Глава 9 Змова

Стрілки годинника показали пів на дванадцяту. Алекс лежав на холодному паркеті й бачив солодкий сон. Після зустрічі з Ліаною у своїй уяві по-дитячому заснув. По всьому будинку лунали дивні голоси живих людей, а це було з таємної кімнати, що знаходилася за стіною. Алекс нічого не знав і не підозрював про сьогоднішні збори таємничих гостей, які приходили постійно в нічний час без його дозволу до нього в будинок. За стіною в будинку в сусідній кімнаті розмовляв Бездомний, Чарівник і маленький Карлик. Всі постійно перебували разом і по-різному розважалися, здійснюючи свої гротескні плани. Алекс ніколи не міг подумати і не здогадувався, що в його будинку за стіною може оселитися загадкова компанія в дивовижній кімнаті, яка за розміром перевершувала його будинок у кілька разів. Справа рук Мага. Він з маленької тісної кімнатки за стіною перетворив її на просторі для розмов. Володіючи чарівною владою, він завжди робив так, як цього хотів. У таємну кімнату вони заселилися з того моменту, коли Алекс втратив Ліану, і він не підозрював про їхнє існування. Сьогодні йому пощастило зустрітися з двома невідомими жителями його будинку, і познайомитися з ними, і з їхнім чудовим житлом. З настанням ночі з кімнатки відкривався вільний вид нічного неба, а замість стелі було найпростіше небесне полотно. Маг від нудьги намалював своїм магічним пензлем, що запозичив у невідомого художника, чудову картину нічного небосхилу, урізноманітнивши ним своє тимчасове лігво. На підлозі лежало величезне озеро, що дзеркально відображало небесний вигляд. Там не було розставлених по всіх кутках шкіряних диванів, маленьких стільців, скляних столів і великих шаф, а посередині стояв лише один великий трон, накритий білим шовком, що яскраво сяяв у темряві з зверху витягнутими блискучими золотом списами.

Кумедна магічна трійка, що володіє над здібностями і великими знаннями магії попри їхню прихованість від людей і обережність від зайвої уваги, вони ще володіли усім світом, керували часом, перебігом усіх подій у світі, і майбутнім людей. Не носили на своїх плечах поганої слави. Одна примха Чарівника змінювала багато подій, і не давала йому нудьгувати. Слова Чародія володіли силою потужнішою за вітер і змінювала різні погані потоки думок на позитивні, спрямовуючи жителів міста в інше, краще русло. У спальному районі міста Києва на тихій вулиці Райдужній житель одного з будинків вигулював рано вранці домашнього пса - пуделя. Йдучи порозвалювавшись і проходячи біля замаскованого під господарського двірника Чарівника, не звернув на нього уваги й відчув новий, веселий потік думок, що підняв настрій на цілий день. Звичайна діяльність Мага допомагає життю простих киян. Він жив за всіх часів існування людства але про нього мало хто знав. У триповерховому будинку Алекса за тоненькою стіною в іншій кімнаті, яку він ніколи не бачив, зараз перебуває збір божевільної банди на чолі з Чарівником. Підручним був ледачий Бездомний, а виконавцем став маленький некерований Карлик, який робить все завжди навпаки. Побачивши їх, жодна людина не могла б подумати і здогадатися про володіння ними величною силою, що виконує бажання і примхи різних душ. Вони ті самі королі - блазні, розігруючи для всіх клоунаду, урізноманітнюючи світ кольоровими фарбами. Одного разу після трагедії Алекса вони помітили його сумний погляд і вирішили скласти йому компанію непомітно для нього. З метою розважити, і відволікти його від смутку, а можливо, і допомогти, на той час, вони ще не вирішили своїх подальших дій. Зараз в той самий момент, коли вони зібралися разом для ухвалення рішення і подальшої роботи над хлопцем. Один сюрприз вони вже встигли зробити, це коли трійка божевільних завела Алекса шляхом хитрощів у зовсім чужий для нього світ, світ тіней минулого. Витягнув його з реальності і спрямував життя в інше не його кримінально грайливе русло. Намагаючись створеною ними грою порушити його законослухняність юриста і спрямував на нього вигадане вбивство.

Карлик маленькими кроками цокаючи каблуками оббіг навколо трону. Безхатченко подивився на хитре обличчя підкаблучника і, не зважаючи на дивні вчинки, правою рукою дістав із кишені гілку завдовжки три метри, а з іншої витягнув клубок ниток. Нитку чорного кольору начепив на кінчик тростинки. Пожував у роті хліб, він змайстрував з нього невелику кульку, і надів її на тоненький кінчик нитки, закинувши її в озеро. Він спорудив для лову риби саморобну вудку. Утримуючи її двома руками за початок тростинки, зігнув коліна, вони захрустіли, присів на маленький стілець, що стояв позаду нього, якого там не було до цього моменту, примружив рибальські очі, тихо сказав:

- Замовкніть, я ловлю рибу.

Маленький пустун нікого не чув, він пробігся по ногах Чарівника, хитро посміхнувся, підстрибнув, замахав руками і приземлився на тому самому місці, знову посміхнувся. Подивився обережно на всі боки, і сховався за трон. Не минуло хвилини, та що там казати про хвилину, вже за секунду, він вибіг з-за престолу, і знову зробив одне коло біля Мага. Зупинившись біля його ніг, він схопився за голову, і весь світ поплив перед ним у запамороченні, але це його не зупинило. Не гаючи часу, Карлик різко підбіг до Волоцюги, за стрибнув до нього на плече, вкусив за вухо, і втік, рукою штовхнувши. Безхатченко, перекинувшись уперед, уперся лівою рукою в прохолодну воду, що омивала хвилями берег, подивився на спину Карлика, яка зникала за троном, і на його честь він кинув слово:

- Божевільний.

- Це були привиди, я тут ні до чого.

- Я бачив як це ти тікав з місця злочину, і крім тебе тут нікого не було.

- Ні. Я швидкий і непомітний, ти не міг мене побачити, - оббігаючи вкотре трон, він слизько сказав.

- Ти хворий і некерований. Тобі треба показатися психіатру. Може він тобі допоможе.