Погані звістки

Невелика кімната була залита зеленим м'яким світлом, він грав відблисками на підлозі та стінах, і виходив від великого скляного резервуара води, що височів у центрі кімнати циліндром у три метри заввишки та завширшки. У резервуарі, наповненому зелено-жовтою водою, і підсвіченому трьома лампами, що знаходяться в підлозі, було щось віддалено нагадуюче русалку, так принаймні можна було судити великим хвостом з білого пластику, з роздвоєним плавцем з схожого матеріалу, але з вбудованими діодними нитками, які переливались синім та зеленим світлом, і пронизували плавець від основи до кінчиків. Хвіст знаходився замість ніг біля жіночого тулуба, зробленого з того ж білого матеріалу, тільки деякі частини з'єднань, на шиї та під руками, були виконані з прозорого пластику, більш гнучкого, для забезпечення кращого ходу руху деяких деталей андроїда. Під прозорими частинами машини виднілися зв'язки проводів, що обплутують металевий каркас андроїда, і іноді блимають діоди на платах, що видніються. Голова андроїда являла собою жіноче обличчя, вилите і цільне як маска, у якого замість очей розташовувалися лінзи із зеленого скла, і воно перетікало у корону на голові. Три довгі, гострі на кінцях, пластикові зубці прикрашали голову андроїда, а за ними, ніби замість волосся, струмували, і погойдувалися у воді, тисячі дрібних проводів, що виходять з голови, і з'єднуються над резервуаром в один загальний тиснут, підключений через перехідник, розв'язці проводів, що звисають зі стелі.
Тіло андроїда займало більшу частину резервуара, здебільшого завдяки довгому хвості, що майже стосувався дна, але жіноча частина була зроблена з надзвичайною точністю та любов'ю до деталей. Була у русалки і точена талія, і великі груди, і навіть пухкі губи.
Перед резервуаром з водою розташовувалося крісло-лежак, а в ньому був чоловік, у довгій чорній мантії, тканини якої прикривали все його тіло, тільки кисть руки була відкрита і була металевим імплантом. Друга рука чоловіка лежала в нього на грудях, але з-під довгого рукава мантії виглядали лише пальці. Тяжкі чорні черевики на шнурівці приховували ноги лежачого. Верхню половину обличчя людини прикривав нейрошолом, від якого вгору відходили дроти, що об'єднувалися в спільні переплетення з усіма проводами на стелі, відкрито було тільки мужнє підборіддя, губи, викривлені в злісній посмішці, і кінчик прямого носа.
Тихо відчинилися металеві двері за кріслом, у кімнаті, яка більше нагадувала напівпорожній бункер через металеву обшивку і малу кількість предметів, що знаходяться в ній.

Високий лисий чоловік, років тридцяти п'яти, з голим торсом, чиї накачені м'язи виднілися під тонкою білою шкірою, одягнений лише в широкі сірі підкатані штани з кишенями увійшов до кімнати. Нижче колін його ноги представляли два чорні імпланти, що закінчуються цільною пластиною замість ступні, що робило його ходу стрибаючою, ніби він пружинив з ноги на ногу, і галасливою. У правій руці він тримав катану з пилкою на лезі, елементи, що пиляли, активувалися при натисканні на кнопку рукояті. Скло його цільної очної пластини, розміщеної на пів обличчя, як вбита в череп маска зі сталевою окантовкою, відбило світло ламп резервуару. У тьмяному світлі кімнати татуювання, що прикрашають його голову і тіло, зливалися в один чорний візерунок. Він голосно пройшов до крісла, і поклав руку на плече людині в шоломі.
За кілька хвилин чоловік у кріслі зняв шолом, і знизу вгору подивився на того, хто посмів потурбувати його.
- У нас проблеми, Мід. Пацюки з опору напали на десяток наших офісів і розгромили приміщення. Сюди вже почали з'їжджатися перші журналісти, за твоїми коментарями, але до цього я хочу показати тобі дещо на камерах, - промовив хлопець з катаною, відриваючи свою руку від плеча, що сидить, і випрямляючись.
- Я майже закінчив з нею, скоро все це нам не загрожуватиме, - холодно відповів Мід, підводячись на кріслі.
- Розгром був не їхньою головною метою. Вони полювали на Ранка, вони вбили його та купу охорони. - відповів чоловік із катаною.
Мід кинув невдоволений погляд на нього.
- Якщо метою він був, то потрібно збільшити захист даних, і шукати їх сліди в нашій мережі. - Мід перевів погляд на резервуар з водою, і тихо промовив, - Як добре, що я ще не вивів тебе до мережі. Їм до тебе не дістатись.
Мід підвівся, поклав нейрошолом на крісло, і попрямував до виходу з кімнати. Чоловік із катаною пішов за ним.
- Я відповім на всі запитання за годину. Мені потрібно переглянути всі дані з усіх камер. А ти, Кагасе, розпорядися, щоб усі хакери шукали вразливості в нашій мережі, а сам збери всіх людей і витруй цих жалюгідних щурів з-під землі. Приведи до мене кожного з опору, і я особисто катуватиму їх. Я не дозволю їм зруйнувати мій світ, коли майже закінчив його будівництво.
- Звичайно Мід, - відповів чоловік з катаною, зачиняючи двері до кімнати з резервуаром.
Як тільки двері зачинилися, очі русалки загорілися зеленим світлом.