Казка «Іграшковий ведмедик Ваня, що хотів стати справжнім»

У затишній дитячій кімнаті на верхній полиці стояв маленький ведмедик Ваня. Він був зроблений із м’якого плюшу, з великими блискучими очима і пухнастим носиком. Ваня дуже любив свою господиню — дівчинку Марійку, але та вже трохи підросла і рідко гралася з ним.

Мрія ведмедика
Одного вечора, коли місяць зазирнув у вікно і кімната наповнилася срібним світлом, Ваня прошепотів:

— Якби я міг стати справжнім ведмедем, я б міг бігати з Марійкою в саду, лазити по деревах і навіть рятувати її від ворогів… А зараз я тільки сиджу тут і чекаю.

Ведмедик мріяв про неймовірні пригоди, а найбільше — про те, щоб бути живим.

Зустріч із Місяцем
— Ваню, — раптом почув він лагідний голос, — твоя мрія може здійснитися, якщо знайдеш чарівну зірку і попросиш у неї бажання.

Ведмедик підняв очі — це був сам Місяць, що світив у вікно.

— Де ж знайти таку зірку? — запитав Ваня.

— Вона далеко-далеко, у найтемнішій частині неба. Але пам’ятай — справжня магія не в зірках, а у твоєму серці, — промовив Місяць і зник за хмарами.

Початок пригоди
Наступного дня Ваня вирішив: треба діяти! Та як він, ведмедик, може вибратися зі своєї полиці?

— Ей, Кролик Кеша! — покликав він свого друга з іграшкового ящика. — Допоможи мені злізти звідси!

— Та це легко! — підморгнув Кеша і хитро скотився на підлогу.

Ваня приземлився на м’який килим і відчув перший у житті дотик до підлоги. Він почувався трохи дивно — і дуже хвилювався.

Знайомство з котом Мурчиком
Раптом з-за шафи вискочив величезний кіт Мурчик, що спав до того моменту.

— Хто тут? — позіхнув кіт.

— Це я, Ваня, — нервово відповів ведмедик. — Я шукаю чарівну зірку, щоб стати справжнім.

— Гм, — замурмотів Мурчик. — Якщо хочеш, я можу провести тебе до вікна, звідки видно небо.

Несподіваний політ
Ваня і Мурчик підійшли до вікна, і ведмедик побачив безмежне зоряне небо. Але раптом кіт зловив його своїми лапами і кинув у повітря.

— Тримайся! — сміявся Мурчик.

Ваня влетів у ніч і відчув легкість польоту.

— Ого, я літаю! — вигукнув він.

Вони кружляли під місячним світлом, і Ваня відчув, що магія поруч.

Зустріч із чарівною зіркою
Після польоту Мурчик і Ваня опинилися в саду, де на великій яблуні сяяла яскрава зоря.

— Це вона? — запитав ведмедик.

— Так, чарівна зірка, — відповіла вона м’яким голосом. — Що ти бажаєш?

— Я хочу стати справжнім ведмедем, щоб бігати, гратися і бути другом Марійки, — сказав Ваня.

Важливий урок
Зірка блиснула, і ведмедик відчув тепло в серці.

— Знай, Ваню, — промовила зірка, — справжній друг — це той, хто любить тебе таким, яким ти є. Твоя любов і турбота роблять тебе справжнім, навіть якщо ти — іграшка.

Ваня задумався.

Повернення додому
Ведмедик повернувся на свою полицю. Наступного ранку Марійка підійшла, взяла його на руки і міцно обійняла.

— Ваню, ти — найкращий! — сказала вона.

Ваня посміхнувся (принаймні, так йому здавалося) і зрозумів: він вже справжній, бо його люблять.

Мораль:
Справжність — це не про зовнішність, а про серце, любов і те, як ти робиш інших щасливими.