Розділ 5. Типові помилки: як не перетворити казку на побутову драму.

Розділ 5. Типові помилки: як не перетворити казку на побутову драму.

Добре, переходимо до розділу про "граблі", на які найчастіше наступають у тривалих стосунках. Це дуже важлива і впізнавана тема для жіночої аудиторії.

Навіть найміцніший будинок, збудований за найкращим архітектурним планом, може почати руйнуватися, якщо його мешканці щодня роблять маленькі, непомітні помилки: десь не закривають вікно під час зливи, десь перевантажують електромережу, десь ігнорують появу тріщин. Так само і в стосунках. Іноді не гучні скандали, а тихі, щоденні, звичні помилки в поведінці поступово підточують фундамент любові та поваги, перетворюючи казку на сумну побутову драму.
Причина цих помилок часто криється в наших несвідомих установках, у сценаріях, які ми засвоїли в батьківській родині, у стереотипах, нав'язаних суспільством. Ми повторюємо їх автоматично, навіть не замислюючись, до яких руйнівних наслідків це може призвести.
У цьому розділі ми витягнемо на світло найпоширеніші з цих помилок. Наше завдання – розпізнати їх у власній поведінці, зрозуміти їхню руйнівну силу і навчитися діяти інакше, щоб зберегти стосунки здоровими, а любов – живою.
Підрозділ 5.1. "Мамочка" чи партнерка? Як не зробити з відповідального чоловіка безініціативного "синочка".
Ця історія стара як світ, і, на жаль, до болю знайома багатьом жінкам.
Все починається чудово. Ви зустрічаєте його – сильного, відповідального, ініціативного чоловіка. Він вирішує проблеми, приймає рішення, піклується про вас. Ви відчуваєте себе за ним, як за кам'яною стіною.
Але минає кілька років спільного життя, і ви з подивом помічаєте, що "кам'яна стіна" кудись зникла. Замість неї на дивані лежить дорослий чоловік, який не може сам знайти свої шкарпетки, якого треба п'ять разів просити винести сміття, і який на будь-яке серйозне питання відповідає: "Зроби, як знаєш, тобі видніше". Вся відповідальність за сім'ю – від фінансів до планів на відпустку – тепер на вас. А він перетворився на ще одну вашу "дитину", тільки велику.
І ви в розпачі запитуєте себе: "Куди подівся той чоловік, за якого я виходила заміж? Чому він став таким пасивним і безініціативним?".
А тепер – найнеприємніша, але найважливіша частина відповіді. Дуже часто, в 90% випадків, ми самі, своїми руками, несвідомо "ліпимо" з наших чоловіків таких "синочків". Ми добровільно беремо на себе роль "мамочки", а потім дивуємося, чому чоловік поводиться як дитина.
Природа не терпить порожнечі. Якщо у стосунках є "мамочка", то обов'язково з'явиться "синочок". Це дві сторони однієї медалі.
Як розпізнати в собі "внутрішню мамочку"?
"Мамочка" – це не про вік. Це про модель поведінки. Перевірте, чи знайомі вам ці риси:
Гіперопіка. Ви нагадуєте йому, щоб він надів шапку, взяв парасольку, поїв. Ви збираєте йому обід на роботу і контролюєте, чи вчасно він прийняв ліки. Ви ставитеся до нього як до нерозумної дитини, яка без вас не впорається.
Тотальний контроль. Ви краще знаєте, як йому треба одягатися, з ким дружити, як витрачати гроші. Ви можете перевіряти його телефон або кишені. Ви "допомагаєте" йому з його роботою, бо "він сам не впорається".
Вирішення всіх проблем за нього. Щойно виникає якась проблема (з сантехніком, з його мамою, з документами), ви кидаєтеся її вирішувати, не даючи йому навіть шансу проявити ініціативу.
Критика його способів. Він нарешті вирішив помити посуд. Але він робить це "не так": не тією губкою, не в тій послідовності. Ви стоїте над душею і робите зауваження або, що ще гірше, кажете: "Дай сюди, я сама зроблю швидше і краще".
Чому ми це робимо?
Причини можуть бути різними: тривожність, бажання все контролювати, невміння довіряти, приклад власної мами. Але найчастіше в основі лежить підсвідома установка: "Якщо я буду незамінною, він мене ніколи не покине". "Мамочка" відчуває свою важливість і потрібність, коли піклується і контролює. Але ціна цієї "важливості" – вбита чоловіча ініціатива і згасла пристрасть.
Чому ця модель руйнівна для стосунків?
Вона вбиває повагу. Чоловік перестає поважати вас як жінку, а починає сприймати як контролюючий орган. А ви перестаєте поважати його як чоловіка, бо бачите в ньому безпорадну дитину.
Вона вбиває пристрасть. Сексуальне бажання не може існувати у стосунках "мама-син". Це протиприродно. Жінку не може збуджувати чоловік, якому вона щойно нагадувала почистити зуби. А чоловік не може бажати жінку, яка ставиться до нього, як до нездари.
Вона веде до вигорання жінки. Тягнути на собі всю відповідальність – неймовірно важко. Рано чи пізно "мамочка" втомлюється і починає відчувати роздратування і образу на "синочка", якого сама ж і створила.
Як "звільнити" себе з ролі "мамочки" і повернути собі партнера?
Це процес, який вимагає терпіння і свідомих зусиль. Чоловік не зміниться за один день, бо йому роками було зручно в ролі "сина".
Перестаньте давати непрохані поради і нагадування. Дозвольте йому забути шапку і замерзнути. Дозвольте йому пропустити свій запис до лікаря. Він доросла людина. Він впорається з наслідками своїх дій. Це його відповідальність.
Віддайте йому його сфери відповідальності. Розділіть обов'язки. Наприклад, "Ти відповідаєш за все, що стосується машини і оплати рахунків. Я в це не втручаюся". І справді не втручайтеся. Навіть якщо він зробить щось не так, як ви.
Припиніть критикувати його методи. Якщо він взявся щось робити – не заважайте. Навіть якщо він миє підлогу так, що залишаються розводи. Подякуйте за допомогу. Наступного разу вийде краще. Критика вбиває будь-яке бажання щось робити. Хваліть за ініціативу, а не за ідеальний результат.
Просіть про допомогу, а не наказуйте. Замість "Винеси сміття!" скажіть "Коханий, мені потрібна твоя допомога. Можеш, будь ласка, винести сміття?". Це змінює динаміку з "мама-син" на "жінка-чоловік".
Навчіться казати: "Я не знаю, виріши, будь ласка, сам". Коли він запитує вашої поради у питанні, в якому він компетентний, дайте йому можливість прийняти рішення. Покажіть, що ви йому довіряєте.