Зоряна

Зоряна

- Кохана, я приїхав! - Олександр покликав Зоряну, тільки-но відчинив двері її новенького дому.

Дівчина тиждень тому закінчила ремонт і облаштування нового помешкання, нарешті перевезла усі речі від Марічки і відгуляла невеличке новосілля, запросивши тільки батьків, подруг та Сашка. Відтепер вона мешкала в своєму красивому і затишному будиночку і почувалася володаркою усього світу!

- Любий, я майже готова!.. За мить спущуся!  - долинув дзвінкий і приємний голос у відповідь, і її хлопцю це дуже сподобалося.

Він стояв, стильно вбраний, ніби герой голівудського фільму, задоволено усміхався, адже нарешті мав стосунки із найгарнішою жінкою планети! Він щиро любив і поважав Зоряну, захоплювався її розумом та впевненістю. Раніше він знав зовсім іншу Зорю, яка боялася промовити зайвий звук, проте завжди була для нього прикладом ввічливості, відданості і скромності. Ці риси залишилися і зараз, але з’явилися й інші – безстрашність перед ризикованими рішеннями і неймовірна сила волі, яка зачаровувала Олександра.

Він оглядав затишну вітальню, у яку господарка вклала усю душу: пастельні фарби, прості зі смаком штори, елегантна мебель, - усе нагадувало про вишукану власницю, яка, виявляється, ще й володіла неабияким відчуттям смаку і стилю.

- Ще мить, будь ласка… - знову озвалася дівчина, і її голос збудив уяву чоловіка.

Ось-ось і він знову побачить цю незрівнянну красуню. Зоряна продовжувала займатися спортом і приділяти увагу своїй зовнішності. Чоловік постійно домальовував в уяві її спокусливі форми, які так жорстоко приховував одяг. Олександр чекав на новий образ своєї коханою, намагаючись наперед побачити, яким він буде. Її довге русяве волосся, яке зараз сягало талії, могло б бути зібране у модну велику гульку, яку огортала б товста коса, або ж навпаки – розпущене і рівно випрямлене, що від кожного руху переливалося б блиском і ніжним кольором шоколаду та де-не-де золота.

Він точно знав, що дівчина вийде у сукні, але якій цього разу? Чоловік чомусь уявив її у коротенькій звабливій, вкритій блискітками  сукні, схожій на ті, що були модні пів століття тому в Америці. Цей образ йому сподобався, але чомусь і насмішив одночасно. Він провів долонею по волоссю і піймав погляд на самому собі у великому дзеркалі, що розташовувалося на вхідній шафі.

Чоловіку стало цікаво, чи пасуватиме він такій чарівній жінці цього вечора? Мабуть, що так… А цього життя? На це питання чомусь не мав відповіді… Та і часу на роздуми не було. Зоряна й справді з’явилася за лічені секунди.

На дівчині була вишукана темно-смарагдова сукня зі смачним вирізом на всю спину, що виглядало дуже ефектно. Вона обітнула усі жіночі вигони і лише від колін легко спадала кількома хвилями ніжного шовку. Колір заворожував і приковував до себе. Легкі переливи, ніби хвилі нічного моря, хвилювалися на Зоряні, коли вона робила крок за кроком, спускаючись сходами вниз. З-під сукні виглядали мініатюрні червоні (точно такого ж кольору, як і помада та манікюр!) туфлі на високих підборах. Вони не заважали дівчині рухатися вільно, навпаки придавали ще більше впевненості у своїй неперевершеності. Завершувала образ зачіска: волосся Зоряна злегка підкрутила, трішки зібрала зверху, випустивши кілька спокусливих пейсиків, і поклала густий хвилястий хвіст на праве плече. Яскравий макіяж гарно доповнювали громіздкі прикраси. Образ вартував червоної доріжки на «Оскарі»!

- Ти нереально… гарна, - аж прицмокнув кавалер, коли дівчина подала руку і переступила останню сходинку.

- Дякую! А ти, як завжди, перебільшуєш… - Зоряна опустила повіки, і Олександр ще більше забентежився поряд із красунею.

- Анітрохи! Що ти? Невже не бачила себе у дзеркалі? – усміхався кавалер.

Він підвів кохану до шафи, біля якої ще хвилину тому стояв сам, і сказав:

- Поглянь, яка ти чудова! Зоряночко, ти - найпрекрасніша жінка у світі! Я навіть боюся, що іменинниця буде трохи незадоволена…

- Це чому ж? – красуня кинула здивований погляд на відображення свого хлопця у дзеркалі, який стояв позаду неї, обіймаючи дівчину за тонку талію.

- А тому, що Ельвіра не стерпить, якщо хтось виглядатиме ефектніше ніж вона! Та ще й на її вечірці… А ти… - він легенько поцілував тендітну довгу шию супутниці, від чого мурашки хаотично забігали у обох закоханих. - …найефектніша…