Частина 28. От такої!

Частина 28. От такої!

Поцілуй мене, ніжна трояндо!

Заховай десь свою броню...

У мені почуття, мов торнадо!

Люблю...

Квіти... Ніжність, краса, вишуканість! Зовсім не дивно, що жінки дуже схожі саме з цими рослинами, тому завжди раді отримувати у подарунок букет своїх улюблених квітів!

До речі, це не тільки гарний подарунок чи спосіб загладити провину. Уважні чоловіки можуть дізнатися багато нового про коханих тільки з невинного букетика улюблених квітів своєї обраниці...

Бузок символізує надійність і стійкість. Люди, які обожнюють його, мають багатий внутрішній світ, здатні подолати будь-які життєві обставини і дуже оптимістично налаштовані. 

Бузок дуже любила Ніна Валентинівна. Вона неодноразово показувала своїм колегам фото із різних річниць подружнього життя. Її чоловік ніколи не забував про вподобання дружини.

- Ось такий він у мене уважний і люблячий! - хизувалася старша бухгалтер своїм майже бездоганним коханим.

Таємнича і багатогранна хризантема... Її поціновувачі за натурою інтроверти. Недарма хризантема численними пелюстками відгороджується від життя, замикаючись і зосереджуючись на своєму внутрішньому світі.

Орхідея - складна, самобутня і примхлива. Любителі цих квітів отримують справжнє задоволення від оточуючих, які здатні їх здивувати. У багатьох аспектах життя вони прагнуть новизни, вишуканості та оригінальності. Орхідеями була просто заставлена квартира неймовірної Ельвіри. У неї вже назбиралася справжня колекція цих квітів.

- Ось справжня королева усієї флори! Точно не троянда... - постійно повторювала жінка, яка і сама завжди виглядала по-королівськи, незалежно від ситуації і компанії.

 Гарні, але холодні й не надто ласкаві жінки-гладіолуси завжди відсторонено офіційні, але при цьому працелюбні і старанні. Їм не вистачає самостійності і рішучості, в тому числі і в особистому житті.

Жінки, які купують лілії - дуже горді, впевнені в собі і своїх силах. Однак можуть забути про свою пиху, якщо це буде на користь їхнім планам. Заволодіти такою красунею - не просте, але дуже спокусливе завдання...

- Це що ромашки? Я не люблю польові квіти! Можна було б вже запам’ятати... - вичитувала якось Маринка свого хлопця і шефа Вадима Петровича, коли той у черговий раз вирішив задобрити неприступну підлеглу. - Я люблю білі лілії! Крапка.

Люди, які віддають перевагу тюльпанам, досить сильні в енергетичному сенсі. Не всім вдається зрозуміти глибинні мотиви загадкової дівчини-тюльпана, хоча зовні вона може бути весела, товариська і привітна. 

- Нарешті весна! Скрізь будуть продаватися тюльпани! Ось чому я люблю цю пору року! - тараторила щодня Лідочка, яка навіть на робочому комп’ютері встановлювала картинки із вихідцями Голландії.

І нарешті королева квітів, що уособлює гармонію і красу! Шанувальники троянд - люди цілеспрямовані, самодостатні, впевнені в собі і не терплять заперечень. Вони - господарі свого життя зі звичним укладом, розміреним побутом, комфортом і реалістичним поглядом на речі. Дівчата-троянди вміють знаходити спільну мову з оточуючими, хоч і залишаються амбітними і незалежними.

- Боже, Зорю, це від кого така краса? - Ніна Валентинівна зацікавлено заглядала через плече колеги.

Зоряна обережно крутила у руках здоровезний оберемок гарнезних троянд і ледь стримувала захопливі зойки, які щораз виривалися з її грудей!

- Ой... Я навіть не здогадуюся! Такий важкий букет!.. Сподіваюся, що є якась листівка... Ой-ой... які ж гарні! - дівчина розглядала свіженькі червоні квіти, ніби вони ось-ось повинні були відкрити таємницю і розповісти про свого хазяїна.

- Скільки ж їх тут?!! - Лідочка аж прикусила нижню губу від захоплення, а тоді провела по ній язиком, точно як лисичка, яка побачила смачну здобич.

Зоряна ніби і не почула запитання подруги, тому продовжувала гіпнотизувати букет. Ліда ж, не дочекавшись відповіді, кинулася рахувати голівки троянд.

- Сто одна! - нарешті вирекла серйозна дівчина.

- От такої! Я думала, таке тільки у фільмах буває! Ой... А це що? - Ніна Валентинівна вказала на червоненький пакуночок, що виглядав із букету.

- Каблучка?! - ледь вимовила Зоряна, яка, нарешті присівши у крісло, дістала із букета футлярчик і побачила його вміст.

- Мама моя рідна! Я зараз зомлію! - сказала Ліда і кинулася шукати серед всієї цієї краси візитівку. - Є!

- Хто?! Що там написано?! Лідо, чого мовчиш? - в один голос крикнули Зоря і Ніна Валентинівна.

Балакуча Ліда, мабуть, вперше в житті не могла підібрати слів. Вона повільно опустилася на стілець біля робочого столу Зоряни і нарешті тихо відповіла:

- Тут написано: “Кохана Зорю, виходь за мене заміж”. І все. Більше нічого!