Шлях до Альп

Над ними виникло голографічне зображення якогось об’єкта.

— Це схема станції Новий Едем – почувся голос БЕАТРІС – я вже бачила такі схеми, але ця відрізняється. Тут зображено шість технологічних тунелів що ведуть в Новий Едем. Їх повинні були заблокувати, але один тунель на схемі виділений. Його просто не встигли закрити. Є шанс проникнути всередину комплексу.

— Діємо за планом, 12 машин вирушать на захід в Альпи негайно, решта залишиться чекати транспортерів щоб доправити людей на узбережжя а потім в Африку – сказав Стен.

— Я поїду з вами в Альпи, – заявив Віктор, – мій батько зник безвісти намагаючись знищити ГЛАДІУС, Захаре, Васю, мамі скажіть що я поїхав завершити справу батька. Попрощайтеся з нею замість мене.

— БЕАТРІС заборонила відправляти з нами людей, – відповів Стен.

— А раптом зустрінете людей. Живій людині легше буде з ними порозумітися, а вас вони можуть злякатися.

Стен замислився.

— БЕАТРІС?

— Він може їхати з вами, – зробивши паузу сказав штучний інтелект, – в його словах є певна логіка.

— Тоді по машинах, – скомандував Стен – Віктор, залиш свій автомат, пістолет і гранати, ми дамо тобі більш легку та ефективну зброю. Аннет, ти будеш за ним приглядати.

Дроїди швидко завантажились в безколісні броньовики, Аннет підхопила Віктора і проштовхнула в люк. Всередині були досить зручні сидіння, Віктор зайняв місце поряд з Аннет. Машини піднялися приблизно на метр над землею і безшумно рушили набираючи швидкість і протискуючись крізь хащі покинули галявину яка була тим що залишилось від стародавнього Хрещатика. Попереду і з боків були монітори через які все добре проглядалося. Плазмові гармати з радарними прицілами були готові в будь-яку мить відкрити вогонь. Аннет подала Віктору пістолет і автомат.

— Це плазмовий пістолет. В магазині заряд на 1200 пострілів. Заряд легко пропалює броню будь-якого дрона ГЛАДІУСа. Як правило цього достатньо щоб його знищити. Стріляє як одиночними пострілами так і чергами. Автомат має магазин на 12 тисяч пострілів. Також може стріляти одиночними і є три режими автоматичного вогню.

При цьому Аннет показувала як треба знімати зброю із запобіжника і ставити на нього.

— А ось плазмові гранати. Їх кидати треба якомога далі від себе. Під час вибуху плазмова сфера спалює все в радіусі 10 метрів, в тому числі і метал.

Ось руїни стали зустрічатися все рідше. Раптом на екрані з’явився літаючий дрон ГЛАДІУСа. Віктор не встиг і оком кліпнути як гармата машини простукотіла короткою чергою і дрон розлетівся бризками розплавленого металу.

Ось вони вже виїхали за межі Києва продираючись по тому що колись було Житомирським шосе. Машини рухалися не торкаючись землі і тому їзда була плавною, тряски не було незважаючи на бездоріжжя, лише чагарник був на їх шляху який тут же приминався бронею.

— Ти виріс у підземеллі при світлі каганця, але маєш досить добру освіту і маєш уявлення про комп’ютери, – промовила Аннет звернувши увагу що Віктор читає щоденник прапрадіда.

— У нас в підземеллі є бібліотека, діє школа для дітей, ми туди перетягали старі книги з будинків, з архівів та бібліотек. Навіть працювали на комп’ютерах, які також знесли в підземелля, в якості джерела струму використовували батареї знищених дронів. Батареї вистачало на кілька місяців, а якщо вдавалося роздобути батарею дрона який щойно підзарядився то і на цілий рік.

— Вичитав щось важливе? – спитала Аннет показавши на щоденник який читав Віктор.

— Яке жахіття пережили люди в день Години Знищення, мій прапрадід бачив це на власні очі, дивом вижив. Вижили лише ті що сховалися під землю. Більше місяця атмосфера була заражена нанокілерами. Кожен хто виходив на поверхню тут же помирав в агонії. Цілих два місяці нанокілери залишалися активними і продовжували вбивати. Люди гинули в своїх будинках, у підвалах, багато хто помер через те що був відрізаний від води та їжі. 12 червня 2097 року розділило нашу історію на «до» і «після».

— Я бачила старі кадри кінохроніки. БЕАТРІС наділила нас емоціями і також була глибоко вражена.

— А як ви існували в Африці?

— Після Години Знищення і зникнення доктора Мюллера, БЕАТРІС почала створювати свою власну мережу зв’язку і шукати надійне джерело енергії щоб захистити людей. Їй допомагали вчені-люди, які встигли втекти в Африку. Удар нанокілерами ГЛАДІУС завдав одночасно по всьому світу, але дрони з’явилися в Африці не відразу. Беатріс завершила роботу доктора Мюллера створивши спочатку нановакцину, яка захистила людей від нанокілерів. Це укол нанороботів у кров. Вони потім передаються від матері до дитини. Нанороботи роблять людей невразливими для нанокілерів.

З цими словами Аннет дістала невеличкий предмет, що нагадував шприц.

— Давай сюди свою руку.

Аннет акуратно ввела у вену Віктору якусь рідину.

— Це укол нановакцини. Тепер ти повинен заснути, через кілька хвилин ти відключишся. Коли прокинешся то ніякі нанокілери тобі будуть не страшні.

Віктор відчув що стає млявим і засинає. Крізь сон він відчув що Аннет розклала сидіння щоб він досить зручно приліг і провалився в сон.