Розділ 12 Артефакт. Повернення до законного власника

Містер Малум хитро дивився на нас двох деякий час, мабуть ми дивно виглядали. Такі зосереджені і щасливі, я, навіть рота роззявила. Дуже цікаво дізнатися вже про ту магічну кулю, а він все ще мовчав…

-  Не буду вас надовго затримувати, проте, дозвольте, спочатку привітати Світлого Принца з коронацією, - промурчав величезний Кіт і поважно поклонився.

-   Дякуємо! - майже разом відповіли ми з нареченим.

- Ви, Світлий Принце, володієте не аби якими силами, проте одним із аспектів Вашої Сили є використання магічної кулі з пророцтва старого Вільяма. Тільки Ви можете користуватися нею і ніхто інший. Цей старий Вільям, Ваш предок, закляв кулю саме на Вас. Як саме використовувати кулю, я Вас не навчу, це вже без мене, а от де шукати цей старовинний артефакт, підкажу. Біля Вашого маєтку є ліс, як Ви знаєте. У тому лісі дід Вільям і сховав цю цінну річ. Там є таємне місце, здається біля старого дубу. Давно це було, точніше не згадаю. Проте, знаю точно, що при Вашому наближенні артефакт має себе проявити. Тому він сам допоможе знайти себе.

-  Чому ніхто з моїх родичів нічого не говорив про цю важливу річ?

-  Старий не встиг залишити записи і заповіт на Вас. Відчувши, що залишилось йому жити недовго, пішов до лісу, сховав кулю, зачаклував місце, повернувся додому, сів написати останній документ і йому стало зле. Він знепритомнів і вже ніколи не прокинувся. До речі, а ви знали, що Ваш предок був чарівником? - Курт тільки мовчки мотнув головою, - ніхто не знав. І Сила його передалася через п’ять поколінь. Тобто Ви, мій Світлий Принце, успадкували не тільки Силу бачити майбутнє, а й чаклувати. І саме тому весь світ чекає Вашого спадкоємця-Переможця. Цього Вам також ніхто сказати не міг, тому що, цього також ніхто з Вашої родини не знає. Повторюю, Вільям просто не встиг написати це і залишити інформацію для Вас.

-   Але, містере Малум, дозвольте запитати… - почала я, але Темне створіння перебило мене.

-  Звідки мені відомо це? - запитав Кіт і ми вдвох з Куртом мовчки кивнули. – Того часу я працював з Вільямом. Доволі довго за людськими мірками часу... Ми шукали Вічного Гравібуса. Точніше сказати, він шукав, а я просто допомагав. Старий не встиг багато чого зробити, нажаль. Видатний був Світлий…

-  Ще одне питання… - не хотіла на довго затримувати Кота, я відчула, що він вже хоче піти, проте мала запитати, - минулого разу Ви казали, що Курт може побачити ВСЕ. Що саме Ви мали на увазі? Майбутнє?

- Я мав на увазі саме те, що сказав, моя Царице. Ваш майбутній чоловік бачитиме і майбутнє, і минуле, і теперішнє. Тобто все, що йому буде потрібно. Навіть деталі, всіх подій.

Кіт поклонився, сказав, що йому вже час, перепросив і пішов у темряву. І вже здалеку промовив, що, якщо він знадобиться мені, достатньо буде просто подумки його прикликати і він миттю з’явиться.

Ми ще трохи посиділи мовчки, кожен  думав про своє, потім Курт порушив тишу:

- Чому ніхто не знав? Чому я сам не відчуваю Сили? Як мені до неї підібратися? Може необхідна якась активація тощо?

- Думаю, необхідно звернутися до містера Вільмера. Якщо він допоміг мені розкрити мою Темну Силу, то зі Світлою проблем не має бути. До речі, він натякав, що ти сильніший за батька. Може він щось відчув у тобі?

- Шкода, що вже ніч і він мабуть вже відпочиває. Звернусь до нього завтра. Дійсно, може допоможе розібратися…

-  Знаєш що треба зробити, щоб завтра скоріше наступило?

-  Лягати спати?

-  Точно!

Ми обійнялися і пішли до Палацу. Мої помічниці чекали на мене, щоб допомогти з вбранням. Мабуть я ніколи не звикну, що мені допомагають одягатись. Навіть волосся мені розчісують. Коли я намагалась відмовитись, сказали, що такий порядок. І якщо мене не влаштовують служниці, я можу їх змінити, але не відмовитись. Все ж волію називати цих милих жінок "помічниці", так краще. Бути Принцесою трохи незвично…

Лягла спати, була дуже втомлена, але, як завжди, мої думки заважали моєму засинанню. Чому у пророцтві Вільям Реслі не сказав, що той, хто бачить майбутнє – Великий чарівник? Чому Кіт це знає, а родичі ні? Невже старий був таким близьким з Темним, що довірив йому цю таємницю? Чи, просто, Кіт читець і Вільям, дійсно, просто не встиг передати знання? Тоді чому він тягнув до останнього дня? Ох і "обожнюю" я ці таємниці минулого…

Прокинулась я від того, що мене вже будили мої помічниці, мовляв, на Вас чекають, вже час снідати, Ваше Високосте, будь ласка, прокидайтеся. Вчора я заснула пізно, тому прийти до тями було дуже не просто. Проте, згадавши хто я і де знаходжуся, миттю підвелася, швиденько зібралася і пішла на сніданок. Ще не вистачало, щоб мене чекали правителі Імперії на сніданок. Дякувати моїм помічницям, я не спізнилась. У вітальні вже спілкувалися Курт з містером Вільмером і якраз робітники кухні накривали на стіл. Неймовірно! Звідки вони дізналися про мою слабкість? Еклери з какао принесли і поставили поруч з моїм місцем. Так приємно. У піднесеному настрої я підійшла привітатися з коханим і з містером Вільмером. Перепросила, що перервала їхню бесіду. Вони одразу розповіли мені, що саме обговорювали розповідь Кота і містер Вільмер сказав, що залюбки допоможе Куртові виявити свій Дар чарівника. Пояснив, що чарівники, в основному, володіють умінням зіллєваріння, заклинань, іноді, можливо, телекінез, формування щитів і, звичайно, переміщення. Деякі володіють якимись окремими уміннями, а деякі одразу всіма, але таких чарівників не багато. Цікаво, що саме вміє Курт? Завтра дізнаюся, бо саме завтра вони розпочинають тренування.