Глава 1: Алгоритм для серця

Софія Кравець сиділа в задушливій переговорній креативного хабу на Подолі, намагаючись не дивитися на годинник. Її ноутбук гудів, як старий холодильник, а на екрані миготів код, який вона писала до третьої ночі. "Амур" — її дітище, додаток для знайомств, який мав змінити правила гри. ШІ, що підбирає пару не за свайпами, а за глибинним аналізом вподобань, плейлистів і навіть мемів, які ти лайкаєш у соцмережах. Софія вірила: якщо алгоритми можуть передбачити, що ти купиш на маркетплейсі, то чому б їм не знайти того, з ким ти захочеш ділити вечері та сни?

— Софіє, ви готові? — голос Дениса, CEO стартапу "TeVi", вирвав її з думок. Він сидів на чолі столу, у своєму ідеально випрасуваному костюмі, який, здається, коштував більше, ніж її оренда за пів року. Його посмішка була занадто білосніжною, а очі дивилися так, ніби він уже уявляв, як підписує контракт із Google.

— Так, звісно, — Софія поправила окуляри й відкрила презентацію. Її пальці тремтіли, але вона вмить увімкнула режим "профі". — Отже, "Амур". Це не просто додаток для знайомств. Це революція. Наш ШІ аналізує не лише анкети, а й цифровий слід користувача: плейлисти, пости, навіть як швидко ти відповідаєш у чатах. Він знаходить не того, хто тобі "підходить", а того, хто тобі потрібен.

Інвестори — троє чоловіків у костюмах і одна жінка з ідеальним каре — кивали з виглядом, ніби розуміють, про що йдеться. Софія знала, що половина з них думає про каву, а друга — про те, як продати її ідею за більші гроші. Але вона продовжувала:

— Наприклад, якщо ти лайкаєш меми про котів і слухаєш Linkin Park, "Амур" не просто знайде іншого фаната котів. Він зрозуміє, що тобі потрібен хтось із почуттям гумору і схильністю до меланхолії. — Вона клацнула слайд, і на екрані з’явилася діаграма з кольоровими стрілочками. — Ми вже тестували прототип. Точність збігу — 87%. І це тільки початок.

Денис подався вперед, його очі блиснули.

— Софія, це вражає. Але скажіть, як ми переконаємо людей довірити свої серця… алгоритму?

Вона посміхнулася, бо чекала цього питання.

— Люди вже довіряють алгоритмам усе: від вибору серіалу на Netflix до маршруту в Google Maps. Чому б не довірити кохання? — Вона зробила паузу, щоб ефект був драматичнішим. — "Амур" — це Купідон 2.0. Тільки без лука зі стрілами, а з статистикою.

Інвестори засміялися. Софія видихнула. Поки що все йшло за планом.

Після презентації Софія сиділа в кав’ярні "Під Золотими Воротами", розмішуючи цукор у своєму лате. Оля, її найкраща подруга і за сумісництвом дизайнерка "Амура", гортала телефон, періодично фиркаючи над черговим мемом.

— Ну що, геніє, ти їх усіх порвала? — Оля відірвалася від екрана, її рожеві пасма волосся гойдалися, як у персонажа аніме.

— Порвала чи ні, дізнаємося, коли вони відкриють гаманці, — Софія знизала плечима. — Денис сказав, що ми на фінішній прямій. Але він дивиться на мене так, ніби я — стартап, який він хоче… ну, знаєш, "інвестувати" особисто.

Оля пирснула, мало не розливши свій матча-лате.

— Ой, та він же типовий "стартап-бро". Думає, що його електромобіль Тесла і смузі з авокадо роблять його Казановою. — Вона нахилилася ближче. — А ти? Готова знайти свого принца через "Амур"? Чи ти все ще в режимі "мій код — моє кохання"?

Софія закотила очі. Її останній роман закінчився два роки тому, коли її екс, маркетолог із манією величі, заявив, що вона "занадто розумна, щоб бути милою". Відтоді Софія вирішила, що краще вкладати енергію в роботу і розробки, ніж у стосунки.

— Мені не потрібен принц, Олю. Мені потрібен стабільний інтернет і кава без кофеїну. — Вона глянула на свій ноутбук, де "Амур" видав повідомлення: 

«Оновлення завершено. Готові до тесту?»

 — До речі, я запустила бета-версію. Хочеш спробувати?

Оля аж підстрибнула.

— Ти серйозно? Давай! Зареєструй мене. Хочу, щоб твій ШІ знайшов мені високого брюнета з почуттям гумору і, бажано, собакою.

Софія відкрила адмін-панель "Амура" і ввела дані Олі. Екран засвітився, і ШІ видав перший результат: Кандидат: Ігор, 45 років, любитель кросфіт і веганських смузі. 92% збігу.

— Ой, ні, — Оля скривилася. — Це ж типовий Денис, тільки старший. Твій "Амур" поки що сліпий, подруго.

Софія засміялася, але в голові вже крутилися ідеї, як покращити алгоритм. Вона знала, що "Амур" — це її шанс не лише змінити індустрію, а й довести собі, що вона може контролювати хаос. Навіть якщо це хаос людських сердець.

— Знаєш, — сказала вона, допиваючи каву, — можливо, я сама протестую його. Просто щоб переконатися, що він працює.

Оля підморгнула.

— О, це я хочу побачити. Софія Кравець на побаченні? Це буде або катастрофа, або найкраща комедія року.

Софія лише посміхнулася. Вона ще не знала, що "Амур" уже готує для неї сюрприз, який переверне її життя з ніг на голову. І що цей сюрприз почнеться з пролитої кави та одного дуже надокучливого фотографа.