Глава 15. ВЕТО яке заборонено

Тим часом Марія і Давід снідали. До них зайшла Лізі.
-    Доброго ранку. Ви як? Я після останнього келиха нічого не пам’ятаю - сказала з посмішкою дівчина.
-    Ми ще учора прогулялися – сказала Марія дивлячись на чоловіка.
-    Що у вас с Луїсом? – поцікавився Давід.
-    Він мене провів і все наче. А ви? – вона показала на Давіда та Марію які сиділи напроти неї.
-    Ми разом – сказав Давід і поцілував Марію у щоку.
-    Вав. Це круто – промовила Лізі.
    Вона посміхалася, хоча їй було не зручно що сама серед пар. А чоловік який їй подобається бігає за іншою.
-    Лізі, - до неї підійшов Луїс – ти як?
-    Дякую добре. А ти? – вона намагалася говорити рівно. Без емоції.
-    Нормально. Гарно учора було.
-    Так – погодилася Марія.
    Вони снідали, як раптом усіх учасників покликали у вітальну залу. Велика вітальня з каміном, де часто Марія з Лізі пили каву перед сном.
-    Доброго ранку – сказала Майя.
-    Привіт. Хтось знає що відбувається? – спитала Лізі сідаючи біля Майї.
-    Ні. Але щось важливе – сказав Мартін.
-    Доброго дня. Я Генрі. Представник Синдикату. Учора містер Луїс забажав ВЕТО.  Але, по нашим правилам ви – він поглянув на Луїса – не можете накладати Вето на бажання інших учасників. Це порушення. Міс Лоренс чи бажаєте ви накласти Вето на виконання ваших побажань містером Гарсія строком на 24 години?
-    Я? Ні. Луїсе – Майя перевела погляд на чоловіка – ти таке забажав?
-    Так. Мені набридло що лише він виконує твої побажання.
-    Це тому, що вони стосуються лише його. Генрі, я хочу накласти Вето на усі побажання містера Луїса які стосуються мене. Можна? 
-    Так! Це ваше перше побажання Джину.
-    Майя – Луїс хотів заперечити.
-    Досить! Ти мене не чуєш? – Майя встала. – Лізі вибач, але він мудак.
    Лізі посміхнулася. Вона відчула полегшення, що хоча б хтось це сказав. Мартін мовчав. Він спостерігав за своєю Майєю. Яка так шикарно поставила чоловіка на місце.
-    Також хочемо нагадати – продовжив Генрі – з сьогодні ще 4 дні вашого перебування тут. Тому навчиться насолоджуватися життю. Дякую що ви з нами. Гарного дня.
    Генрі вийшов з зали. Марія спостерігала за Луїсом. Коли він нервував, скули стискав так що аж очі червоніли. Вона відчувала що він злиться. Але зараз він програв не Мартіну, а Майї. 
    Мартін вийшов за дівчиною. Вона направилася на терасу.
-    Майя – він зупинився і притягнув її до себе – можна я тебе поцілую?
-    Тобі можна – вона ніжно посміхнулася.
    Мартін пишався нею. Таку бойову дівчину ніхто не образить. А головне те, що вона не зрадить. Він придумав план. Він мав намір нагадати Луїсу його самі темні часи та показати, як це йти проти Мартіна Гарсія.
-    Я піду посплю трохи – сказала Майя – хочеш пішли зі мною?
-    Хочу. Але я зайду до себе. Треба перевдягтися у спортивний костюм.
-    Спорт? – засміялася Майя.
-    Так. Я тебе заколисаю і піду по боксую.
-    Сподіваюся не Луїсом – посміхнулася дівчина.
-    Він надто худий для груши – відповів Марк.
    Він узяв Майю за руку і вони пішли до її кімнати. Спочатку він завів її і направився до себе. Мартін узяв телефон і написав Джину побажання : 
  « Додати двох учасників: Анна Гомес та Том Лопес» 

    Правила Синдикату не забороняли додавати учасників. А правила Мартін знав мабуть найкраще. Він вдягнув костюм і повернувся до Майї. Вона вже засинала. Чоловік ліг біля неї і вона обнявши його заснула майже одразу. Він обережно встав і направився у спорт зал. Там як раз займалася Лізі з Давідом.
-    Ви теж тут? – Мартін був спокійний.
-    Так. Як тобі бал? – поцікавився Давід.
-    Незабутньо – промовив Мартін. В його думках була Майя. В душі. Яка сама узяла ініціативу і довірилася йому. Він посміхнувся та почав вдягати рукавички.
    Бокс його заспокоював. Тим паче він вже чекав вечері, коли з’являться нові учасники. Тома Мартін знав добре, він його друг та партнер вже два роки. Тому, він вирішив познайомити його з Лізі. А ще, він колишній друг Луїса. Друг з яким Анна зрадила Луїсу. Він знав все. Тому і чекав повної поразки Луїса. Щоб той зрозумів хто ж насправді Переможниць.