Частина 13. Азартний Волох

Десять діб відпочинку пролетіли, як один день. Протягом цього часу ми не провели жодного спарингу (крім сексуального). Ми їли, спали, займалися сексом. Довго купалися та загоряли під палючим промінням місцевого сонця. А вечорами сиділи біля вогнища та співали пісні під гітару. Якось Арель попросила Ліліт станцювати, проте та невдоволено зморщила носик і Матінка поспішила перевести розмову на іншу тему.

Варто було лише з'явитися Волоху, як наші муки продовжилися з новою силою. Складалося враження, що Бос поспішає, дуже поспішає. Все ж таки одного дня, коли він збирався, як завжди, «розтанути», я його зупинив.
— Босе Волоху, дозвольте кілька запитань?
— Варваре, що тебе цього разу мучає?

— Згадую ворожі кораблики, які ви притягли для експерименту.
— Що не так з тими кріогенниками?
— Вибачте моє нахабство, але я не відмовився б удосконалити свій особистий корабель до такого рівня. Хоча чудово розумію, що мені це не під силу. Для цього потрібні вчені-дослідники, щоб вивчити та створити такий високотехнологічний корабель.

Бос на якийсь час замислився.
— Варваре, я тебе розумію, хоча допомогти мало чим зможу. Незважаючи на те, що нам вдається іноді знищувати такі кораблі, проте повністю їх повторити, ми не можемо. Звісно, мої кораблі набагато технологічніші, ніж ваші особисті кріогенники. Хоча і вони багато в чому поступаються цим кораблям. На превеликий мій жаль, визнаю, що кораблі Матена набагато перевершують мої. Виготовити такі самі чи навіть близькі за параметрами, наші вчені не в змозі. Потрібен хоча б один справний зразок. Справа в тому, що вони потрапляють до нас лише пошкодженими. Основні секретні дані у них завжди знищені. Ймовірно, у них спрацьовує спеціальне видалення, щоб нічого таємного не потрапило до супротивника. Адже на наших кріогенниках теж існують способи, як зробити, щоб противник не заволодів секретними технологіями.

— А як вони потрапляють до вас?
— Після боїв на нашій території.
— Ви не пробували умикнути у ворогів бодай один кораблик?
— Варваре, про що ти говориш?! Багато моїх розвідників загинуло при спробі переправити  ворожий корабель додому. Декому вдавалося навіть прорватися таким кораблем у шерку. Але там їх зустрічали численні дозорні кораблі, а проти них одному марно битися.

Якщо дозорець не в змозі зупинити порушника, він його просто таранить, гине при цьому і сам. Хоча за мить на тому місці з'являються інші дозорні і пошкоджені кораблі терміново звідти прибирають. Були спроби перемістити корабель через простори. Найчастіше невдало. Хоча деяким і вдавалося таке переміщення, пожертвувавши собою. Все одно це того не вартувало. Кораблі виявлялися зі знищеними секретами.

— Кажете дозорці. Хотілося б дізнатися про них конкретніше. Де вони патрулюють, якою кількістю, що можуть побачити, а що ні?
— Ти цікавишся так, ніби зібрався до них.
— Але все-таки? Чи нам не належить знати?
— Мені також цікаво. У мене дуже мало інформації про черку, а про шерку я раніше лише одного разу чула, — сказала Матінка.

— Варваре, ну, ти й нахаба! Всім нахабам нахаба. Так і бути. Розкажу дещо. Звісно, система охорони дозорними у кожному Притулку своя. Проте принципи багато в чому подібні. Патрулювання проводиться у черці над територією свого Притулку. Справа в тому, що в цьому багатовимірному швидкісному просторі кораблі можуть досягати навіть найвіддаленіших Притулків. Все ж такі польоти за межі своєї території безглузді. При перетині кордону чужого Притулку кораблі можуть бути збиті місцевими, як порушники кордонів. Тому, якщо потрібно потрапити великим флотом до чужого Притулку, то летять через шерку, вистрибуючи у потрібних корах. Навіть до союзників не літаємо по черці. Лише "домашні" перельоти.

