Смерть Фелерміта

—  Погано… то де ви зараз?

—  Пролітаємо над Лердоном.

—  О, та це неподалік бази Келзея, він зараз якраз мав поїхати в Кітеж— град.

—  Якось стрьомно туди їхати...

—  Інших варіантів не має. Все я зайнятий до мене гості прийшли. —  Фелер відключився і положив трубку на стіл дивлячись у монітор в якому камери засікли п'яті невідомих тіл. Перед ним лежав червоний кристал з якого стирчали різні кабелі та шлейфи. М'яке червоне світло згасло коли Фелерміт поклав кристал у залізну валізу і лишив її на сусідньому столі. Він хотів вже збиратися як сигналізація попередила коротким звуком, камера засікла п'ятеро чорних силуети які вбігають в під'їзд багатоповерхового будинку. Фелерміт зарядив снайперську гвинтівку і повісив на плече, на пояс повісив меч з кривим лезом. Двері відкрилися і в середину кімнати забігли солдати з автоматами у готовій позиції.

—  А як ви піднялись на дев'ятий поверх за пару секунд?

—  Тепер ми прийшли до тебе Фелер. —  Келзей підняв скло на шоломі й оголив лице, — здавайся без зайвих рухів, ми не хочемо робити тут самосуд.

—  Ти кого насмішити пробуєш? —  Фелерміт дістав меч, лезо засіяло червоним лазером. —  Бачиш які трюки я зробив з енергії кристалу, і це тільки початок. Я так і знав, що ти мене дуриш з кристалом, який дурень повірить що ти віддаси запросто кристал, не сподівався мене тут зустріти? Думав я усвідомлено піду у пастку?

—  Ми це робимо не тільки для тебе. —  Келзей опустив автомат, — цей кристал нам потрібен як ключ для спасіння людства від планів Рицаря, ти повинен це розуміти!

—  Знову свою маніпуляцію включаєш. —  Фелер нагнув гвинтівку на плечі й стрельнув у протипожежний ящик.

Все приміщення моментально охватило густим туманом. В сторону Фелерміта полетіли кулі, більшість із яких відбились від меча. Він сховався за стіл і почав вираховувати момент щоби пробігти й забрати валізу з сусіднього столу, але постійний потік куль у повітрі не давав навіть виглянути зайвий раз. Обстріл припинився, в його сторону полетіли електрогранати, точними ударами меча він відбив їх у зворотному напрямку. Поки п'ятірка ховалась від своїх гранат, Фелер перекотився до іншого столу і побачив як біля його валізи чаклував Вітхорд, недовго думаючи він рубану мечем по шиї й Вітхорд впав задихаючись на живіт. З туману вилетіла ще одна граната, побачивши її краєм ока Фелер встиг рубанути її в повітрі, але стальний корпус гранати не дав себе прорізати й вона застрягла по середині леза, він викинув свій дорогий меч і за столами пролунала електрона хвиля. Скориставшись цим моментом, Фелер вистрибнув у вікна по заду себе, приземлившись на міст (який з'єднував два будинки) він побіг вперед не зупиняючись.

Келзей підійшов до лежачого тіла Вітхорда.

—  Я займусь Вітхордом ви ловіть Фелера! —  Рявкнув він.

Фізер заховав свою косу за спину і кинув у вікно гранту для профілактики, після звуку електронної хвилі, він першим вистрибнув на міст.

—  Я перевірю міст с переду, а ви очікуйте тут, у разі чого ви почуєте вистріли. —  сказав Фізер йдучи в перед швидким кроком.

 Фелер тим часом висів на краю моста за десять метрів від місця гарячих подій. Почувши кроки, одною рукою він дістав снайперку, відкрив на ній круглий екран, включив на ньому рентгеновий зір і побачив наскрізь кам'яних блоків наближаючого Фізера.

Дочекавшись слушного моменту, коли Фіз з'явиться ближче, він вистрибнув і в секундному польоті над мостом, стрільнув з гвинтівки. Остатнє, що встиг побачити Фізер — зле лице Фелерміта.

Жилд почув один вистріл і побіг в перед з надією допомогти Фізеру, але крім його лежачого тіла і Фелера над ним тут нічого не було. Фелер швидко зняв гранату з пояса Фізера і кинув її в Жилда, у відповідь полетіли кулі. Фелер встиг забрати автомат і відбігти за стіну. Після зриву гранати Жилд забіг за цю стіну, але Фелер в цей момент стрибнув на стіну і зробивши заднє сальто, перелетів за іншу стіну. Жилд від такої не очікуваності був в ступорі. Сплюнувши він побіг назад поки не побачив Меріка.

—  Мерік! Цей гад заліз за стіну прохід за яку тільки один.

—  В чому проблема? —  Мерік відійшов від тіла Фізера й зачепив залізний циліндр на дуло автомата.

—  А проблема в тому, що цей прохід він буде контролювати зі своєю снайперки.

—  Гранатами не пробував закидати через стіну?

—  Стіна довга, там неможливо вгадати де він сидить, тим більше в мене тільки дві гранати.

—  Завжди мені треба все за вами доробляти.

—  Ти хоча б вмієш літати на канаті?

—  Ще з дитинства. —  Мерік з розбігу вистрибнув за міст. У вільному падінні канат вилетів із циліндра (на дулі автомата) і його край намагнітився за балки під мостом, канат притягнув його вище. Мерік притягнув канат до себе і стрельнув далеко в перед де він зачепився за інші балки. Пролетівши як "Тарзан на ліані" і набравши швидкість він стрельнув у край мосту, сильна інерція викинула його над мостом. Фелер обернувся і побачив як солдат підлітає над мостом і цілить у нього автомат, не втрачаючи ні секунди Фелер обернув снайперку і стрельнув у гору, куля від суперника пролетіла у сантиметрі від голови. Тіло Меріка грохнулось на міст. Жилд вистрибнув із— за стіни й у пориві сказу почав поливати його кулями. Фелер встиг прикритися лежачим тілом Меріка, тим самим зберегти собі життя від десятків смертельних куль, жодна з яких не змогла пробити бронежилет на тілі Меркіанора. У Жилда закінчилась обойма. Стрибнувши за стіну він почав міняти магазин на автоматі. Фелер в друге включив рентген на гвинтівці, побачивши кольорове тіло за стіною на круглому екрані, нажав на курок... Жилд впав на коліна, а згодом і на лице з відкритими очима, які не встигли зрозуміти, що це кінець.

Фелерміт з легкістю видохнув. Валіза у руці показалася за надто легкою, швидко відкривши її в середині не виявив кристалу.

—  Прокляття!!! Чаклун певно встиг відати Келзею! —  він підбіг до краю моста, і прицілився.