Частина 18. Безкомпромісна бійка задзеркальців

Після тривалого обговорення з «піною на губах» мені довелося змотатись до Хеопса, щоб випросити у нього Духа Духів. Хоча в цьому моя місія виявилася майже провальною. Він категорично відмовлявся.

— Шамане, я розумію, що вам потрібна Дух Духів, щоб хтось з глузду не з'їхав після того, як ви над ним попрацюєте. Але чому ви не скажете правду над ким ви збираєтеся «знущатися»?
— Шановний Фараоне Хеопсе, я вас дуже поважаю, але я не хочу стати зрадником, повідавши вам таємницю, яка належить Господарю Джину. Ну що ж. Ні, отже, ні. Я йому так і передам. А мені доведеться мотнутись до свого командира. Він уже мені не відмовить. Бувайте здорові!

— Шамане, зачекай. Навіщо ти мене виставляєш баламутом перед моїм же командиром?
Біля нас з'явилася Дух Духів та відразу ж схилилась у вітальному жесті перед Хеопсом.
— Слухаю вас.
— Тобі доведеться слухатись не мене, а нестерпного Шамана.
— Шановна Дух Духів, вибачте, але вам доведеться виконувати завдання, яке йде в розріз з вашими вимогами про гідність. Якщо ви сумніваєтеся, що можете переступити через себе, відразу ж відмовляйтеся. Фараон знайде іншу.

— Шамане, навіщо ви мене принижуєте перед самим Фараоном? Я готова беззаперечно виконати будь-яке його завдання.
— Якщо над кимось попрацювали, усуваючи ворожий магічний вплив, то що трапляється з таким бійцем відразу після закінчення цієї дії?
— Непереборне бажання сексу. З одного боку, те, що мені доведеться бути секс-лялькою, нібито мене принижує. З іншого, це означає, що цей боєць надто цінний, якщо сам Фараон зацікавлений у його порятунку. Хоча маю таке відчуття, що цей боєць цінний не лише для нашого світу, а для всього Дому. Я згодна врятувати його.
— Шамане, забирай її якнайшвидше і не дій мені на нерви.

Через мить з Духом Духів після десятка стрибків по просторах і часах опинилися перед Янголами. А через частку миті вона безпробудно спала від дії мікробурасика. Нагі уважно поглянула на неї.
— Для неї цей світ чужий. Вона тут надто ослаблена. Чи можу я їй додати сил?

Усі лише кивнули ствердно. Змія дуже обережно додавала сонній Духу Духів сил для її «нелегкого завдання». Нарешті, вона вирішила, що сил цілком достатньо.
— Куля!
Миттєво ми опинилися в найпотужнішій пастці кремніків.
— Захист!
Кам з Люсі, прийнявши мікроскопічні габарити, проникли в тіло Джина.
— Силу на мене!
Кожен поділився силою зі змією, зробивши її у кілька разів сильнішою.
— Маскування!

Здавалося, що поблизу неї та Джина нікого немає. Нагі діяла грамотно та безпомилково. Враження таке, ніби вона таку операцію проводила багаторазово, настільки все було відпрацьовано до дрібниць.
— Прибрати сон!
Мікробурасик «розбудив» Джина. Той не встиг нічого після сну збагнути, як прозвучав наказ:
— Замри!

Той завмер, як кам'яний. І тут я згадав, що під час обговорення жодного разу не виникало питання: чи має Нагі цю навичку? Виявилося, що вона в цьому професіонально краща за Беренгера. Незабаром душа Джина стала однобарвною, білястою, яка навіть не вказувала, що це боєць. Синього кольору бійця не було. І раптом цей невизначений колір душі миттєво затьмарив яскраво-фіолетовий колір пристрасті.

— Каме, підіймай Духа Духів.
Не минуло й миті, як Дух Духів виявилася накрита разом з Джином силовою непрозорою кулею кремніків.
— Деактивую отримання сил. Забрати всі маскування!
Відразу почулися оплески. Спочатку Арель, а потім і решта.