Дозорці перебувають у черці і контролюють свою територію. Вони можуть засікти навіть поодинокий корабель. А ось Духів під гарними маскуваннями виявляють лише в безпосередній близькості. Через це дуже покладатися на дозорців, немає сенсу. Це на кшталт замка від совісного злодія. Хоча вони все ж таки бачать повністю всю територію Притулку, а в прикордонних координатах навіть відстежують рух у сусідів.

Можу повторитись, що легко виявляють навіть появу поодинокого корабля. Багато Притулків періодично висилають невеликі дозорні групи в шерку. Хоча вони перебувають там короткочасно, бо варто їм там затриматися, як їх можуть знищити з якогось далекого Притулку. До того ж, навіть інформації не збережеться, хто їх знищив. Тож у шерці кораблі, якщо і з'являються, то величезними флотами.

— А в шерці може перебувати Дух чи інша форма життя?
— Звісно. Там може знаходитись не тільки Дух чи Енергік, а й кремнік чи фабрин.
— Що це за форма життя – «фабрин»? — стрепенулась Ліліт. Арель мовчки набула вигляду тієї невідомої нам форми життя.
— Марель, дякую за демонстрацію. Це досить нечисленна форма розуму, але з них виходять чудові бійці-дозорці.
— Босе Волоху, в якості дозорців використовуються лише кріогенники?

Той забарився з відповіддю.
— Цілком можливо, що використовують також кремніків-спостерігачів чи фабринів, хоча малоймовірно. Ось тільки спостерігачі не переміщаються, а перебувають у нерухомому стані. На крайній випадок у дрейфі.
— З чийого Притулку були кораблі, з яких ми знущалися?
— Боса Матена.
— Босе Волоху, я б хотів побувати в черці над територією Матена. Хоча я лише одного разу потрапляв туди, проте знайти зможу.

— Варваре, навіщо тобі це? Ти можеш загинути!
— Ви ж сказали, що дозорці не бачать Духів під гарним маскуванням.
— Самого тебе відпустити не маю права, а мені з тобою не солідно. Я ж Бос Притулку, а з'явлюся на чужій території, як звичайний шпигун.

— Ех, що це за забобони? З вашими можливостями в маскуванні, вас жоден дозорець чи спостерігач не помітить. Чи ви волієте через ваші амбіції втрачати мільярди своїх кораблів і десятки мільярдів бійців? Безглуздо і неправильно.
— Варваре! Не треба мене ображати! Не можу я пересилити дотримання неписаних законів.

— Босе Волоху, вибачте, я не хотів ображати вас, а лише кажу те, що є насправді. Дайте відповідь мені на найпростіше запитання. Вам було страшно занурюватись у воду?
— Мені соромно зізнаватись, але я готувався померти.
— Ви порушили одне зі своїх табу. Заборону на занурення у агресивне середовище. Порушили. Але що ви від цього порушення набули? Отримали можливість, яка багатьом Босам недоступна. Можливість тривалий час перебувати в агресивному середовищі без шкоди для свого здоров'я. Наше життя складається із суцільних порушень. Переступивши через свої амбіції, ви зможете зберегти не тільки багато життів своїх бійців, а й можливо зміцните позицію свого Притулку перед іншими Притулками.

— Досить! Досить! Досить! Варваре, ти мене виставляєш повним ідіотом. І тільки тому, що цього ніхто не чує, крім вас, я тебе не викликаю на бій. У той же час, все, що ти сказав, вірно. Гаразд, ми побуваємо в черці над Притулком Матена. Навіть у шерці, якщо це тобі щось дасть. Хоча що ти бажаєш побачити?

— Найкраще побувати там учотирьох. У черці нам необхідно визначити маршрут одного з дозорців. А також тих дозорців, які знаходяться поблизу. З'ясувати, чи є там спостерігачі? Якщо так, то дізнатися про їхні координати, способи зв'язку та зміну варти. А також, якої форми життя ці спостерігачі. На цей раз ми лише подивимося і не більше.

