Рябенька курочка та Мишеня.

Невеличкий парафраз на всім відому казку. 
 

В одному старому  будиночку в далекому селі жило собі Мишеня. Воно було щасливим, адже жило воно разом зі старенькими дідусем та бабусею. Ні тобі собаки на дворі, ні кота в будиночку. Була ж в дідуся та бабусі лише курочка рябенька. Вона несла їм яйця, був городик маленький ти якось жили. Мишеня ж ходило на поле та носила у свою нірку пшениці, бо знало що зимою в стареньких нічого буде поїсти. 

Але щось трапилось і Рябенька довго не могла знестись. І дід з бабою вже почали її навіть впрошувати: "Курочко Рябенька, знеси нам яєчко". 
Мишка побачила це все,  розсміялась та й заховалась в нірку. Але наступного дня вона прокинулась від того, що хтось в кімнаті, що над її затишною та теплою ніркою, дуже сильно чимось гупав. 

– Діду. Та не так ти його. Візьми ж обережно, ножиком поперек. – примовляла баба. 

– Ет, не балакай під руку. – огризнувся дідусь тримаючи в руках щось дуже блискуче. – А якщо знаєш як його розбити, то на і бий. 

Дідусь розкрив долоню що бабуся взяла та й собі спробувала розбити. Але бабуся відмовилась. А Мишеня ж, коли  роздивилось що там було на руці, аж присвиснуло. Там було справжнє величезне золоте яйце. 

Мишеня підійшло до Рябенької курочки, яка була не менше здивована. 

– А що тут трапилось? – запитало воно.

– Я не знаю як так вийшло, але я знесла золоте яйце. 

– Цікаво, але з цим пізніше розберемось, бо я дуже спати хочу. – солодко позіхнуло Мишеня. – А зараз може б вони  його не били, а краще продали, -- думало воно в голос. -- Нову б хатину собі побудували.  Га, курочко, що скажеш?

– Здається їм байдуже на золото і на багатство.

– Наші хазяї здаються дуже дивними.

А тим часом  дідусь стомився і поклав яйце край столу. Не міг згадати, чи є в нього пилка по металу. Мишеняті ж дуже захотілось роздивитись яйце зблизька. От воно й вилізло на стіл. Яйце лежало кругле, та дуже блискуче, овал був майже не помітний. Мишеня ж так задивилось на яйце, що не помітило, як бабуся підійшла з ножем у руці, щоб довести що її спосіб кращий. Вона підняла яйце, і побачивши сіру тваринку заверещала та вискочила на припік. А яйцем кинула в мишеня та на щастя для нього не попала. Зате яйце розлетілось по усій хаті. 

Дід як побачив, що яйце розлетілось по столі, підлозі, та навіть по усіх кутках, аж заплакав. Та й бабуся з переляку й далі сиділа на припіку і теж плакала.. 

Курочка ж побачила що її любі хазяї засмутились підійшла до них та й сказала.

– Не плачте, любі мої, я вам знесу ще яйце, тільки вже не золоте, а просте.

От і казочці кінець, а хто слухав спить уже.