ЛЮБЛЯЧА ЛАНЬ І ЛЮДИ ДОБРІ

©  ДМИТРО РОМАНОВИЧ КУПЕЦЬ

                              КАЗКИ СВЯТІ

                 ЛЮБЛЯЧА ЛАНЬ І ЛЮДИ ДОБРІ

  Пара Любляча ДМИТРО І ЛЮБОВ їдуть У своїй машині У ліс У долині, приїхали.

  Милуються лісом: дуби старі і міцні, як колія між лісом цим. Всі дерева, ще зелені, бо — це лиш початок осені золотої.

  Люблячі йдуть У лісі спокійному, як їх душі, а під їх ногами дихає душа лісу — містичною силою; відчули цю силу приємну, як Лагідне тіло їхнє одне одному.

  Побачили лань милу, яка підійшла до них, бо відчула їх доброту і ЛЮБЛЯЧІСТЬ, а Люблячі люди — погладили Лагідно її руками і обняли й відчули серце лань красивої є Люблячим дуже повністю.

  ЛЮБОВ мовила ЛЮБЛЯЧЕ і добро сердечно: «ДМИТРО, мій ЛЮБЛЯЧИЙ, Я Радію щиро, бо ми усі тут Люблячі; навіть дерева». А її ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ мовив тим самим тоном: «ЛЮБОВ моя, час нам помножити нашу ЛЮБОВ». А лань заговорила Любляче і м’яко до них: «Любі, ви маєте активувати Містичну силу лісу, щоб захистити мене від мисливців, бо їх серце не є Люблячим, як наші, а пожадливими — лихим». ЛЮБОВ запитала: «Люба лань, як нам активувати Містичну силу лісу?» Лань відповіла: «Своєю Любов’ю»! ДМИТРО мовив щиро: «Люблячі, Я розумію  — це пряма і справжня ЛЮБОВ із серця і душі й духу — це запал і лин Любові Святої, як душі наші»!

  У лісі із долини річки Стрий повіяв лагідний вітерець, як ЛЮБОВ ЛАГІДНА У їх серцях Люблячих.

  ЛЮБОВ мовила щиро: «Помолимось БОГУ, щоб ми запалали і залинули ЛЮБОВ ЛЮБЛЯЧОЮ — вогнем і енергією ЛЮБОВІ до його лісу, якому живе частинка його Духу, щоб — то вийшло — достатньо одного єдиного «Отче Наш» молитви з Вірою і Любов помолитись»! ДМИТРО погодився із Лань і Люба добра помолилися і після почали троє Люблячих линути ЛЮБОВ ЧИСТА до лісу — а, саме до МІСТЧИНОЇ СИЛИ лісу У землі лісовій; ЛЮБОВ ЧИСТА відчуття велике і чисте — огорнуло містичну силу лісу, яка лине собою — відчуттям із землі угору піднімається лагідно до Любові Святої — між двома добрими цими відчуттями утворився сплеск сили — це пряма і чітка та пронизлива силою, як адреналін гострий і приємний, який відчувала Люба Лань коли втікала в лісі від мисливців, а Бог її спас — навів вовків на них і ті з рушницями відступили — отак і вовки потрібні Богу, бо — це люті пси його, бо він їх створив.

  МІСТИЧНА СИЛА переросла У ЛЮБОВ ЛІСОВУ — це Оригінальна ЛЮБОВ — відчуття ЛЮБОВІ і лісу водночас — це дуже приємне відчуття — делікатне і ніжне і елегантне та чарівне водночас — яке приносить радість і щастя. ЛЮБОВ ЛІСОВА увійшла У Люблячих — ЛЮБОВ прагне ЛЮБОВІ, і її знаходить. ЛЮБОВ перебуває У ЛЮБОВІ — це зє’днання є гармонійним та щасливим, як шлюб Люблячих сердець ДМИТРО І ЛЮБОВ. Вони наче стали лісом, бо лісова сила — це ЛЮБОВ живе у їх єстві чистому повністю. А ліс наче став ними — Люблячими, бо їх ЛЮБОВ ЧИСТА — це частинка їх самих, як МІСТИЧНА СИЛА — частинка лісу.

  Дерева від Любові стали щасливими, бо Люблять Любов і звірі теж.

  ЛЮБОВ ЛІСОВА лине У мільйон раз сили — це БОЖЕСТВЕННЕ відчуття, бо ЛЮБОВ — то Божественність, як і наступне — ЛЮБОВ ЛІСОВА залинула БЕЗМЕЖНО і поглинула ліс — і перетворила його: дерева і трави й квіти на Духовний кисень величезний на 3 км в ширину і довжину — це не простий кисень, а духовний — то є рухливий лагідно, як Дух Божий, і не пахне, а є чудодійним і чарівним — Лань добра залинула ЛЮБОВ ЧИСТА, а далі Лісова до ДУХОВНОГО КИСНЮ — довгого і єдиного, як світло і кисень — проявив своє чудо — то є перетворення його на сферу велику, яка лине киснем чистим і освіжаючим мов парує У ліс У тайзі АЛЯСКИ. ЛЮБЛЯЧА ПАРА линуть ЛЮБОВ ЛІСОВА до паруючого кисню сфери, яка від Любові ЛІСОВОЇ — знову стала лісом на місці пустки мов поле зоране було, а тепер пишній ліс з ніжною красою.

                            ЧАСТИНА 2

               МІСТИЧНІ ПРИГОДИ ЛЮБЛЯЧИХ

  ЛЮБЛЯЧІ ДМИТРО і його ЛЮБОВ та Лань Божа збудували дім У лісі з дерева оббитий, а Усередині цегла.

  У їх домі лісовому поселилась Містика.

  У Неділю Святу вони прибули У свій дім У лісі. І там відпочивають. Їдять рибу форель. П’ють пиво світле.

  Відчули У домі Містичну атмосферу. І про — це розповіли одне одному.

  Лань заснула. У її сон прийшов БОГ. Забрав Лань У РАЙ.

  Заснули люди. У їх сон прийшла Фея Стефанія із блакитні очі і велика краса; ще з крила прозорі красиві з спини: мовила ласкаво і щиро: «Люблячі, маєте виконати місії Святі: перша; написати казку гуманну, друге; творити ЛЮБОВ У лісі до звірів і дерева та квітів, третє — це взяти Участь у Містичних пригодах У, які вас поведе доля ваша».  

  Люблячі прокинулись і обговорили — цей сон. Вирішили виконати місії. І перше — почали пиати казку про свої пригоди в ліс. Далі пішли У ліс і годують звірів цукерками, дерева і квіти поливають водою повністю чистою.

  Шукають містичні пригоди У лісі, з ними йде Лань, яку назвали ЕРЕНЕЯ, що означає ВЕЛИКА ЛЮБОВ.

  ЛЮБОВ мовила щиро і ласкаво: «Як, нам добрим — зв’язатися з Долею своєю»? ДМИТРО мовив щиро і ласкаво: «ЛЮБОВ моя — наша Доля — єдина — щаслива і ЛЮБЛЯЧА. А, щоб зв’язатися з нею — потрібно її очікувати, бо вона здійсниться, Доля — це те, що сталося і має статися». ЛЮБОВ мовила радісно і щиро: «То ми просто йтимемо У лісі і опинимося У містичному сюжеті». Лань ЕРЕНЕЯ мовила щиро і Любляче: «Так! Містичний сюжет — це чари добрі — бо Містика — це Добро, тож ми Люблячі  — йдемо до джерела Містичних добрих чар — У, якому почнеться наш Містичний сюжет».

  Троє їх з БОГОМ У серці пройшли сосни і опинилися на галявині — де є джерело Магії доброї — Містичної. Люблячі відчули магію Добру із під землі, яка поросла травою.

  Добра магія лине з джерела свого і їх огортає і ліс і, ця магія породила Містичний сюжет — і принесла неймовірне щастя У їх серця — тепер ліс наповнений Чарами і Містикою, а перед, цим був наче пустий, а тепер є чарівним, як ЛЮБОВ У їх серцях.

  У лісі листопадному із хвойні дерева — тепер літають Феї — багато, як дбжіл на квітах, а медом Фей є ЛЮБОВ ЕЛЕФЕЙСЬКА, бо то їх плід, як дбжіл мед — це красиве видовище, бо Феї усі красиві — мніатюрні Духи Добрі.