Розділ 36

До будинку батьків Артема дістаємось швидко. Частину дороги назад проводжу у роздумах щодо моєї здогадки про вагітність. Артем ні про що не запитує, хоча я бачила, що він помітив мою відстороненість і я йому вдячна за це.

Мені потрібний час, щоб купити тест, а вже потім скажу Артему, як буду точно знати.

На диво я відчуваю внутрішній спокій, якщо буде вагітність, я буду рада і Артем також, я вірю, хоч ми і не говорили про вагітність та дітей.

Ми заручені, плануємо створювати сім'ю, а діти, це невід'ємна складова сім'ї, це її продовження.

Приходимо ми саме вчасно, бо Марія Іванівна лиш почала готувати обід, а Марійка допомагає і я доєднуюсь до цього процесу.

Гуртом вдається швидко приготувати обід, Марія Іванівна варить борщ із пампушками за її особливим рецептом, в кожкої господині свій, унікальний, хоча мама Артема зрадістю розповідає нам про свій рецепт та секретний інгредієнт.

Я займаюсь салатом із бурячка, сиру на руколи. А Марійка готує картоплю з грибами, аромати неймовірніна кухні, так і хочеться поскоріш сісти за стіл. Виявляється я дуже голодна.

Чоловіки грилюють, овочі та м'ясо, маю здогад, що обід плавно перейде у ввечері із такою кількістю страв.

А на десерт маковий рулет із родзинками, я вже не можу стриматись, щоб не скуштувати. Чи то Артемко сказав про мої вподобання, чи то власне сама доля, але шоколад люблю найбільше, а на другому місці випічка із маком і все це готує Марія Іванівна.

- Як відпочили? - запитує Віктор Олександрович, коли вже сидимо за столом та обідаємо.

- Гарно відпочили, краєвиди у вас нейомвірні та і вода прозора і тепла - відповідаю смакуючи борщ, що дуже смачний.

- Так, тихо і спокійний ритм,  я вже став забувати це відчуття. Тільки ми раніше поїдемо, не будемо чекати вечері, бо Софії щось стало зле, можливо від втоми, тому краще відпочити перед робочим тижнем - пояснює Артем, а я миттєво червонію і мені здається, що це помічає Марія Іванівна і все розуміє і як мудра жінка мовчить, чекає поки я скажу щось або повідомлю новину.

- Артемко, перебільшує, це може і від сонця, або тиск, але зараз зі мною все добре - заспокоюю впершу чергу Артема,  бо ще сьогодні буду в лікарні, а я цього точно не бажаю.

- Ну, дітки, це ваша справа, а ми вас завжди в гості чекаємо і я щаслива, що ви залишились на ночівллю - каже усміхненна Марія Іванівна.

Потім мова за столом заходить за Марію та Івана та їх знайомство, без сміху цю історію не розповісиш  тому сміємось ми багато, що в мене вже щічки болять. Віктор Олександрович розповідає про їхню юнацькі пригоди, а я тим часом відпочиваю в найтепліших обіймах коханого.

Влад виглядає трішки сумним, але це можливо від того, що він ще не знайшов ту єдину, хоча в нього все попереду.

Ближче до вечора все ж вирішуємо вирушати додому, в дорогу батьки Артема дають фрукти та маковий рулет, от чому я дуже рада, особливо коли я вже його скуштувала, відірватися неможливо, настільки смачно.

Як тільки виїжджаємо, я під спокійну музику і ласки Артема поринаю в сон. Сплю міцно і солодко, прокидаюсь, коли вже їдемо в місті, поки я спала Артем відрегулював мені сидіння, щоб мені максимально зручно спалось, тому ні шия ні спина не болять. 

- Маленька, ти ще та соня - промовляє Артем із ніжністю.

- Так, це від смачного обіду захотілось спатки. Артемко, зупинись, будь ласка, біля аптеки - помічаю, що як раз видніється знак аптека.

- Добре, для чого? Що тебе турбує, я казав давай до лікаря заїдемо. Я розвераюсь.

- Артемко все добре, не хвилюйся, трішки голова болить, тому хочу знеболююче купити - відповідаю, поки Артем паркується.

- Добре, кажи, які ліки, я піду куплю - пропонує Артем, а це не входить в мій план непомітно купити тест на вігітність.

- Дякую, я сама сходжу, я опишу симптоми, а мені фармацевт порадить що краще - кажу і швидко цілую в губи Артема і вибігаю з авто.

В аптеці, купую знеболююче і два тести на вагітність, швидко розраховуюсь і виходжу. 

Артем стоїть біля авто, напевно вирішив трішки походити після годинної поїздки.

- Я купила, поїхали? 

- Так, поїхали 

Заходжу в квартиру і одразу кажу, що йду в душ, а потім домовились глянути фільм. Артем тим часом йде на кухню, щоб розпакувати сумки від батьків за що я йому вдячна. Після смачного обіду мене накриває шалена втома сил ні на що немає.

Швидко приймаю душ, трішки бадьорить, переодягаюсь в піжаму і наважуюсь зробити тест.

Чекаю стільки скільки вказано, роблю одразу два.

Проходить час і я дивлюсь, що я вагітна. Я вагітна, рука атоматично лягає на плоский поки ще живіт і прокидається відчуття щастя і дива, що вже ношу під серцем. Частинка мене та Артема. Хіба це не неймовірно?

Виходжу і тримаю в руках тест, в квартирі тиша, тільки світло в залі і тихенько працює телевізор, Артемко щось робить на кухні.

Тихенько на пальчиках підходжу:

- Артемко, я вже - обіймаю його зі спини однією рукою, а в іншій тримаю міцно позитивний тест.

- А я нам фрукти підготував до фільм, чи ти щось ще хочеш, можу маковий рулет ще порізати. 

- Ні, я хочу в твої обійми - майже муркочучи шепочу.

- Ммм, як це приємно чути, йди до мене - розвертається до мене і припадає до моїх вуст,  солодким та п'янким поцілунком, я проводжу рукою по його волоссі та шиї, а Артем поглиблює поцілунок. Підіймає мене на стіл, а сам опиняється між моїми ногами.

- Коханий, я ..

- Тихенько, я зараз швидко в душ, а потім продовжимо. Може вже і без фільму буде.

- Біжи - цілую в шию.

Артемко йде в душ, а я малюю в голові сценарії як краще сказати, розумію, що найкраще це одразу сказати і без загадок, а чітко ти станеш татом. Татом, при цьому слові я посміхаюсь.

Приношу фрукти до диван і сама лягаю і чекаю на Артема, тест так і тримаю в руці. 

Чую, як відкриваються двері і через декілька секунд Артем в одних боксерах з'являється в дверях, до біса секскальний, ох цей його голодний погляд.