Розділ 14. Новий виклик

Аероспідер летів у нічному небі, освітлюючи шлях м’яким світлом прожекторів. Усі були виснажені, але водночас усвідомлювали значущість перемоги. Комплекс змовників був знищений, а головний сервер із критичними даними — зруйнований.

"Це лише перший крок," промовив Дмитро, сидячи з перев’язаною рукою. Його обличчя було втомленим, але сповненим рішучості.

"І, напевно, найгучніший," додала Ярина. "Тепер вони розуміють, що ми для них справжня загроза."

"Вони спробують вдарити у відповідь," зауважив Олекса. "Якщо ми не знайдемо їхніх лідерів, усе, що ми зробили, може виявитися марним."

Результати операції

Коли команда повернулася на базу, її зустріли як героїв. Оператори уважно стежили за наслідками атаки. На великих екранах відображалися дані про збої в мережах змовників.

"Ми спостерігаємо хаос," повідомив один із техніків. "Їхні вузли втрачають зв’язок один із одним. Вони намагаються відновити контроль, але вірус знищив ключові протоколи."

"Це дасть нам час," сказав Дмитро, оглядаючи карту світу на екрані. "Але не дуже багато."

"Що далі?" запитав Олекса, сідаючи за стіл. Його тіло було змученим, але розум усе ще працював на межі.

"Ми знайшли згадки про ще одну ключову локацію," відповіла Ярина, відкриваючи новий файл. "Це місце називається 'Фенікс'. Вони використовують його як координаційний центр для прийняття стратегічних рішень."

"Де це?" здивувався Олекса.

"У самому серці Європи, в Швейцарії," відповіла вона. "Але це ще не все. В одному з файлів, які ти завантажив, є згадка про новий прототип штучного інтелекту. Це їхня відповідь на нашу атаку."

"Штучний інтелект?" перепитав Олекса. "Що він робить?"

"Це щось зовсім нове," відповів Дмитро. "Вони називають його 'Аргус'. Згідно з описом, це система, яка може самостійно виявляти загрози, приймати рішення й навіть розробляти тактичні операції."

"Якщо вони його запустять, нам буде майже неможливо протистояти," похмуро сказав Олекса.

Новий план

Команда зібралася в конференц-залі, щоб розробити план наступної операції. На екрані відображалися дані про об’єкт "Фенікс", що знаходився у високотехнологічному комплексі, вбудованому в альпійську гору.

"Це одна з найбільш захищених локацій змовників," почала Ярина. "Система безпеки включає як фізичні, так і цифрові бар’єри. Проникнути буде майже неможливо."

"Майже?" уточнив Олекса.

"У нас є слабке місце," відповів Дмитро, показуючи на схему комплексу. "Цей тунель, який використовується для доставки ресурсів. Це єдиний шлях, яким ми можемо дістатися до серверного центру."

"І що ми робимо, коли потрапимо всередину?" запитав Олекса.

"Ми завантажимо шкідливий код у їхню систему й зруйнуємо 'Аргус' до того, як він буде активований," пояснила Ярина. "Але це означає, що ми матимемо лише один шанс."

"Це ризиковано," зауважив один із операторів. "Якщо щось піде не так, ми не зможемо повернутися."

"Тому ми не маємо права на помилку," відповіла Ярина, дивлячись на всіх. "Це буде вирішальна битва."

Вирішальний момент

Олекса повернувся до своєї кімнати, щоб підготувати оновлення вірусу. Він розумів, що цей новий штучний інтелект може стати вирішальним козирем змовників, якщо вони встигнуть його запустити.

"Я не можу підвести їх," прошепотів він сам до себе, вдивляючись у рядки коду.

За дверима почувся легкий стукіт, і в кімнату зайшла Ярина.

"Як ти?" запитала вона, сідаючи поруч.

"Зосереджений," відповів він. "Але це... більше, ніж я уявляв."

"Ти вже зробив більше, ніж будь-хто міг би," сказала вона, торкнувшись його плеча. "І тепер ми закінчимо це разом."

Її слова додали йому впевненості. Він знав, що має сили продовжувати боротьбу.

"Гаразд," сказав він, обернувшись до неї. "Тоді вперед. Завтра — день, коли ми змінимо хід цієї війни."