Глава 7. Дівчачі секрети

Дівчата усі були шоковані поведінкою Мартіна. Марія лише посміхнулася, її увага була більше на Девіда. Лізі, яка знала Мартіна, як впливового бізнесмена, не знала як не розсміятися. Вона стримувала посмішку. Майя ж дивилася йому в очі. 
-    Мартіне? – спитала тихо вона.
-    Дякую міс Лоренс. Ви моя вдача. Чекатиму ваше побажання. 
    Мартін вийшов з зали переможцем. Він відчував погляди інших учасників і радів. Тепер кожен чоловік що в середині знає його плани стосовно Майї.
-    Майя, - сказала Лізі – а давай візьмемо Марію і посидимо? Чисто одні дівчата. Як раз краще дізнаємося одна одну.
-    Я за, - сказала Марія, - але дівчата, я сьогодні вже стільки випила шампанського, - вона засміялася – давайте з кавою.
-    Добре. Тоді пішли до мене? – запропонувала Майя.
    Дівчата зробили замовлення у кімнату Майї та пішли разом на посиденьки. 
-    У тебе гарно, - сказала Леся – у мене трохи інша кімната.
-    Дякую. Дівчата, знімаємо підбори та розміщуємося на диван  – Майя ще ніколи не була в такій компанії, їй було і дивно і приємно що вона не зайва – там є капці якщо треба.
-    Майя, що у вас з Мартіном? – спитала Марія.
-    Так, розкажи нам. Я його таким не бачила – Лізі засміялася. 
-    Ви знайомі? – спитала Майя.
-    Так. Він віп клієнт мого банку. Але він завжди більш закритий. А тут ти, - Лізі поглянула на Майю – він з тобою інший. Грайливий та певною мірою щасливий.
-    У нас була ситуація, я випадково його облила вином. І через рік ми тут – Майя посміхнулася, вона згадала його поцілунок – він сказав що тут через мене.
-    Ого. А це круто. Справжній чоловік – сказала Марія.
-    Марія, ти як? – спитала Лізі.
-    Я думаю про колишнього. Він стане татом. Дівчата, якби ви тільки знали яке у нас було кохання – вона була дуже засмучена – я мріяла про нього.
-    Розкажеш? – спитала Майя.
-    Ми познайомилися у притулку для собак. Як зараз пам’ятаю, він лише у шортах, накачаний і з тату на все плече, несе величезний мішок з кормом. В такого важко не закохатися. Відносини у нас були гарними. Він підтримував мене, завжди готував смаколики та веселив, коли я  засмучувалася через роботу. Ми багато подорожували. Але, я обрала роботу.
-    Ти жалкуєш? – спитала Лізі.
-    Так. Особливо після слів Луїса. Він його найкращій друг.
-    Луїс? Марто, а який він? – Лізі була зацікавлена ним.
-    Він дуже справедливий. Але сьогодні, його гра з Гарсія показала, що він має погляди на Майю.
    Обидві дівчини подивилися на Майю.
-    Він не в моєму смаку – одразу сказала вона. Так, він як хлопець гарний, але лише Гарсія цікавити її як чоловік.
-    Це добре, - посміхнулася Лізі – він у моєму смаку.
-    А знаєте, це навіть цікаво – сказала Марія – зараз виходить три пари.
-    Можливо. Майя а що у тебе з колишніми?
-    У мене їх немає.
    Дівчата переглянулися. Вони не вірили що така гарна дівчина і була самотня до майже 24 років.
-    Прикольно – видала Лізі – ти молодець.
-    Лізі, - тепер Майя захотіла дізнатися про неї – а у тебе як? Колишні чи теперішні?
-    У мене був коханий. Але, - Лізі змінилася в обличчі – він загинув в аварії чотири роки тому. Він був льотчиком. Дуже гарним та сексуальним.
-    Мені дуже шкода – сказала Майя і обійняла дівчину – тому ти самотня так довго?
    Лізі кивнула. Як раз занесли замовлення і дівчата почали пити каву з тістечками. Вони посміхалися одна одній. Так здавалося легше. Тепер вони знають історію кожної.
-    Дівчата, - сказала Марія – так як у нас різні смаки на чоловіків, пропоную дружити. І давайте влаштуємо побачення?
-    Побачення? – Майя була зацікавлена.
-    Так. Я хочу попросити Джина про побачення з Давідом. Можливо зробимо потрійне? Було б цікаво.
-    А що? Мені подобається – сказала Лізі.
-    Я теж не проти. Але ж де? Тут? – поцікавилася Майя.
-    Давайте влаштуємо бал? – запропонувала Марія.
-    Бал? Цікаво – посміхнулася Майя. Це була її мрія в дитинстві. Бал, пишні сукні і гарні люди навкруги. Але вона подорослішала. Тому все залишилося мрією п’ятирічної Майї.  
    Дівчата придумали план. Кожна з них смажить на вечері саме тому кого хоче, що її бажання щоб він був її партнером на балу. Вони ще трохи посиділи та розійшлися. Майя лежала на ліжку і посміхалася. Їй подобалося що вона зараз проживає. Усі дівчата гарні та приємні. Різний фінансовий статус ніяк не впливає на їх спілкування. Вона вже уявляла його. Мартіна у смокінгу, який міцно тримає її за талію та веде у танці. 
    Вона посміхалася сама собі. Тепер, коли вона більш відкрита, Синдикат їй  навіть подобатися почав. Вона вдягла джинси та сорочку і взула підбори. Попереду вечеря. І вона має сказати про своє бажання.
-    Сподіваюся Марія вже загадала бажання Джину – вона розмовляла сама з собою. Ця ідея з балом, їй сподобалася. 
-    Привіт – голос Луїса роздався за спиною поки Майя закривала двері. 
-    Привіт. Ти як?
-    Засмучений через програш Мартіну. Майя, - Луїс став майже впритул до неї – що між вами?
-    Симпатія – відверто відповіла вона. Дівчина знала про почуття Лізі до нього, тому не мала бажання давати марні надії.
-    Зрозуміло. Алея спробую – сказав він і пішов далі.
    Майї було трохи не зручно. Вона не до кінця розуміла цих чоловіків. Марія теж вийшла з кімнати.
-    Щось сталося? – спитала вона Майю.
-    Да я не розумію Луїса. Сказала ж йому, що симпатизую Мартіну. 
-    А він?
-    Сказав що все одно спробує.
-    Він таким був завжди. Не звертай уваги. Я написала Джину – Марія посміхнулася - Буде весело.
-    Пішли.
    Дівчата пішли на вечерю. Вечір обіцяв бути цікавим.