Казка «Кішка, що відкрила власний бізнес з прокрастинації»

У самому серці сонячного містечка, де всі поспішали і метушилися, жила кішка Коко — пухнаста, виблискуюча руденька красуня з великими зеленими очима, які вміли глибоко зазирати у душу. Вона завжди лежала на підвіконні, дивлячись, як навколо бігають зайці, пташки та навіть собаки, що поспішали кудись.

Одного дня Коко склала свої вуса й подумала:

— А що, як навчити всіх трохи відпочивати? Відкладати справи на потім — це теж ціле мистецтво!

Так і народилася ідея — бізнес із прокрастинації.

На наступний ранок біля маленької дерев'яної будки, розфарбованої в ніжно-фіолетові кольори, вже збиралися перші клієнти — білочка Бетті, пес Рокі, і навіть черепаха Тетяна.

— Добрий день, — муркнула Коко, розкочуючи перед ними свій пухнастий хвіст. — Ви прийшли до найкращого у місті майстра відкладання справ на потім!

— Що це за послуга? — здивовано запитала Бетті. — Ми так багато робимо — як це відкладати і при цьому не хвилюватися?

— О, це секрет! — загадково відповіла Коко. — Запрошую на мій перший майстер-клас «Як насолоджуватись довгою лежанкою і не думати про справи».

Вона стрибнула на великий м’який килимок і зручно розташувалась.

— Перший крок — знайти ідеальне місце для лежання. Воно має бути затишним, теплим і тихим. Ось, наприклад, я обрала підвіконня з сонячним променем, — гордо мовила Коко.

Рокі дивився на неї трохи скептично:

— Але ж у мене стільки справ! Як можна просто лежати?

— А ти спробуй, — промуркотіла Коко, — і відчуєш, що в світі є і час для дії, і час для відпочинку.

Черепаха Тетяна вже притиснулася до будки і почала повільно закривати очі.

— Ммм, це справді класно, — прошепотіла вона.

Протягом дня кішка Коко навчала різним технікам: як заплутувати хвіст у килим, щоб відволікати себе від роботи, як довго тягнутися після сну, щоб відкласти ранкову зарядку, а також вправам із «виправдання себе» перед дзеркалом.

І ось сюрприз: всі її клієнти ставали одночасно найспокійнішими і найрозгубленішими тваринами в місті. Замість того, щоб бігти наввипередки, вони сідали, дивилися в далечінь і муркотіли.

— Коко, а ти впевнена, що це добре? — запитала якось білочка Бетті. — Ми почали багато відкладати, але нічого не робимо!

— Знаєте, — відповіла кішка, — прокрастинація — це теж мистецтво, але найголовніше — не забувати, що справжні справи теж чекатимуть.

Усі засміялися, і з того дня Коко додала до свого бізнесу ще один курс — «Як повернутися до справ після довгої лежанки».

Мораль: Відкладати — теж мистецтво, але не забувай про справжні справи.