— Нагі, відчувається, що вам доводилося таке робити багаторазово.
— Звісно. Щойно Господар починав когось підозрювати у зраді, так і проводив таку обробку. А якщо вважав, що боєць йому не стане в нагоді, то такого відразу знищував. Сам чомусь не хотів займатися цим. Натомість любив спостерігати за процесом. При цьому він Духові спеціально затримував можливість зайнятися сексом. І тільки, коли той від неймовірного бажання буквально починав божеволіти, видавав наказ доставити Духа Духів. До речі, Ліліт, ви можете поцікавитися, чи вдалося Каму знайти те, що потрібно?

Дівчина, змінивши вигляд на кремніка, підійшла до кулі, за допомогою вогняної скакалки зробила в ньому отвір.
— Каме, як успіхи?
Замість мікробурасика в наших головах почувся задоволений голос Люсі.
— Чудово. Крім того, дізналися багато нової незвіданої інформації по будові тіл розумних істот і різноманітних нейронних зв'язків усередині організму. А також, як впливати не тільки на фізичне тіло, а й на душу.

Невдовзі після того, як Нагі попрацювала над пам'яттю Духа Духів, щоб не пам'ятала нічого про сам процес, я її повернув Фараонові. Хеопс моментально засік, що вона повернулася з силою значно більшою, ніж перед завданням. Проте я не став засмучувати його, і не сказав, що це все тимчасово. Повернувся тієї ж миті, що й зникав.

Тепер почалося обговорення, як отримати без несподіванок силу та навички Господаря. Джин поводився незворушно, ніби й не відбувалося нічого. Усі одностайно вирішили, що цю кропітку роботу доведеться виконувати Нагі. Хоча ми застосували невелику хитрість. Перед початком поділилися силою з нею, а кремніки створили непрозору кулю-пастку, через яку не проникав жоден сигнал. Потім залишили змію на самоті, самі ж перемістилися в низькорівневий вимір та влаштувалися всередині тіла Господаря.

По-перше, так легше його утримувати у покорі. По-друге, легше сприймається потік сили та знань. По-третє, Кам постійно знаходився на сторожі і міг будь-якої миті приспати непокірного Господаря. По-четверте, перебуваючи всередині тіла та спостерігаючи за будь-якими змінами, ми вчилися, як управляти розумною істотою зсередини. Перебуваючи всередині кулі, Господар не міг покликати допомогу. Тільки Кам прибрав з нього сон, як той, побачивши, що перед ним лише Матінка-рабиня, не звертаючи на неї жодної уваги, закричав на всю іванівську, просячи допомоги у Боса.

— Прошу передати мені свою силу та знання, — спокійно промовила Нагі. Тільки їй самій відомо, чого коштував цей спокій. Господар здивовано завмер, потім вибухнув прокльонами, постійно обпалюючись об вогняні кайдани. Та відразу спробував застосувати вбивчий магічний імпульс, але нічого не виходило. Тоді він доклав усіх своїх сил, щоб розірвати кайдани. Його сил виявилося замало. Кайдани не тільки утримували бранця, але й не дозволяли ні втекти, ні змінити вигляд. У цей час Нагі перетворилася на кремніка, який палахкотів жаром.
— Приступай до передачі сили та знань! Негайно!

Такій силі наказу він виявився не в змозі чинити опір. Зате вирішив убити Матінку величезним потоком, щобзосередитись на максимальному потоку, заплющив усі свої очі (навіть на каптурі). Проте, коли через півгодини поглянув, очікуючи побачити напівмертву Духа Духів, побачив її, яка зневажливо посміхалась, крім того, вона сиділа на троні. Він від такого нахабства навіть припинив передачу.

— Не смій зупинятися! За кожну зупинку чи спробу махлювати, каратиму!
Нагі перетворилася з кремніка на Енергіка, який точно повторював її фізичний вигляд, хоча був напівпрозорий, як привид. Змахнула пелюстками свого капюшона, як крилами, і Господар заволав від болю. Частина маленьких вічок на його капюшоні вигоріла, а в тих місцях з'явилися крапельки жовто-зеленої рідини. Частково ця рідина загоїла опіки, але лише частково. Передача продовжилася.

