Глава 25. Бажання коханої

    Майя хотіла попросити Мартіна і надалі спонсорувати Синдикат, але не знала з чого саме почати.
-    Містере Гарсія – сказала дівчина з посмішкою – щоб ти додав у Синдикат?
-    Я? Знаєш, - Мартін сів поруч, - коли я думав над ідеєю Синдикату, перша думка була лише про твою роботу. Я знав як ти працювала.
-    Ти дізнався до першої зустрічі про мене все? – посмішка не сходила з її обличчя.
-    Не першої, а другої. І так. Я вже знав що в тебе майже три роки не було вихідних. 
    Майя дивилася на Мартіна і сама задумалася: - Невже я не помітила як три роки навіть не жила нормально?
-    Ти дуже уважний.
-    Що ти хочеш змінити у Синдикаті? – спитав прямо Гарсія.
-    Я б обирала звичайних людей. Може через опитування? І щоб був переможець, який отримає втілення своєї мрії.
    Мартін задумався. Адже Синдикат створювався для заможних але самотніх людей, а тут Майя – яка стала для нього натхненням бути ще кращим, пропонує все змінити. Він обійняв дівчину.
-    Створи другу версію Синдикату сама – промовив він ніжно і поцілував її.
    В цей час Луїс з Анною вже зібрали речі і вийшли у хол віддати ключи від кімнат і попрощатися з іншими учасниками. Мартін вийшов до них.
-    Мартіне – Анна обійняла його – дякую тобі. Ти повернув мені його – дівчина дивилася на Луїса, який віддавав їх папери дівчині на ресепшені – я тобі дуже вдячна.
-    Бережи себе – Гарсія посміхнувся – і не забуть що через тиждень з дівчатами на Мальдіви.
    Луїс підійшов до Анни і узяв її валізу.
-    Мартіне – він потиск чоловіку руку – ти неперевершений суперник. 
    Чоловіки розсміялися.  Один з них розумів, що перемога за ним, а інший – прийняв поразку і обрав бути щасливим зі своїм справжнім коханням.
-    Може і ми, чоловіки щось придумаємо поки дівчат не буде? – з посмішкою спитав Луїс.
-    Цікава ідея – промовив Том, який як раз з Лізі теж готувався покинути територію Синдикату.
-    Друже – Мартін обійняв Тома, - дякую що були тут. Ми я думаю залишимося на зв’язку?
    Лізі обійняла Мартіна та Анну з Луїсом.
-    Я була рада бути частиною Синдикату. Сама яскрава з нас була і є – Майя. Мартин тобі дуже пощастило.
-    Дякую. Наступний Синдикат буде продумувати Майя – сказав з посмішкою Гарсія.
-    Місіс Лоренс? Це буде цікаво. Тоді ми усі допоможемо втілити усі наші побажання – сказав Луїс.
-    Я думаю можна. Тим паче – Мартін подивився на Лізі – інколи отримати бажане можна в останній момент. 
    Перша частина учасників поїхала. Тепер Мартін має можливість спокійно поговорити з Марією і Давідом. Він хотів почути усі нюанси Синдикату які б вони змінили. 
-    Можна? – Мартін постукав до Марії так як бачив, що Давід заходить до неї.
-    Так – сказала Марія.
-    Привіт – сказав Мартін з посмішкою і потиск руку Давіду. – Як справи?
-    Мартіне, я в захваті від Синдикату – промовив Давід.
-    Ти такий веселий – підмітив Гарсія, - що сталося?
-    Ми будемо жити разом – сказала з посмішкою Марія і протягла Мартіну папірець.
-    Це твої побажання стосовно Синдикату?
-    Читай – сказала жінка і почала складати речі.
    Мартін не очікував, що Марія і Майя мислять однаково. Обидві жінки хочуть допомогти самотнім, але не тим у кого є статки. Мартін розум, що такі думки Марії через Боба, якому вона обрала кар’єру.
-    Мартіне, - Давід звернувся до Гарсія – задумка Синдикату крута, але моя кохана багато чого б змінила. Якщо ти не проти ми б хотіли стати спонсорами та організаторами Синдикату 2.0 ?
-    Твоя кохана мріє тепер про інше. Я радий за вас. 
-    Все завдяки тобі – Марія обійняла Мартіна – дякую за все. І за яхту брата. 
-    Моя Маїй – Мартін узяв Марію за руку – мислить як і ти. Тому я бути лише За, якщо ви втілите свої задуму. І твій брат, - Мартін важко видохнув – був мені більше ніж друг.
    Гарсія провів останніх учасників та пішов до Майї. Тепер Кодове Слово: ХОЧУ мало інший сенс. Він отримав її. Отримав кохання і відчув тепло. Майя пила каву і дописувала свої побажання до синдикату.