5.1. Переможне повернення

Наближаючись до Темного Палацу, Гравібус відчув охоронців навколо будівлі і захисний купол. «Саме час спробувати нові уміння і надіслати кілька душ до Прадавньої. Хай побавиться…» - подумав Вічний і сам собі хижо посміхнувся.

Підлетів трохи ближче, тихенько підкрався ззаду, не давши Періту часу для нападу, зробив круговий жест рукою і швидко промовив коротке закляття, саме так, як навчила Прадавня. Періт, відчув наближення Грейса-Гравібуса, повернувся, встиг вчасно метнути блискавку і зник. Гравібус вправно відхилився і блискавка пройшла повз, не зачіпивши його. Охоронці, які стояли навколо Палацу побігли у бік Гравібуса, атакуючи його вогняними кулями, від яких той також ухилився. Провівши рукою коло, охоронці зникли, а вогняні кулі розчинилися в повітрі.

"Яка чудова сила!" - подумав Вічний і перейшов до роздумів щодо руйнування захисту над Палацом. Вирішив спробувати старе універсальне закляття, яке знімає подібний захист. Сили має вистачити. Прикликавши туман переміщення, піднявся над Палацом і промовив своє закляття. Щит тріснув, але не пропав.

- Кломсе, рятуй Георга! Мерщій забери його звідси і тікай на Світлу сторону. У Палаці Кларасу звернися за допомогою до Вільмера! - відчувши, що щит слабшає голосно скомандував Волен і покликав інших слуг, щоб надати інструкції щодо подальших дій.

Часу майже не залишилось, магічний захист нестримно руйнувався.

Вірний слуга увірвався до покоїв, схопив щойно народжену дитину і побіг геть з Палацу. Вийшов через потаємний вихід, щоб Гравібус його не помітив і побіг стрімголов до лісу. Добре, що дитина спала і не заплакала, коли Кломс вибіг на вулицю.

Гравібус повторив закляття ще і ще раз, допоки щит не розломився навпіл і зник. Резерв трохи постраждав, але ціль досягнуто. Задоволений собою, Вічний переможно увійшов до Палацу.

Сандрія встигла зцілити себе після пологів і, взявши приготовану заздалегідь валізу, підійшла до чоловіка, який наразі роздавав накази іншим слугам, щоб ті сповістили міністрів про напад Гравібуса. Взявши дружину за руку, Волен прикликав туман переміщення, але не встиг їм скористатися. Раптово з’явився Вічний і відправив їх до Прадавньої вже звичним помахом руки. 

Гравібус подивився на валізу, яка залишилась на підлозі, підло зареготав і метнув у неї вогнем. Речі колишніх правителів миттю згоріли, залишивши по собі темний слід від магічного вогню.