Багато разів Господар, вважаючи, що вона послабила увагу, намагався вирватися з покори. Але він навіть припустити не міг, що його тримає не Нагі, а ми. А за ці спроби Нагі жорстоко карала бранця. Через кілька діб передачі його каптур звисав клаптями, ніби його собаки покремсали. Нагі карала Господаря, не відчуваючи до нього жодного жалю.

Я згадував його знімок пам'яті. При першому перегляді всі звертали увагу в основному на його бої, а моменти відвертого садизму якось пролітали повз нашу увагу. Зараз під час передачі я прокручував у своїй пам'яті те, що бачив раніше, оцінюючи та аналізуючи по-новому. Мене долало таке бажання задушити його, що кокону доводилося обмежувати мої емоції.

Через кілька тижнів безперервної передачі почали з'являтися знання та навички чоусів. Під кінець передачі у Господаря не тільки каптур виявився порваний, з випаленими вічками, а й переламані два вістря з трьох на бойовому тризубці. Двоє основних очей запливли від сильних ударів.

Одне око, мабуть, було настільки пошкоджене, що хоча воно й не розплющувалося, але з нього весь час випливала жовто-зелена рідина. Рідина вже не загоювала пошкодження, а текла, як кров з відкритої рани. Мимоволі виникало запитання: а чи може змія, не маючи рук і ніг, робити не магічні, а фізичні удари?

Неймовірно, але Нагі завдавала хвостом такої сили ударів, що від них планети злітали б зі своїх орбіт, безповоротно відлітаючи геть від своїх зірок. Хвіст у Наги виявився універсальною кінцівкою. З його допомогою працювала основна магічна зброя (тризуб). А якщо цей тризуб згорнути в кулак, то удар вийде потужніший, ніж я зможу завдати рукою. Саме таким кулаком вона розквасила Господарю основні очі. Своїм тризубцем зламала у супротивника на тризубці два вістря з трьох. Мені здавалося, що потік сили послабшав. Чи мені це лише здавалося. Зрештою передача припинилася.

— Усім терміново залишити фізичне тіло бранця. Каме, поверни йому бойові навички! — Телепатичний наказ змії.
— Нагі, сподіваюся, ти знаєш, що робиш, — невдоволена відповідь бурасика, проте порушений зв'язок відновив.
— Усі вийшли?
— Всі, — відповіла Арель. Тієї ж миті з бранця злетіли вогняні кайдани.

— Захищайся, погань! — гаркнула Матінка і перетворившись на змію, почала без застосування магії гамселити Господаря. Той намагався її фізичним ударам протиставити магію, проте жодна навичка не працювала, а якщо й працювала, то виявлялась занадто слабкою, щоб завдати змії хоч якихось каліцтв. Адже магічна зброя (тризуб та очі каптура) вже були непрацездатними.

Раптом Господар прийняв образ чоуса. Тепер на ньому не було жодних пошкоджень. Та й сила ніби повернулася. Нагі теж змінила вигляд. Проти нього виявилася така сама лінза. Не одна, з тисячею парних лінз тварин. Чи були це фантоми змії, чи вона якимось незбагненним чином закликала чоусів, невідомо. У запалі бою не до аналізу. У напрямку Господаря метнулися пожираючі промені лінз. Проте вони не досягли його, а напоролися на невидиме поле.

Енергія променів поглиналася цим полем, не завдаючи противнику шкоди. Несподівано всі фантомні чоуси зникли, а в напрямку Нагі помчали вже знайомі нам «чистильники». Змія на мить прийняла свій справжній образ та відразу ж повернулася до зовнішності чоуса. За цей мікроскопічний час форма вбивчих стріл змінилася.

Виявилося, що ці стріли були плоскими, і чомусь вони самим незбагненним чином усі перетворилися з прямих плоских стріл у петлі Мебіуса (це пласка перекручена стрічка, яка не має ні початку, ні кінця). Природно, їхній політ припинився, а енергія стріл почала перетікати з кінця на початок, хоча і невідомо, де початок, а де кінець, поступово набираючи швидкість перетікання. Незабаром стріли, що перетворилися на стрічки, всі повибухали.

