Книги містера Ендрю

Глава 11

Гілберт і Дженні вже досить довго йшли лісом, намагаючись знайти місце, де можна було б трохи перепочити,  Гілберт почав відчувати втому, хоча й не хотів зізнаватися в цьому вголос! 

— Здається, тут можна трохи перепочити, — промовила Дженні, зупинившись біля старого дерева й озираючись довкола, — принаймні, я не бачу нічого, що могло б нам завадити!

Гілберт уже хотів погодитися, коли помітив щось незвичайне між деревами, і спершу навіть не зрозумів, що саме привернуло його увагу, адже за густими кронами виднілася велика постать, яка майже нерухомо лежала на траві, наче давно обрала це місце для відпочинку й не збиралася нікуди поспішати!

Він зробив кілька кроків уперед, придивився уважніше, а тоді його обличчя несподівано змінилося!

— Азаріон?!

Дженні теж повернула голову в той бік, і щойно побачила дракона, як здивовано зупинилася, не очікуючи зустріти тут когось знайомого, тим паче того, хто, наскільки їм було відомо, не мав жодної причини опинитися в цьому Еларіумі!

Величезний дракон лежав серед дерев, його  луска переливалася на сонці, а довгий хвіст спокійно простягнувся по траві, поки він трохи повернув голову в їхній бік, почувши голос Гілберта, і поглянув на несподіваних гостей із таким виразом, ніби їхня поява зовсім не стала для нього дивиною!

— Азаріоне, я дуже радий тебе бачити тут! — вигукнув Гілберт, наближаючись до нього, але за кілька кроків усе ж сповільнився, оскільки досі не міг зрозуміти, як дракон опинився в цьому світі, — але скажи мені, як ти взагалі сюди потрапив?!

Азаріон неквапливо підняв голову, зручно влаштувавшись на траві, і тихо засміявся, від чого в повітрі прокотився низький, глибокий звук, який більше нагадував легке гарчання, ніж звичайний людський сміх!

— Невже ти справді думав, що я не здатен подорожувати між Еларіумами? — запитав він, переводячи погляд із Гілберта на Дженні, яка так і залишалася трохи позаду, уважно спостерігаючи за драконом!

— Чесно кажучи, так! — відповів Гілберт, не приховуючи здивування, — я навіть не здогадувався, що ти можеш переходити з одного світу в інший!

— Гілберте, тобто Антуане, наскільки ти пам'ятаєш я сам тобі дав підказку як зробити так, щоб двері самі з'явилися перед тобою, — спокійно промовив Азаріон, — і так,  я теж маю таку можливість, просто користуюся нею не так часто!

— Але чому? — поцікавилася Дженні, нарешті наважившись підійти ближче, — хіба тобі не цікаво побачити інші Еларіуми, дізнатися, що в них відбувається, познайомитися з кимось новим?!

Азаріон повернув голову до неї, а потім поглянув на дерева, між якими повільно рухався вітер, і на сонячні промені, що пробивалися крізь листя, ніби саме це було для нього набагато важливішим за будь-які пригоди!

— Цікаво, звичайно, але не настільки щоб лякати оточуючих всім своїм виглядом, в тут мене майже ніхто не бачить, ну за винятком вас звісно, і так я не той злий дракон, про яких знімають фільми, наче вони пошкоджують будівлі, і пускають із пащі вогонь, мені це ніщо чого не потрібно, я хочу просто жити в спокійно насолоджуватись своїм життям, от і все, — відповів дракон, — іноді мені набагато більше подобається залишитися там, де тихо, де немає зайвих розмов, де можна просто лежати серед дерев, слухати природу й думати про те, що насправді має значення, не відволікаючись на чужі турботи!

— Тобто ти просто вирішив побути тут на самоті?!

— Саме так, — відповів Азаріон, — іноді тиша дає більше, ніж сотні розмов.

Дженні тихо засміялася, поглянувши на Гілберта!

— Мені здається, нам теж не завадило б іноді просто зупинитися й перестати шукати відповіді хоча б на кілька хвилин!

— Можливо, ти маєш рацію, — погодився Гілберт, а потім знову звернувся до дракона, — але тепер, коли ми знаємо, що ти можеш подорожувати між Еларіумами, у мене виникло ще більше запитань!

Азаріон повільно заплющив очі, ніби вже здогадувався, що спокійний відпочинок добігає кінця!

— Я так і думав, Гілберте! Саме тому я й люблю знаходити місця, де мене ніхто не знайде!

— Азаріоне, якщо ти вже так багато знаєш про переходи між Еларіумами, можливо, ти зможеш пояснити мені дещо, — промовив Гілберт, повертаючись до думки, яка не давала йому спокою останнім часом, — ми з Дженні намагаємося знайти містера Ендрю, але, здається, він постійно випереджає нас, або ж просто не хоче, щоб ми його знайшли!

Дракон розплющив очі й повернув до нього голову.

— А чому ти вирішив, що для цього потрібно шукати його в інших Еларіумах?

— Тому що він подорожує між ними, — відповів Гілберт, — і ми вже пробували знайти його, однак він ухилися від нас саме відкривши нам двері у цей світ.

— Тоді, можливо, ти просто не до кінця зрозумів, як саме він це робить, — спокійно промовив Азаріон, трохи підводячи голову, — скажи мені, Гілберте, коли містер Ендрю переходить між світами, що він робить перед тим, як з'являються двері?

Гілберт задумався, намагаючись пригадати все, що знав про старого, його загадкові появи, дивну поведінку та те, як той завжди ніби знав більше, ніж говорив!

— Не знаю, — зрештою відповів він, — двері просто з'являються, і він проходить крізь них!

— Але вони не з'являються просто так, — зауважив Азаріон, — містер Ендрю уявляє місце, до якого хоче потрапити, і саме після цього перед ним виникають двері, що ведуть туди!

Гілберт уважно слухав, а Дженні, яка до цього мовчала, раптом випрямилася, ніби почула щось значно важливіше, ніж звичайне пояснення про магічні двері!

— Зачекай, — перепитала вона, — ти хочеш сказати, що йому не потрібно спочатку переходити до іншого Еларіуму, щоб знайти потрібне місце? Він може просто уявити його, і двері з'являться там, де він перебуває зараз?

— Саме так, — відповів Азаріон, — ви надто багато уваги приділяєте самим дверям, хоча насправді важливим є місце, яке ви хочете побачити за ними! Містер Ендрю не думає про переходи так, як думаєте ви, для нього це давно стало звичним, тому він не шукає шляхів, не намагається з'ясувати, до якого Еларіуму потрібно потрапити спочатку, а просто уявляє місце, де хоче опинитися, і двері з'являються перед ним!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше