі.

— Сподівався, що ви згадаєте щось важливе, переглянувши записи, які я підготував, — продовжив безіменний чоловік, викладаючи на стіл кілька папок. — Або, вибачте мою зухвалість, зможете ненав'язливо розпитати канцлера. Вони з королем у приятельських відносинах, впевнений, лорд Луїс в курсі того, що відбувається.

— Батько тримає все в найсуворішій таємниці. Навіть від мене, — у голосі Хораса прозвучало погано приховане роздратування. — Вважає беззубим цуценям, що не заслуговує на довіру, або ж конкурентом, що надто подорослішав, не знаю. Але факт залишається фактом: від цієї інформації мене відрізано.

Співрозмовник Хораса зніяковіло кашлянув ніби вирішив, що краще тему не розвивати.

— Гаразд. Забудь, — Хорас стомлено потер перенісся. — Сам перевірю. А що у другій справі, за магією часу і Грейс Колті?

Ед смикнувся від несподіванки і весь перетворився на слух.

— О! Тут цікавіше, — одразу пожвавішав чоловік. — Перевірка нічого не знайшла, але ми залишили у крамниці замасковані активатори. Якщо до руки еньї потрапить робочий артефакт часу, ми дізнаємося про це негайно.

Троляча дупа! А ось це зовсім не та новина, яка додає впевненості у завтрашньому дні. Ед прикусив від досади губи: ідіот, знав же, що в крамниці нишпорили законники, повинен був перевіряти приміщення ще раз, перш ніж віддавати свій найбільший скарб у чужі руки.

Тепер думка про те, що Енья Колті може приступити до ремонту, перестала здаватися такою приємною. Більше того, якщо Грейс активує хронометр, вона матиме дуже серйозні проблеми. І потягне за собою його. Твою ж…

— Добре. Дайте мені сигнальний блок. Інші нічого не помітили?

— Звичайно, ні. Ілюзіоніста я підібрав сам, тямущий хлопець і стежить за репутацією. Але якщо дозволите питання: ви впевнені, що це має сенс? Крамниця Колті — одна з десятків подібних і нічим не примітна, як і її господиня.

— Грейс — найкращий дипломований інтуїт столиці, а працює на задвірках. Експерти стверджують, що останній сплеск магії був спотворений. Можливо, артефакт, яким скористався зловмисник, пошкоджений. Хто, крім інтуїту, зможе його полагодити? Точніше, хто, крім інтуїту, який балансує на межі закону, візьметься за таку справу?