— Якщо подивитися, я згоден, — з полегшенням зітхнув Волох.
Незабаром ми перемістилися в сьогодення. Застосувавши всі відомі способи маскування, за кілька стрибків опинилися в черці над притулком Матена. На пару хвилин з'явилися в шерці і повернулися, щоб довше поспостерігати за дозорцями. Хоча тут я порушив домовленість. Виявивши одного зі спостерігачів, я штовхнув його гравітаційним полем. Мабуть, він щось передав, бо засвітився ще один. Штовхнув і його.

Зчинилася невелика тривога. Миттєво поряд зі спостерігачем з'явився дозорний кріогенник, скануючи все навколо себе. Ми завмерли. Не знайшовши нічого, мабуть, запросив ще двох. Утрьох вони методично досліджували простір біля обох спостерігачів. Незабаром кораблі розлетілися, а «наш» дозорець продовжив рух своїм маршрутом. Ми перебували в черці доти, доки він не пішов на повторне коло. Знову за кілька стрибків (щоб заплутати свої сліди) повернулися до себе. Волох відразу влаштував мені грандіозний рознос.

— Варваре, ти не дотримався своєї обіцянки. Навіщо зчинив тривогу серед спостерігачів?
— Каюся, каюся, каюся. Босе Волоху, можете всипати мені пілюлєй скільки забажаєте, але спочатку дозвольте повністю ознайомитися з результатами нашої розвідки. Ліль, що твій кокон зафіксував?
— Який кокон? — здивовано поцікавився Волох.
— Потім поясню. Вмикай!

Ліліт запустила голограму. З перших миттєвостей я мало не закричав від подиву. Вона бачила десятки спостерігачів. Майже бачила Матінку та мене. Майже тому, що помічалася ледь помітна примарна, прозора хмарка, хоча при ретельному, уважному огляді можна зрозуміти, де ми з Арель знаходилися. Навіть Волоха в якийсь момент побачила, коли він переміщався (невиразна розпливчаста тінь).

Усі спостерігачі були нерухомі. Лише при передачі відчувалося якесь тремтіння. Саме через тремтіння я і зміг засікти одного з них. А Ліліт чудово бачила всіх. Коли я штовхнув спостерігача гравітаційним полем, той запанікував, передавши сусідові інфу. А коли штовхнув і другого, то всі ближні спостерігачі зчинили тривогу. Після того, як крупним планом з'явився дозорець, Волох попросив зупинити і почав оглядати корабель з усіх боків.

— Дивно, дуже дивно, — бурмотів він подумки, повільно пересуваючись навколо нерухомого зображення, — а що ж це?
Бос показав на якусь деталь на корпусі корабля. Ліліт відразу ж збільшила. Волох завмер у здивуванні.
— Цього приладу ніколи не було на кораблях, які до нас потрапляли. Я взагалі не уявляю, що це і навіщо воно потрібне.

Я поряд створив ще одну голограму із зображенням кріогенника, який Бос нам доставляв. Корабель виявився майже близнюком дозорця, проте цього приладу на ньому не було, лише порожнє місце, ніби щось відірвалося.
— Терміново треба показати вченим. Можливо, вони знайдуть розгадку.
— Босе Волоху, не поспішайте. Що дасть вченим зображення? Їм би живий екземпляр.

— Варваре! Ти нелюд! Думаєш, я не хочу отримати хоча б один справний кріогенник для досліджень? Раніше хотів, а зараз хочу в тисячу разів сильніше. Все ж таки різниця між хочу і можу – величезна. Це лише нездійсненні мрії. Чи думаєш королева Марель не хоче мати такий екземпляр?

— А якщо я скажу, що ми можемо отримати три кораблі для дослідження?
— Не трави душу! Це неможливо.
— Цілком можливо. Хоча з цим пізніше. Мене зацікавили спостерігачі. Від них можна якусь цінну інформацію отримати?