Після цього почалася бійка, яку ми не розуміли. Лише Лін з побоюванням стежив за незвичайною бійкою. Вже він таких бійок побачив у своєму житті безліч. Він бачив, що в цьому випадку зустрілися два майже рівні за силою бійці. Водночас у Господаря була перевага. Зовнішність лінзи – це його справжній образ, а Нагі лише набула вигляду лінзи.

— Об'єднання! — Телепатичний вигук Ліна, і він, прийнявши мікроскопічні габарити, опинився всередині тіла лінзи-Нагі, об'єднавши сили та навички обох. Тепер розум Нагі відпочивав, а її тілом керував досвідчений Бос-чоус. Ми, не розуміли, як відбувається бійка, бо пояснити на наш погляд бійку бездушних задзеркальців неможливо.

Мені чомусь згадалося, як Тріада керувала безвільним тілом Лії, коли та пропустила удар, який змусив її душу залишати тіло, що вмирало. Тут теж трапилося щось близьке. Тільки Нагі перебувала в доброму здоров'ї, а Лін успішно керував її тілом, борючись з представником такої ж форми життя. Все рівно, й Нагі подеколи щось допомагала.

— Захист! — Заволав, що є сили Лін. Усі рвонулися у вимір Кама. Лін рухався, не виходячи з тіла Наги. Він і її потяг у мікросвіт. Перш ніж я пірнув у мікросвіт, побачив, як Господар-лінза почав різко збільшуватися в розмірах, вибухаючи.

Потрапивши примусово до мікросвіту, Нагі помирала. Вона не мала навички переміщення у вимір Кама. Тому ми, зрозумівши це, перемістилися в нашу тривимірку, а не виявивши небезпеки, кинулися до дванадцятимірки. Звідти спостерігали, як туманом розлітається від вибуху тіло лінзи. Нагі ледве приходила до тями. Адже вона не могла перебувати навіть у нашій тривимірці, не кажучи вже про мікросвіт. Коли останні частинки від вибуху поглинулися пасткою кремніків, повернулися до макросвіту макросвіту.

— Все. Можна приймати зручні вигляди, — знесилено сказав Лін.
— Босе Ліне, величезна вам подяка за допомогу, — покірно схилила змія голову перед чоусом.
— Це вам дякую, що не злякались проти незручного для вас супротивника. Не чекав від вас такої спритності. Не кожен Господар мого знищеного Великого Дому міг похвалитися такою вправністю. Я вами захоплююсь, — чоус радісно заблимав.

— Ліне, ви ж з нами ділилися своїми знаннями та навичками. Чому я не міг зрозуміти принципів та методів вашої бійки у цих незвичайних виглядах?
— Шамане, ви їх не розуміли, бо вони були для вас і залишаються незрозумілими. Ну, впхнув я у ваші голови прийоми, а коли та як їх застосовувати, ви досі не в змозі зрозуміти. Щоб знищити безповоротно когось з ваших світів, потрібно розірвати, вбити душу. А в нас задзеркальців, як нас називає Нагі, у вашому розумінні душі немає.

Щоб знищити когось з нашого світу, потрібно зробити так, щоб він розлетівся на мініатюрні шматочки. Просто – вибухнув. Після цього кулі-пастки кремніків завершили розпочате. Поглинули всю енергію, що звільнилася. В іншому випадку, чоус через деякий час міг зібратися, хоча і значно ослабленим.

До речі, у загиблого було дуже багато навичок моєї форми життя, до того ж таких, про які я лише чув, і то не про всі. Якщо навіть не брати до уваги силу, отриману від супротивника, то лише бойові навички дозволяють мені битися значно ефективніше, ніж раніше. Особисто для мене ця передача сили та знань виявилася безцінною. Хоча в будь-якому випадку я б без вас та без навичок Нагі не зміг би впоратися з таким потужним противником, — чоус, що знаходився у вигляді Духа, ввічливо схилив голову і опустився.

— Ліне, не личить опускатися на коліна Босу Великого Дому цього виміру перед мікробами з мікросвіту, — підняла чоуса королева, — до речі, я пропоную наділити Нагі навичками переміщення в мікросвіти. А то вона, виживши у неймовірному бою, мало не загинула у мікросвіті.
— Вибачте, Арель, але я маю навичку переміщення в мікросвіт.
Її заперечення заглушив гучний сміх.

