Казка: “Кіт Тігр і антиреп-мяу”

Або як одна котяча душа пішла проти битів і знайшла свій джаз.

1. Реп — то не всім

Кіт Тігр був звичайним пухнастим філософом із гарними вусами, чутливими вухами та серцем, що налаштовувалося лише на віолончельні завивання дощу по даху. І ось, уявіть його стан, коли Фріо-холодильник влаштував свою нічну реп-революцію на кухні:

— Йоу-йоу, я батончик, я твій брат,

Полиця — сцена, ковбаса — склад!

Тігр завмер. Його вуха ледь не згорнулися у равлика.

— Це... що? Це поезія з консерви?.. — прошепотів він. — А де ж витонченість? Де ж “мур-мур і мінор”?

Він утік з кухні, заснув у раковині (бо там найменше чутно), а вранці прийняв рішення.

— Я теж піду в музику. Але... я створю свою. Антиреп. Мяу-джаз. Для тих, хто вміє не тільки качати головою, а й задумливо чухати лапкою підборіддя.

2. Гурт “Тишком-нишком”

Тігр зібрав команду:

• Кавоварка Мака — за піаніно (вона вміє бурчати мелодійно).

• Старий табурет Мартин — ударник (коли скрипить, аж душу пробирає).

• Пилосос Гугон — контрабас (голос низький, іноді навіть не можна зупинити).

• І сам Тігр — вокаліст. Його мурчання зворушувало навіть кактуси.

Назва гурту: «Тишком-нишком». Девіз: «Нам не треба біт — нам треба глибина».

3. Перший хіт — «Мяу в дощі»

Мяу-у...

Цей батон не відчуває душі...

Мяу-у-у...

Чому ковбаса кричить, а не шепоче?..

Пісню записали на пательню (бо мікрофон зайняв Фріо), і виклали на платформу «MeowCloud». За одну ніч — 13 прослуховувань, із них 6 — від самого Тігрика, бо він хвилювався за звук.

Проте вже через тиждень до них написав відомий продюсер Джері Сметанкин (миша з Парижу):

— Votre jazz est… мур-шедевр! Поїхали у тур!

4. Конфлікт стилів

На кухні вибухнула драма.

— Реп — це сила! — кричав Фріо. — Ми качаємо народ!

— А ми — гладимо його зсередини, — спокійно відповів Тігр. — У тебе вечірка, а в мене — вічність.

Почалися батли:

«Йо! Батон качає!»

проти

«Мяу... цей бит порожній...»

На подив усіх, слухачі закохалися в обидва стилі. У квартирі з’явився новий жанр — мурреп-джаз. А одного вечора Фріо й Тігр виступили дуетом.

Фріо:

Йоу-йоу, свіжий ритм!

Тігр:

…і трохи душі між нотами.

5. Гармонія

Тепер Тігр співає вранці — ніжно, мов кава в тиші.

А ввечері — Фріо качає біти для тусовки.

І коли обидва сплять — світ раптом відпочиває.

Мораль казки:

Не всі створені для одного ритму. Хтось танцює, а хтось — слухає. І обидва важливі.

Навіть коти мають право на джаз. Навіть холодильники — на реп.

Іноді справжня музика народжується в повазі до тиші іншого.