Об’єкт для суперечок

Об’єкт для суперечок

Кохання, Марічко, вибагливе,

Тому нам проблем і вигадує…

У понеділок зранку, ще перед початком робочого дня (і тижня, в принципі!), Марічка з колегами налаштовувалися на плідну працю: за горнятком міцної кави вже звично обговорювали свого ідеального шефа та шляхи до його серця.

- Як ви думаєте, дівчатка, йому сподобається моя нова блуза? - грайливо поправляючи краї прозорої одежини, запитала молода працівниця.

Секретарка виглядала крикливо і звабливо. Її форми не помітив би тільки сліпий, а легка тканина навіть не намагалася приховати великі буфера.

- Наталю, може, ти мала на увазі, що шефу імпонує саме те…, що під блузою? - засміялася красуня-колега. - Думаю, йому більше подобаються витончені і вишукані дівчата. Ну, такі, як я, наприклад...

Оксана відкрила невеличке люстерко і подивилася на своє бездоганне обличчя із  такою ж шкірою, великими блакитними очима і пухкими губами. Вона поправила рівненько вкладені у зачіску кучері і знову заховала косметичку у сумочку.

- Ага, Ксюшо… Або ж Олег Олегович заглядається на таких, як я! - посміхнулася міс-пелатес, проводячи поглядом свої довгі та стрункі ніжки.

Вона часто ходила у спідницях, але того ранку одягла стриманий брючний костюм стильного покрою. У ньому її ноги виглядали ще спокусливіше, ніж у сукнях, і всі колежанки це прекрасно розуміли.

- Ой, дівчата, не сваріться!.. Він уже зайнятий! - не помітила, як потрапила до обговорення,  Марічка, і тут-таки завмерла у передчутті чогось неминуче-страшного і не помилилася.

За мить менеджерки прийшли до тями і враз перетворилися з милих няшних пані в машини для вбивства.

- У нього вже хтось є?! – в один голос крикнули суперниці і зиркнули на Марічку, спопеляючим її поглядом.

Дівчина винувато зіщулилася, але тоді зрозуміла: вони навіть і не припустили, що обраницею такого шикарного чоловіка була саме вона, невпевнена у собі, неуспішна і непримітна Марічка. Молода співробітниця з полегшенням видихнула і одразу ж почала викручуватися з такого нестерпно-незручного становища.

- Ну, так… Тобто, я хотіла сказати… -  вона ладна була провалитися крізь землю, аби тільки не шукати пояснення своїм словам. – Скоріше за все є… бо… бо чула, як він замовляв по телефону романтичну вечерю на двох… От!

- Ха, вечерю! – колеги одразу розслабилися і вмить сховали свої гострі кігтики, а Наталя продовжила пити ранкову каву, ніби нічого і не сталося. - За такого мужчинку, як наш бос, не гріх і позмагатися!

- От, мене суперництво аніскілечки не лякає! – Світлана жувала енергетичний батончик і запивала його трав’яним чаєм. - Хіба даремно я три роки ходила на заняття з пілатесу? А він таки діє! На мене всі чоловіки обертаються...

- А я переглянула сто годин психологічних тренінгів по завоюванню чоловіків! – заявила самовпевнена Ксю. 

- Ну, я не так вже і старалася, як ви, подружки… Але теж дарма час не гаяла, - усміхнулася Наталя. – Вчора цілий день бігала магазинами, щоб купити класне вбрання! І, як бачите, шопінг виявився успішним!

Дівчата оглянули одна одну і дружно розсміялися. На годиннику горіла дев’ята година, тому колеги нарешті розійшлися за свої робочі місця. Лише Марічка продовжувала сидіти, мов прикута, розглядаючи давно порожнє горнятко з-під кави. Вона намагалася побачити в ньому вирішення проблеми, що ставала з кожним днем все більшою...