Книга Адама

   …Моє життя почалося і проходило як життя звичайної простої людини: барвисте дитинство, мрії та сподівання підлітка, але пізніше все змінилося… Я проживав у звичайному непростому суспільстві, у соціумі зі своїми споконвічними проблемами й негараздами. Мою картину світу вже було якоюсь мірою окреслено й сформовано суспільними відносинами та знаннями, котрі я здобув у цьому суспільстві. Але я навіть не думав, що це всього лише ілюзія; ілюзія, що приховує жорстоку правду… Ви бажаєте дізнатися відверту правду? Чи ви й надалі жадаєте жити фантазіями? Якщо ж свідомо вибираєте щиру правду, то дочитайте цю книгу, будь ласка, до кінця. Однак пам'ятайте: вороття назад не буде.

   Вже у юності я розпочав пошук свого місця серед людей, які мене оточували і населяли цю планету. Я закінчив школу і вступив до вищого навчального закладу, щоб опанувати професію вебдизайнера. Адже IT-індустрія проникла повсюдно в усі галузі людської діяльності, роботу легко можна було найти та й до того ж заняття, яке неабияк тобі подобається. Мене прямо-таки заворожує феєричний танець кольорів. І врешті, я завжди прагнув до нових знань. Я ще зі школи знав про походження людини від приматів, а від людей часто чув про Бога, що створив людину насправді. Скажіть, як розв'язати цю, очевидьки, непросту колізію? А можливо Бог спочатку створив мавпу, а вже потім від мавп походять люди? Звісно ж, я жартую. Звичайно, я не надто переймався такими питаннями. Я просто хотів розширити власний кругозір. Мене стала хвилювати така тематика все більше після того, як я зустрів у виші одну людину. Це був викладач історії, який відкрив мені іншу сторону людського буття — феномен ясновидіння. Він був стовідсотковим ясновидцем. Коли йому студенти ставили свої якісь особисті запитання, а він давав їм цілковито правильні відповіді, що їхнього стосувалися життя, то за цим всім було дуже захопливо наочно спостерігати. Він порушував і висвітлював багацько цікавих інакших тем для міркувань, зокрема питання про ауру, телепатію та гіпноз. Після побаченого я зрозумів: Бог все-таки існує, що є Вищий Розум, який все це створив та зорганізував. Я усвідомив, що моїх знань не вистачає, щоб пізнати істину. Від мене вочевидь щось заховано, але що? Я більше став цікавитися релігією та її видами. Я все більше розмірковував над місцем і роллю людини в природі. За яким принципом Господь наділяє людей такою незвичною здатністю, котра в наших очах має вигляд виняткового дару? Хто ми, відкіль і куди йдемо? 

   Згодом я став, по-моєму, непоганим спеціалістом не тільки як вебдизайнер, але й як людина, що вміє спілкуючись з іншими людьми вирізняти серед них ясновидців за допомогою логічного мислення. І я запримітив, що вони присутні серед нас у всіх сферах життя суспільства та налагоджують міцні стабільні контакти між собою. Ясновидці є скрізь і всюди, як шпигуни. Але чому й для чого? Релігійне пояснення, що пов’язане з питанням віри, мене явно не влаштовувало. З огляду на їхні моральні якості окремі з них не заслуговували навіть на Господню увагу. Хто ці люди? Хто вони? Однак я й гадки не мав, що ясновидці й самі не знають, хто вони такі. Я ніяк не міг домалювати свою картину світу. Мені чогось бракувало і я не розумів чого. Де знаходиться той пазл, котрого мені страшенно не вистачає? Я й не міг собі уявити, якою загальна картина може бути на ділі та на що ці особи навсправжки здатні. Коли вони вперше мене бачили, то якось дивно на мене дивилися, ніби з якоюсь цікавістю вивчали. Проте я ще не розумів чому.

   Через тисячі років ми покинули живу природу й переселилися в залізобетонні джунглі. Заливши всенький простір навколо неоновим сяйвом вважали, що так буде краще. Ми безжально експлуатували та знищували навколишнє природне середовище. Зміна клімату, що спричинена такою життєдіяльністю людини, стала для планети катастрофічною. Де-не-де ще залишилася жива незаймана природа, жива недоторкана матерія, що зачаровує своєю красою. Неймовірно приємне відчуття, яке викликає надзвичайно приємне задоволення. Задоволення, котре ми можемо ніколи більше не відчути. Але що це? Що таке краса? Що це за почуття, що приносить нам душевний спокій, таке умиротворення, неземну дає нам насолоду? Мабуть, ви чули про закон “золотого перетину”? Дивна, таємнича, незрозуміла річ: пропорція “золотого перетину” містичним чином супроводжує все живе. Ви обов'язково побачите цю пропорцію і у вигинах морських мушель, і у формі і квітів і метеликів, і у формі жуків, і в красивому людському тілі. Все живе і все красиве — все підпорядковується божественному закону, який називається Золотий перетин. Вже ні в кого не виникає сумнівів, що золотий перетин лежить в основі гармонії світобудови. У відсотковому округленому значенні золотий перетин — це поділ будь-якої величини на дві частини у співвідношенні 62% і 38%. Чому все отак помітно тяжіє до пропорції “золотого перетину”? Що приховується за цим числовим нескінченним рядом 1,618033988749894848204…? Гармонія Всесвіту? Ідеальний світ, який ми колись втратили? Що?... До речі, в Мережі я натрапив на доволі цікаву інформацію. Не пам'ятаю ким було її опубліковано, проте там описується про зв'язок фізики з пропорцією “золотого перетину”. Знайдено просте і красиве рівняння, що поєднує найважливіші безрозмірні константи: сталу тонкої структури (α), число пі (π) і золотий перетин (Φ). Формула має вигляд: 

. Те, що α і π пов’язані з золотим перетином Φ, вказує на причетність сталої тонкої структури (α) і числа пі (π) до закону гармонії в природі. Відсутність геометричної теорії з використанням двох констант: числа пі (π) і сталої тонкої структури (α), свідчить про те, що геометрія, якою скористалася жива природа, залишається все ще поза зором вчених. Поза зором те, що скоро назавжди для нас може зникнути. А потім вже щезнемо і ми. Ми стрімко прямуємо в нікуди. Блискуче неонове сяйво засліплює нас, а віртуальні світи давно поглинули реальний. Хіба насправді ми так сильно цього хотіли? Проміняти живу природу на неонові лампи і фальшиві віртуальні світи? Хіба цього ми прагнули? Справжнім світом керують архітектори віртуальних світів ламаючи свідомість людей своїми яскравими фальшивками. Що з нами трапилося? Ледь не в кожній квартирі свій маленький геній, який розбудовує власний всесвіт у безмежній павутині липких віртуальних світів. Ми вже стали більше покладатися на штучний інтелект аніж на власний розум! Розрахунки, що були виконані штучним інтелектом у програмі колонізації Марса, на жаль, виявилися хибними. Хто нестиме відповідальність за те, що місія просто пролетіла повз Марс і розчинилася в безмежному космосі? Ви можете уявити, що сталося з тими людьми? І я теж ніяк не можу. Програму колонізації Марса було швидко закрито, а всі відомості, що були отримані потому як сталася помилка під час польоту місії, негайно засекречено. А ось недавно знайшли невидну та раніше знехтувану планету Вулкан. Не чули? І НАСА, самозрозуміло, заходилося завзято досліджувати ту потаємну планету. Того, видко, наші з вами фантазери-утопісти найближчим часом усе ж наново що-небудь подібне затіють утворити.