У ЛЮБОВІ СОЛОДКО

                  У ЛЮБОВІ СОЛОДКО

  ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ з своя жінка ЛЮБОВ ЛЮБЛЯЧА приїхали до лісу —святкувати Свято врожаю — плодів.

  Вони У лісі Містичному — осінню У теплий День на пікніку Святковому їдять салат «Улюблений вітамін» і п’ють вино з сорту звичайного винограду — смачне і глибоке й трішки солодке.

  ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ мовив прихильно У тоні до ЛЮБОВ його жінка, поставив руку їй на стегно оголене і гладить іншою рукою інше стегно: «Моя Любляча ЛЮБОВ — Я прихильний до тебе всією ЛЮБОВ’Ю своєю, бо Люблю тебе — ти моя мрія — така солодка. Твої стегна, як лин щастя, твої очі — погляд Любові, твоє волосся пишнота Раю, твоє тіло жіноче — Рай тобі і мені, бо ми єдине ціле ЛЮБИМО одне одного». І поцілував її — ЛЮБОВ ЛЮБЛЯЧА цілує палко і прихильно ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ. Гладять одне одного Лагідно, вона мовила прихильно і солодко із щастям У тоні: «ДМИТРО, мій Люблячий — моя ЛЮБОВ до тебе взаємна. Твої очі, як вогонь ЛЮБОВІ — такі красиві сильно, твоє тіло РАЙ тобі і мені — бо ми ЛЮБИМО ОДНЕ ОДНОГО. Бо ми єдине ціле Я — ЛЮБОВ СВЯТА. І одне одного Любимо — не простим вподобанням, а потужною прихильністю серця, ну і вподобанням теж, але не легким, а сильним вподобанням Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ПОТУЖНО І РЕВНИВО ТА ПАЛКО І ЕНЕРГІЙНО ТА ІНТИМНО». І знову цілуються і є щасливими обоє разом від взаємної ЛЮБОВІ та одне одного Святих — ЛЮБЛЯЧИХ.

  Лежать і встали, бо побачили, біля можу казкового — красивого дві жінки близнята у червоних халатах У формі цвіту шипшини — красиві із зелені очі і біла шкіра красиві, а з хребта Роза – шипшина, як хвіст — мовили Ласкаво: «Ми близнята РОЗАЛІЯ обидві! Ми прийшли до вас, бо нас послала АНЕЛЕЯ СВЯТА  — наша творителька — і заді жінок близнят ВИНОЛІЯ обох — наче такі, як ми тільки У них хвіст виноград, яким вони і ми управляємо, ось вни Вже прийшли. АНЕЛЕЯ хоче — волею Святою, щоб ви народили Дітей таких ЛЮБЛЯЧИХ, як ви ЛЮБЛЯЧІ є». ДМИТРО І ЛЮБОВ погодились, бо їм У ЛЮБОВІ СОЛОДКО.

  ЛЮБЛЯЧІ прийшли до колодязя У лісі де ДМИТРО розповів, що тут була вода, яка і є — і смачніша за воду Моршинська — і ДМИТРО витяг їм води — випили і насолодились нею.

  АНЕЛЕЯ свята влила Містичну Силу У криницю із, якої і У, якій — стався землетрус і криниця вибухнула водою У гору — мов гейзером і розхлюпалась на ліс і тече по лісі струмками, які розширились і утворились джерела і ріки три У Містичному лісі, які зробила ліс островом, бо кругом лісу — течуть по колу і через ліс і одна у одну — чисто кришталеві впадають — красиве видовище. У Лісі Містичному від його поповнення ріками оселились більше звірів Добрих і Лагідних.

  ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ назвав першу лісову нову річку У довжину 9 км ГЕОРГІАНІЯ, а другу У довжину 7 км ДОБРЕАНЕЯ, а третю У довжину 4 і 5 км АНДРІАНТІНІЯ — річки забрали поле частину попри  ліс — природа Містична завжди повертає своє — собі, бо — це її володіння законні.

  Ліс і річка — РАЙ ЗЕМНИЙ.

  ЛЮБЛЯЧІ ДМИТРО І ЛЮБОВ плавають У цих трьох річках по колу — У білизні і є щасливі і радіють життю.

  Далі до них прийшла АЗАЛІЯ Свята. І лине щастям поривчастим.

  У лісі і річках лине енергія річок і лісу.

  АЗАЛІЯ СВЯТА влила СИЛА МІСТИЧНА У енергію річок і лісу і Утворилися жінки Духи — красиві дуже, які линуть відчуття ЛАСКАВА ЕНЕРГІЯ — які влили своє відчуття У річки і ліс, які почали линути Лагідною красою.

  АЗАЛІЯ СВЯТА влила ЛАГІДНА КРАСА У МІСТЧИНА СИЛА і утворився вир енергійний — рухливий, який лине відчуттям ЛАГІДНА ЕФОРІЯ.

  ЛЮБОВ мовила Лагідно: «Я з тобою — відчуваємо ЛАГІДНУ ЕЙФОРІЮ — то РАЙ — то відчувати». ДМИТРО мовив Лагідно: «То ми в РАЮ». АЗАЛІЯ БОЖЕСТВО мовила щасливо і щиро: «ХУДОЖНІ ВИТВОРИ — це РАЙ, бо радість і щастя дарують».