XXXII НАЗАР

Після ранкової перепалки на порожньому місці, настрій був не самий позитивний. Його бентежили постійні сварки, на думку Назара, спілкування двох дорослих людей має містити аргументи, доведення своєї думки, а не постійні звинувачення та образи. І хоч як би Зоряна не зачепала його, вона ніколи не визнавала себе винною. Тому і він не буде. Варто перевести думки в інше русло, а осуга від поганої розмови вляжеться сама собою. На цій ноті Назар хотів переговорити з батьком, та той в повідомленні просив зустрітися в обідній час. Зоряну охороняти від перукаря та візажиста не потрібно, ідеальний момент приділити час собі. З цією метою він зібрався до спортзалу, що розмістився на нульовому поверсі готелю. Спочатку хлопець піднявся до свого номера, аби змінити джинси та худі на більш підходящий одяг. З шафи Назар дістав футболку та шорти, а на поличці біля дверей – тренувальні кросівки. Його кімната була невелика, тому довго не розходжуючи, він скинув з себе ранкове вбрання, швидко змінив його на спортивне. В душ він повернеться до номеру, тому змінний комплект одягу не знадобиться. Бажання заглушити свої думки Назар не мав, а значить тренування сьогодні пройде без музики.

У залі було тихо, понеділок тут завжди спокійний. Це було прекрасно, бо ж надлишкова кількість дамських поглядів на гру його мʼязів, остаточно добили Назара. Хлопець взяв пляшку води зі спільного холодильника біля входу і направився до дзеркала, аби трохи розімнутися. Найбільше Назар любив силові тренування, адже коли мʼязи рвалися і горіли, дурні думки не мали за що чіплятися в його голові. Спочатку була розминка, хлопець покрутив головою, зробив кругові рухи кистями, ліктями і плечами. Цим самим розімнув шию та руки. Далі зробив кілька нахилів тулуба взад-вперед, перевалився з ноги на ногу в області тазу, зробив десяток присідань. Ноги теж були розігріті. Завершив розминку біговою доріжкою, з періодичними поворотами тулуба. Тепер можна і попітніти.

Наступну годину Назар провів у переході від одного снаряда до іншого. Спочатку він завантажив руки підтягуваннями на турніку. Ця вправа витягла першу крапельку поту, що холодною росою бігла, між трапецієподібними мʼязами, аж на девʼяносто восьмому підтягуванні. Добивши вправу на ста, Назар перейшов до штанги, яку підіймав до рівня грудей. Тут він не розпинався, адже попереду улюблена вправа - жим лежачи. Черговий тренер знав про вподобання Назара тренуватися самостійно, але підйом ваги, майже втричі більшої за самого хлопця, його бентежив. Тому поки Назар вмощувався на лавці, та розміщав руки на грифі, тренер підійшов ближче, але на дистанції, яка б не дратувала перевертня. 

Піднімаючи таку вагу, Назар тренував силу і наповнював мʼязи стимулом для збільшення. Він був майже два метри зростом, тому його фізична форма мала бути відповідною. Бути худим, при такому зрості, було просто злочином в очах Назара. Раз за разом він виштовхував штангу, трицепси, дельти та мʼязи грудей палали від напруги та розривів, а через секунду починали відновлюватися. Кожна клітина тіла була задіяна в процесі. З кожним новим поштовхом в голові світлішало. Двадцятка випадів була позаду, і аби уникнути небажаних травм Назар зупинився. На останньому спуску він зафіксував штангу у звичне положення. Назар охолодив нутрощі водою, спорожнивши пляшку за лічені хвилини, та приступив до останньої вправи - качання косих і прямих мʼязів живота. Для цього він зайняв вихідне положення на лаві для пресу, та почав скручувати тулуб. Спочатку прямо, а після кількох підходів – навскоси. Мокра, від поту, футболка прилипала до тіла, це був стовідсотково гарний знак. Якщо під час тренування, з тебе не біжить як з грозової хмари, то вважай це тренування тупою тратою часу. Тіло має бути сильним та витривалим. Мʼязові волокна повинні розриватися, а в результаті відновлення – збільшуватися. Оце б сюди Куцехвостого, з його навичками тренера. Назар з величезним задоволенням подивився на його фізичну підготовку. Яку робочу вагу вижме цей спеціаліст? Чи зробить, хоча би, двадцять підтягувань на турнику?  Часу для перевірки буде достатньо.

Назар завершив тренування розтяжкою, аби розпалені мускули плавно охололи і не зупинялися на шляху до відновлення. Телефон він кинув біля входу у зал, там майоріли кілька пропущених від батька. Назар рвонув до номеру, шляхом набираючи Федора. Той відповів відразу, і запросив на зустріч до віддаленого кутка ресторану. Нажаль часу на душ не лишилося, хлопець швидко почав роздягатися зі спітнілої форми, заодно витирався, змоченим водою рушником, аби хоч трохи витерти ці запаморочливі аромати фізкультури. Для вечора Назар лишив приготований комплект, натомість він взяв ранковий одяг, який був розкиданий кімнатою.

За пʼять хвилин Назар був у ресторані, виглядаючи батька, та тримаючи вухо на готові серед всіх загадкових гостей. Хлопець замовив каву, та Федір прийшов досить швидко, Назар ще навіть не вирішив з чого почати розпитувати.

— Привіт, сину. Щось термінове? – запитав батько, на вид він був заклопотаний.

— Привіт, так. Я на днях заходив до свого акаунту з доступом до камер, і програма повідомила про несанкціонований вхід у 2013 році. – хлопець вирішив не ходити навколо.

— Але ж це було вісім років тому.

— Так, знаю. Що трапилось в готелі?

— Ти розумієш, що це не моя таємниця? І я не в праві це розповідати. – Федір явно щось приховував.

— Гадаю, що як твій перший заступник, я маю нахабність знати. – Назар не збирався припиняти тиск на батька. — Це пов’язано з прокляттям? Так? Зоряни тут не було, а отже стосується Соломії.

— Ти переглянув історію переглядів?

— Звісно, слід перервався за кілька вулиць від готелю. Ти когось вислідковував, але час не зовсім пізній і конкретну особу я не встановив.

— Для чого тобі ця інформація? Ти ж не випадково моніторив саме цей час?

— Ні, один друг просив зібрати дані про конкретний рік та події.

— Зоряна? – як же батько бачив Назара наскрізь. — Ти можеш бути чесним і я відповім взаємністю.