Марк

-Марку мої спвчуття це така втрата, втратити одразу і дружину і сина.....

- Дякую Остапе Генадійовичу. Можна усі справи компанії на деякий час перейдуть до вас бо я справді зараз не зможу усе вести сам.

- Марку можеш не хвилюватися я усім займусь а ти тримайся, бо тобі зараз потрібна підтримка як ніколи 

Остап Генадійович був моїм другом, рятівником,плечем на яке я завжди міг покластися 

"3 дні потому"

- Марку тобі потрібно поїсти- каже до мене Маша

- Маш я дуже тобі дякую за турботу , але....

- Але Марк тобі треба поїсти ти уже три дні нічого не їсиш

- Маш дякую тобі справді за все але я хочу побути сам

- Марк чого ти такий , я ж хочу тобі допомогти розрадити- ніжно сідає біля мене Маша обнявши мою руку 

- Ти що робиш, взагалі зглузду зїхала - вириваючи встаю я, опалюючи мене наче окропом 

- А що не видно що я тебе кохаю

- Ти що ненормальна яке кохаю я дружину і дитину втратив а ти мені про коханя тут стоїш розкажуєш 

- А що Марку я гарна дівчина ти вдовець ми можемо бути разом, чи ти до скону будеш вмирати за своє Анелею 

- Іди звідси геть Машо, щоб очі мої тебе не бачили 

- От і добре придурок дурний 

Я в цей момент просто не контролював свої емоції тому розгромив усю кімнату разом із меблями, мені стало так боляче в цей момент це через мене вона померла і мій синочок мій рідний моя кровинка як би я в цей день не відпустив її а обняв її поцілував, признав свою помилку вона була б жива і мій син разом з нею . 

День аварії 

- Анель послухай це був не я це монтаж мене там не було я був удома 

- Марк який монтаж там видно як ти її цілуєш і як ви їдете до готелю

- Анель я нічого не пам'ятаю но я знаю що мене там не було я був удома а потім кудись поїхав але не пам'ятаю. 

- От бачиш Марк я хочу поїхати на кілька тижнів до мами візьму Данилка і поїдем поки ти не признаєш своєї помилки.

- Добре їдь але знай одне що мене там не було 

Я думав до останього що вона мене зрозуміє і повернеться але тут почувся гуркіт двигуна і зрозумів що вона поїхала я нічого не пам'ятаю але запевняю що я цього не робив, мене там не було Боже що це так.

-Марк можна тебе на хвилинку- виринув мене з думок Богдан 

- Так Богдане проходь 

- Марк там обризкувач привезли і треба щоб ти підписав деякі документи про оренду

- Добре Богдане я вже їду 

- Марк ось тримай документи які треба підписати

- Ви Марк Корнієць 

- Так 

- А Анеля і Данил Корнієць ваші дружина і син 

- Так що з ними 

- Прийміть мої співчуття сьогодні вони загинули в аварії 

- Що ви таке кажите цього не може бути вони поїхали до мами 

- Це не так сьогодні в 17:23 вони загинули від удару 

В цей момент в мої очах потемніло це все сталося через мене я в цьому винен.