— Вони мають багато секретів. Проте при попаданні в полон вони один одному знищують пам'ять. Крім того, вони хоч і мають невелику силу, навіюванню не піддаються, особливо, якщо спостерігач не кремнік, а фабрин. Цілком можливо, це через те, що у більшості фабринів використання мозку не перевищує 80%. До речі, подивися на розміщення спостерігачів. Вони розміщені у шаховому порядку. Чергуються фабрини та кремніки. До того ж знаходяться на відстані прямої видимості. Хоча у Лілії пряма видимість виявилася значно вищою. У будь-якому випадку, полонити спостерігача марно.

— Як сказати, як сказати. Арель, а що ви можете розповісти про фабринів?
— Волох помиляється, стверджуючи, що вони не піддаються навіюванню. Моя магія на них діє безвідмовно.
— Босе Волоху, а чому ми не виявили ваших спостерігачів перед минулим боєм?

— Загалом це секретна інформація, але я ризикну поділитися нею. Варваре, можливо, ще раз виставивши мене дурнем та підкинеш неймовірну ідею. У моєму Притулку не набирається такої кількості спостерігачів, щоб повністю перекрити всю територію. Хоча трохи раніше на тому місці було кілька моїх спостерігачів. На жаль, їх вороги знищили, проте вже після того, як ті зчинили тривогу. Притулки, на відміну світів, мають різні розміри (територію). Територія Притулку Матена разів в десять менша від мого. Тому йому вдається створити таку щільну оборону.

Ще довго не вщухали запеклі суперечки. Все ж таки ми вговорили Боса на авантюру. Умикнути в Матена трьох дозорців та десяток спостерігачів. Для цього проаналізували весь обмін повідомленнями між ними, коли вони втрьох шукали джерело стрибка гравітації.

Вирішили діяти так. З'являємося в черку. Піднімаємо тривогу, таку, як минулого разу. Волох, використовуючи додатково два фантоми, проникає на кораблі. Присипляє командирів, підкоряє собі електроніку (для того, щоб це йому вдалося напевно, наділив його кверківською здатністю гальмування). Разом з ним на корабель проникає й Ліліт. Вона тишком-нишком перепалює з'єднання джерел аварійного живлення. Тільки робить це максимально швидко, щоб від підвищення температури не встигла спрацювати система пожежогасіння. Бос негайно наказує бортовому комп'ютеру вимкнути основне живлення та перейти на резервне. Той вимикає, а резервного-то немає!

У цей час дівчина полонить кораблі в кулю кремніків, крізь яку не проникають ніякі сигнали і криогенники зникають з огляду. Я миттєво створюю привиди цих кораблів. Водночас Арель займається спостерігачами. Коли все закінчено, ми з мертвими (знеструмленими) дозорними та сонними спостерігачами під усіма невидимками та маскуваннями вистрибуємо в шерку, переміщуємось до координат Боса Ваахара.

Пірнаємо в черку в одному краю його Притулку, переміщаємося в інший край. Знов у шерку. Після шостого стрибка опиняємось у корах Притулку Волоха. Та відразу ж змотуємось у минуле. Звісно, після нашого зникнення з трьома дозорцями, там підніметься справжня тривога, бо після нашої втечі зникнуть і створені мною привиди. Так запланували, а як вийде – невідомо. Коли Бос знову з'явився, вже налаштований на ризиковану операцію, запропонував йому потренуватися, а Ліліт лише проімітувати вимкнення резервного джерела.

В якості «піддослідних кроликів» довелося використовувати особисті кораблі. Тренування виявилося не зайвим. Тільки після п'ятого разу все проходило без збоїв. Коли ми знову опинилися на планеті після успішного завершення цієї нахабної операції, очі Боса сяяли.
— Варваре, я почував себе звичайним злодюжкою. Хоча насправді це неймовірна операція, внаслідок якої вдалося здобути те, що досі нікому не вдавалося.

Тільки-но встиг Волох промовити це, як з'явився Стаж Притулку. Звісно, він виглядав не так, як наш, але не в цьому справа.
— Матен? — з величезною тривогою поцікавився Бос у Стража.
— До чого тут Матен? З'явився Верховний Жрець з Притулку Боса Тена. Він просить з вами термінової аудієнції. Небезпеки від нього не відчуваю.