Частина 5. Пан або пропав!

Частина 5. Пан або пропав!

• То пан чи пропав?

Це шампанське лиш для відчайдухів!

• Так! Пан! Я сьогодні питав…

У духів!

    Чи задумувалися ви коли-небудь, що керує людьми, які погоджуються на різні ризиковані справи, ідеї чи затії? Чому вони ладні наразити себе на небезпеку, хоча могли б елементарно цього не робити?

    Цікавість? Можливо, адже представники Homo Sapiens завжди відрізнялися від інших живих істот на Землі саме жагою до знань, до усього незвіданого і нового.

   Бажання допомогти? І тут є доля правди. Нас часто оточують люди, яким не байдужі проблеми і переживання ближнього. Друзі, які готові прийти на допомогу – ось про кого йде мова.

   Пошук адреналіну? І таке може бути! Азартних людей існує дуже багато і у наш час, і в попередні століття. Шукачі пригод, небезпек, сильних емоцій, ризику і свободи! Саме таких запалюють труднощі, важкі і заплутані завдання, психологічний тиск, випробовування сили волі та витривалості у режимі нон-стоп!

   Але є ще одне пояснення такій поведінці, і воно більше підходить до простих людей, яких не можна назвати «екстремалами» чи «золотошукачами». Виявляється, психологи визнали, що екстремальні умови є найбільш ефективним засобом для розкриття людських резервів, цінностей та формування довіри. Екстрим для більшості – це відверта розмова самим із собою, змога заглянути у свою душу, долаючи особисті обмеження. Це спроба самоподолання, самоперевершення і росту! Екстрим не може бути пов’язаний лише із подоланням фізичних можливостей людини! За цим челенджем стоїть бажання вийти за звичні обмеження, розширити людські можливості, зробити те, що не було доступне раніше.

   Хто ж у такому випадку може стати екстремалом? Не зважаючи на усі соціальні опитування, які показують кількість людей, схильних до екстремальних видів спорту та туризму, ми можемо з упевненістю сказати, що кожен представник людської раси здійснює хоч один, але ризикований , вчинок у своєму житті…