Книга Друга

Молитва

І вже навіки тиша.
Упокій
Свою дитину, Господи, у Себе!
Він в землю ліг.
Візьми ж його на Небо.
Бо наче пекло був останній бій.
Бо він пішов крізь страх, і біль, і кров,
щоб іншим помирати не прийшлося.
Прости його, о Боже, ти ж - Любов.
І він любив.
Жаль - мало довелося.

22/07/2020 12:50

Валерій Завалко

Подобається

#1005 в Різне
#182 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, життєві ситуації

Відредаговано: 23.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись