ВІНЕЦЬ ЛАСКАВОСТІ. НЕЙМОВІРНА ПРИГОДА. ЛІСОВІ ПРИГОДИ

©  ДМИТРО РОМАНОВИЧ КУПЕЦЬ

                                        КАЗКИ СВЯТІ 2

                                ВІНЕЦЬ ЛАСКАВОСТІ

    Діти Святі  — РАФАЇЛ і РОЗАЛІЯ брат і сестра — вчинили милостиню праведним — подарували кошик груш смачних і яблук, а за — ці добрі діла — отримали від Бога Вінець Ласкавості — це є Лагідний вітерець теплий з прохолодою — який овіває їх голови чисті і мудрі у спеку, бо є їх Вінцем Ласкавості.

                               НЕЙМОВІРНА ПРИГОДА

  Святі Рафаїл і Розалія — разом вирушили — велосипедами у подорож у рюкзаками на плечах з їжа і напої — їдуть у ліс. Розалія мовила щиро і Любляче: — Рафаїл, любий Я хочу неймовірну пригоду — у лісі з тобою! Рафаїл мовив так само.

  Обоє Люблячих проїхали повз поля і яблуні і село й заїхали у Містичний ліс — у літі липні теплому. Попили води холодної і пішли у ліс і почали молитися — після молитов — прийшли до них феї Святі Ангели жінки руді близнята з зелені очі гарні лагідні із крила чотири з спини прозорі і мовили щиро і Любляче: — Святі Рафаїл і Розалія — ми Феї  будемо з вами у лісі Містичному — цьому — чарувати — позитивною магією Любові —бо ви Люблячі хочемо неймовірних пригод і ми теж — ваші молитви почуті. Розалія запитала щиро: — Що ми чаруватимемо чарами ЛЮБОВІ Святої? Фея мовила: — Я вас навчу!

  У лісі ростуть дуби і ліщина й гриби — ліс красивий.

  Їх четверо Святих — прийшли до Містичної сили — яку відчувають — лине Містична сила. Рафаїл мовив здивовано і радісно: — Я відчуваю Містичну силу лісу. — Ми теж — це відчуваємо. — мовили феї, що звуться Марія і Анна. — І Я теж відчуваю Містичну силу. — мовила радісно Розалія. — Містична сила — це життя сильне і добре. — розповіла фея Марія і злетіла крилами угору над Містична сила і лісом з сестра Анна фея. — Містична сила — це приємність — бо є чистою і творінням Божим успішним на славу Божу і на радість душам чистим. — мовила радісно Анна фея. — Ми дамо вам їсти — маємо груші. — мовила щиро Розалія. — Це ми дамо вам їсти рибу форель і сік груші Дюшес пити. — мовили феї. І Рафаїл і Розалія у своєму підлітковому віці випили сік груші дюшес, а перед цим з’їли рибу форель від фей Святих — мініатюрних духів чистих і добрих. І подякували за смачну їжу і напої. — Риба смачна дуже. — мовив Раф. — А сік груші Дюшес дуже смачний, дякуємо. — Раф. — А груші, які ви тепер — маєте — лишіть нам і вам — витягніть їх з рюкзаків. — мовила Фея Марія. Раф. і Розалія витягли груші з рюкзаків . — А тепер — киньте груші в Містичну силу з Любов’ю серця. — мовила фея Анна. Рафаїл з Роза. — кинули груші жовті і білі всередині й, ще два інші сорти — це «Ред фаворитка» і «Дюшес» законсервовані в сиропі — і Містична сила поглинула груші ( а вони зраділи всі) із груш у лісі при малина і ожині лісовій — виросла Груша дерево Надприродна з плоди жовто – червоні великі. — Вав! — зраділи Раф. і Роза. — Це Надприродна груша — зірвіть плоди і з’їжте! — мовили феї радісно. Раф. і Роза. — зірвали плоди і з’їли дуже смачні і соковиті та ароматні, як мовили обоє — з запахом Дюшес груші. І опинилися у іншому світі — де ростуть ці груші — лісом — садом і дуже пахнуть потужно.

                                ЛІСОВІ ПРИГОДИ

  Рафаїл і Розалія йдуть у грушевому лісі ( у іншому світі), а запахи тут сильні. Рафаїл мовив радісно: — Грушевий ліс – сад пахне сильно грушами — це дуже приємно і груші всі красиві тут, як ти Розалія. Розалія мовила радісно: — Грушевий ліс – сад — це райське місце. Люблю цю красу Святу, як і твою Рафаїл.

  Святі сіли під грушею перепочити —  перед струмком у лісі — саді — долині.

  До них прилетів птах — орел і мовив щиро: — Привіт, вам! Маєте мені допомогти, розкрити ворота Містичні у скелі в лісі — бо у воротах є духи – душі моїх предків. Рафаїл мовив щиро: — Добре, Привіт, орел! — Привіт, орел — як ми розкриємо ворота? — Роз. Орел мовив радісно: — Силою своєї Любові.

  І вони пішли до скелі в долині лісу груш і побачили ворота у виді храму на горі скелі оранжевої, а орел відніс їх туди, а Раф. і Роза. поставили руки на закриті металеві ворота сталеві і линуть ЛЮБОВ — і ЛЮБОВ — відкрила Містичні Ворота — і Раф. з Роза туди зайшли і бачать там світло сяє зелене і золотисте — а звідти — вилетіли Духи з душі — орлів. А орел мовив щиро: — Дякую вам — а тепер Я даю вам нагороду — це дім гарний у цьому Грушевому лісі. І Святі прийшли до дому де перед домом — побачили своїх Батьків: ДМИТРО і МАРІЯ Люблячі, які мовили, що шукали їх — і їм мовили їх споріднені душі АЗАЛІЯ і РАФАЇЛ Святі з НЕБА, що ви тут — і перенесли нас Духами своїми Святими — з Землі — у — цей Святий Світ — інший Містичний й Надприродний. Рафаїл і Розалія розповіли Батькам рідним Люблячим свої пригоди тут — і вони зайшли в дім.

  У домі є душі  — і духи Груш — це жінки красиві, які почали з ними танцювати — весело — Лагідний танець під музику іншої жінки груші про груші:   «Грушевий сад»

    Дерево груша — це рай — бо приємне і смачно нагодує і напоїть та радість дарує і кисень і приємний запах та радість від краси для очей. А Грушевий сад — це райський сад — і росте він на планетах і у душах чистих.

  Далі чують запахи цвіту груш і їх листя і заснули у домі де всім сниться річка, яка тече чистими грушевим соком — у цьому лісі — і вони у ній солодкій і чистій та елегантній і смачній — купаються з жінками грушами — і п’ють її сік грушевий — шедевральний, як груші і всі вони Святі.

  Прокинулись і Марія Любляча розповіла свій сон — цей і її сім’я теж.

  Святі Люблячі —пішли прогулятися лісом грушевим — і там знайшли річку з сік груш широку і рівну і там плавають і є щасливі та п’ють грушевий сік з річки Грушевої.