Розділ 8

Холдинг у штатах Владислав Громов отримав у спадок від батька Миколи Громова, який ще в дев’яностих роках поїхав із України разом зі своєю родиною, не витримавши рейдерських атак на бізнес, який був вилучений нібито на законних підставах. Скільки б старший Громов не боровся в судах, але розумів, що основою виникнення такого рейдера були прогалини в законодавстві. Він перестав боротися за бізнес в Україні й не прогадав... Власними силами та завдяки підтримці родини старший Громов здійснив свою мрію. Холдинг процвітає не лише у Штатах, але і за його межами також. Матір Владислава — Марія Громова, була ініціатором відкриття в Україні декількох ресторанів і сама час від часу приїздила на батьківщину. Переломний моментом у родині Громових настав тоді, коли коханка батька принесла до їхнього будинку п’ятимісячну дівчинку з документами про відмову. Скандал, який відбувся, також мав погані наслідки для самого бізнесу, але Марія Степанівна Громова, щоб владнати всі конфлікти, прийняла малятку в родину. Владислав, не дивлячись на все, також полюбив дівчинку та прийняв її, як сестру, але з того часу відносини з батьком стали загострюватися. Коли Влад прийняв правління холдингу у свої руки, батько відійшов від справ, і тепер весь бізнес належав лише йому. Деякий час він також робив помилки, але разом із цим, створивши команду в холдингу, із часом навчився розуміти мову бізнесу — виживає сильніший!

Близько трьох років назад Владислав на одній із вечірок зустрів Крісті Адамс, доньку нью-йоркського бізнесмена Ніколаса Адамса. Спілкування переросло в почуття, але разом із цим дії та поведінка самої Крісті бажали кращого.

Влад був не з тих чоловіків, які піддаючись імпульсу та емоціям і готові були закохуватися з першого погляду. Крісті весь час звинувачувала його в байдужості, спричинювала скандали для преси та стала тією особою, яка розповіла Еріці правду, що вона не рідна донька Марії Петрівні.

У роботі та в стосунках Влад був більш прагматиком та робив тільки з точки зору доцільності та вигоди. Він прилетів в Аліканте, щоб укласти угоду на відкриття ресторану, але не підійшли ті умови, які були запропоновані другою стороною. Кілька днів переговорів нічого не дали, тому Громов, упевнившись, що воно того не варте, вирішив розірвати в односторонньому порядку попередні договори.

На свято потягнув його друг та товариш Джордж, адже ця ніч повинна стати останньою в Аліканте. Влад помітив у натовпі закружених у танці її та піддався емоціям.

Один погляд... один дотик... і ця випадкова зустріч змінила життєві плани двох людей! 

Доки Владислав говорив із Джорджем телефоном, також поглядав на Сабіну, яка сиділа на піску й, повернувши голову, всміхнулася йому. Владислав повідомив, що планує залишитися в Аліканте на невизначений термін, й, закінчивши розмову, присів на пісок поруч із дівчиною. Коли він потягнувся до неї з наміром поцілувати, вона зацідила ляпасу й, швидко піднявшись на ноги, струснула пісок з одягу та видала кілька лайливих слів. Владислав не очікував такої поведінки, тому також піднявшись, схопив її за спину та, не чекаючи нового дозволу, поцілував. Спочатку Сабіна била його кулаками об груди, але зрештою здалася й, коли поцілунок був завершений, хапаючи повітря сказала, що він нахаба.

— Не смій більше так робити.

Владислав засміявся.

— Ти... ти не можеш, не повинен...

Дивлячись на те, як вона відреагувала на нього, Влад знову поцілував, але на цей раз спокійно, ніжно та легко, смакуючи кожним моментом. Сабіна знову почала тяжко дихати та швидко кліпати довгими віями.

— Ну що, заспокоїлася?

— Мені хочеться від тебе втекти, — тихо сказала.

— І це після того, як ти нахабно розглядала мої сідниці та потягнула танцювати? Так чому не тікаєш? — легенько вкусив її за мочку вуха.

Сабіна відчула його дотик на своїй шиї, теплий подих та із задоволенням закрила очі. Подумки лаяла себе за такі необдумані вчинки, але, обхопивши його за шию, потягнулася за новим поцілунком. Врешті-решт, коли зрозуміла свій вчинок, на заміну емоціям та бажанню прийшов здоровий глузд. Вона втекла зі свята. Однак життя внесло свої корективи. Наступного ранку Владислав знайшов її сам.