Казка «Кавун, який хотів бути кавою»

У великому супермаркеті на холодній полиці лежав собі кавун на ім’я Ваня. Він був яскравий, соковитий, але мріяв не просто лежати серед інших фруктів — він хотів прокидати людей, як кава вранці!

— Я хочу бути не просто кавуном! — заявив Ваня, дивлячись на гарячі кавові зерна поруч.

— Хочу варити каву і заряджати людей енергією, — мріяв він, — а не просто стояти тут і чекати, поки мене з’їдять.

Одного ранку Ваня вирішив, що настав час діяти.

— Я почну з варіння кави! — сказав він собі.

Він покотився до кухні, де стояв чайник і кавоварка.

— Окей, спершу потрібно знати, як це робиться, — промовив Ваня, загортаючись у кухонний рушник.

Він підглядав, як господиня насипає каву в фільтр, заливає гарячу воду, і навіть спробував зробити це сам.

— Ну, що тут може бути складного? — подумав він.

Але замість ароматної кави вийшла… феєрія кавунового хаосу.

Ваня намагався пюрирувати себе у блендері, додати трохи цукру, молока і навіть ванільний сироп. Але на виході виходила дивна рожева піна, що булькала і пускала бульбашки, як шампанське.

— Ой, щось пішло не так, — зніяковів Ваня, намагаючись не зіпсувати кухню.

У цей момент зайшов кіт Барсик і побачив кавунову «кавовиноградну» кашу.

— Мяу, що за експеримент? — спитав він, з цікавістю в очах.

— Я намагаюся стати кавою, але поки що вийшов якийсь фруктовий хаос! — відповів Ваня, сумно відводячи погляд.

Барсик ліниво поглянув на чашку і потім сказав:

— Ну, Ваню, може, ти і не кава, але ти точно найсмачніший кавун, який я бачив. А це — головне.

Ваня задумався і посміхнувся:

— Мабуть, не всі мрії слід реалізовувати буквально. Але кожна спроба варта сміху!

І від того дня Ваня став не просто кавуном, а веселим фруктом, який піднімає настрій усім навколо.

Мораль
Не всі мрії слід реалізовувати буквально, але кожна спроба — це можливість посміятися і стати трішки щасливішим.