Глава 2

Я сидів на ліжку в глибокій задумі. Мелісса дала мені повне розуміння того, яку мету вона переслідує, перебуваючи біля мене. Мене на даному етапі це також влаштовувало більш-менш. На території найближчих трьох імперій вона зараз одна з найсильніших обдарованих. Наскільки було відомо, обдаровані дев'ятого рангу є тільки в Імперії Модеріс, що на сьогодні дає нам паритет, якщо військові дії між двома країнами почнуться прямо зараз. Менш приємним залишався той факт, що вона не підконтрольна мені й діятиме у власних інтересах. Мені не хотілося позбавляти її права вибору чи змушувати слідувати за собою, але мати хоч якийсь вплив здавалося б не зайвим. Раптом вона як носій Дару Крові вирішить, що жителі Імперії навколо цілком можуть послужити провідниками її сили.

Я подивився на свою гостю: її погляд був спрямований на мене, і божевілля я там не бачив. Це хороший показник — за час свого перебування в цьому світі я навчився розрізняти думки й бажання людей. Щоправда, нехай погляд дівчини й не був божевільним, він залишався порожнім. Тепер, трохи більше дізнавшись про її думки, можу бути впевненим тільки в тому, що вона вже поховала цей світ. Що ж відбувається в інших куточках світу, якщо вона не вірить у кращий результат?

— Можеш розповісти мені більше про світ і про протистояння між тими, хто називає себе тринадцятьма Імператорами, і Лихами? — мій голос після тривалого мовчання залишався спокійним, хоча я й відкривав для себе нові знання про світ. Але хвилювання я не відчував — чомусь саме зараз до мене прийшло усвідомлення, що це і є справжня причина того, що мені дали другий шанс на життя.

Я давно бився над цією думкою: якщо мені залишили мою особистість, то має бути причина. І все, що я дізнався про нашу Імперію та про протистояння всередині й поза нею, здавалося занадто незначним для переродження. Нехай я й не прихильник книг про «попаданців», які мають стати героями й позбавити світ від зла, але просто так дати комусь другий шанс на життя й витратити на це ресурси (а без цього таке навряд чи можна здійснити) — без вагомої причини я сумніваюся, що хтось піде на такий крок. Значить, і мені потрібно прийняти той факт, що я буду — або спробую бути — тим, кому дали шанс. Щоправда, тепер ясно, що вибору в мене немає: я вже частина цієї битви за цей світ, і різниця тільки в тому, чи прийму я цю реальність і підготуюся, чи стану жертвою, яку принесуть у процесі підкорення.

— Хочеш дізнатися про світ? Княжичу, ти можеш сподіватися на те, що тобі вдасться щось змінити. Стати рівним тим, хто кидав їм виклик у минулому, очолити опір або стати одним із тих, хто його підтримає. Але це все марно. Ті, хто носив цю силу до тебе, мали стільки ж снаги, як і ті, хто прийшов захопити цей світ; вони розвивалися весь той самий час і в результаті були повержені. Дехто поліг у бою, залишивши після себе пустельні землі, інші були вбиті підло в спину, зазнавши удару від найближчих. Інші переметнулися до ворога й були відлучені від сили, знайшовши її в тих жалюгідних подачках, які дали їм загарбники. Ця історія триває понад десять тисяч років, і навіть мені не відомо, чим вона почалася, чому в першій битві перемогли саме Імператори, адже Лиха початкових часів мали як мінімум залишитися з ними нарівні.

— Але так і бути, я розповім, що знаю про світ, який тебе цікавить, і ту частину історії, яку знаю сама. Але не думай, що в мене багато знань, адже знання — це те, що знищувалося загарбниками протягом усієї історії. Ваші три Імперії — це самий край основного континенту Іруїс. Як вони називаються? Твоя Імперія — Артікос, сусідня — Модеріс, і остання — Анскарнас. Ви перебуваєте в самому низу континенту й оточені горами з тварюками та океаном. Оскільки як на суші, так і у воді безліч чудовиськ, ви вважаєте, що весь світ захоплений ними. На території ваших імперій тільки частина, яку назвали «мертвими землями», захоплена також чудовиськами. Як я розумію, «мертві» вони для вас, бо звідти мало хто повертається живим, а для іншого світу це море ресурсів і можливості для розвитку.

Це, я думаю, одна з причин, чому ваші обдаровані відносно слабкі, нехай їх і багато. Так от, княжичу, інший світ і справді сповнений чудовиськ як зовні за фортечними стінами, так і всередині міст. Адже майже всіма іншими територіями володіють тринадцять Імператорів, які готують цей світ до руйнування. Хоча тобі, напевно, треба розповідати спочатку, але уточнення про вашу замкнутість і слабкість, яка й стала вашим порятунком, було необхідним. Чомусь чудовиська не захоплюють вашу територію, нехай і кілька особливо небезпечних перебувають зовсім поруч із вашими кордонами. Це ваш порятунок, адже інакше вони хлинули б під проводом своїх Владик, які не залишили б від ваших Імперій навіть пилу.

Другий збіг обставин, який рятує ваші землі, — це те, що ви не розвиваєтеся за допомогою звірів із тих територій, і тому ваш пік — це восьмий ранг, і то в тих, хто часто перебуває поруч із територією чудовиськ. Думаю, це свідоме рішення ваших Імператорів, адже інакше з такою кількістю обдарованих ви могли б скласти конкуренцію навіть центральним Імперіям. А тринадцять Імператорів вам би не дозволили стати достатньо сильними для цього. Таке вже траплялося в історії, але про це пізніше.

І третє, що є причиною вашого спокійного життя й можливості стати сильнішими, якою ви не користуєтеся, — це те, що на цій землі жодного разу не народилося жодне з Лих. Розумієш, Дисаре? Ваші землі були в безпеці, бо вони не несли жодної загрози, ви безпорадні перед вторгненням, яке почнеться. А отже, витрачати на вас ресурси немає потреби. Але ось їхній прорахунок: вперше за тисячі років на цій території з'являється той, хто володіє силою Лиха, і вони навіть не дізнаються про це найближчим часом. Їхній посланець мертвий, але його вбила рабиня — це нехай і розлютить одного з тринадцяти, але буде в межах можливого й не викличе тривоги. Сюди відправлять максимум одного з Карателів, і то за мною. Ось тільки єдиний спосіб мене знайти — це через тебе.