— Нагі, вибачте за сміх. Ви стверджуєте, що маєте навичку переміщення в мікросвіт. Сподіваюся, ви бачили, що відбувалося у цьому вимірі, коли всі спостерігали за вибухом супротивника (змія лише кивнула). Ми тоді перебували у мікросвіті щодо цього виміру.

Ви також знаєте, що там теж є своє життя. Уявіть, що місцевий житель мікросвіту, для якого той вимір є тривиміркою, зможе переміщатися зі своєї тривимірки до його мікросвіту. Такої навички у вас немає. Але ж і в мікросвіті є свій мікросвіт, ще більш мікроскопічний.

Нагі, ваш рідний вимір для нас є 24мірним, крім Ліна та Джина (вони тут аборигени). Ваш мікросвіт — 12мірним, а мікросвіт мікросвіту для нас рідна тривимірка. Кам виходець ще з більш низькорівневого виміру. Тож погоджуйтесь на здобуття таких навичок. Це рівносильно отриманню нової дуже потужної зброї.

Уявіть, що ви у своєму вимірі зіткнулися з таким військом, з яким вам нізащо не впоратися. Найлегше втекти через мікросвіт. Проте сильні бійці рвонулися за вами в погоню. Хто не володів навичками переміщення, вони в мікросвіті замруть не в змозі ні поворухнутися, ні повернутися назад. Боєздатними залишаться ті, хто володів такою навичкою.

Ви тікаєте в ще більш низькорівневий вимір. В азарті переслідувачі слідом. Цілком можливо, що там більше ніхто з них не зможе рухатися, а тим більше битися. Хоча не виключено, що серед них можуть виявитися бійці з такою навичкою. Тоді ви пірнаєте у світ Кама. Ще ніхто, крім нас, не в змозі переміщатися в мікросвіт мінус третього ступеня. А всі переслідувачі завмирають. Таким чином ви самі зможете впоратися з багатомільярдним військом. Без будь-якої бійки, лише «ганебно» тікаючи.

— Чому ж я не померла?
— Тому що вас Лін повернув назад. А якби не повернув би, то ви вмирали б довго й болісно, ​​доки не пішла б з вас уся енергія. Час залежить від сили істоти. Для вашої сили ці муки тривали б тисячоліття. Жорстокішої та безжальнішої смерті немає.
Поки Нагі отримувала навички переміщення, Арель приклепалася до Люсі.

— Люсі, Дід, коли давав дозвіл приєднатися до нас, попередив, щоб ти не наражалася на небезпеку. Хоча небезпеки нас знаходять скрізь. Ми всі дуже вдячні тобі за допомогу. Але зустріч з ворожим Босом може виявитися смертельною для всіх. Ми не можемо ігнорувати наказ Діда. Тому тобі доведеться повернутися до нього.
Люсі не протестувала, але й не погоджувалася. Вона про щось задумалася.

— Арель, Янголи, я вже настільки звикла до вас, що не хочеться покидати, навіть незважаючи на небезпеку, що загрожує. А якщо я повернуся до Діда та отримаю його дозвіл повернутися до вас, ви мене приймете?
— Шамане, що скажеш? — поцікавилася королева.
— Люсі може збрехати, заради свого інтересу.

— Якщо ви мені не вірите, нехай зі мною Кам метнеться, щоб підтвердити наказ Діда.
— Ідея гарна, але не в супроводі Кама. Він підтвердить будь-яке слово. Хрусте, не хочеш змотатися додому? А заразом і переконатися, що Дід не пустить до нас цю нахабницю.
— Удома побувати завжди непогано.
— Я згодна, проте за однієї умови.

— Люсі, які умови? Йди ти на хутір метеликів ловити! Повертайся без жодних умов!
— Шамане, ти ж дипломат. Не вислухав, а робиш неправильні висновки. Умова лише одна. Щоб Хруст не обмовився жодним словом про бої. Інакше Дід може зажадати повернутися всім.

— Люсі, ти граєш з вогнем. Ніхто з нас не хоче раніше повертатися. Тому Хрусту доведеться не брехати, але про небезпеки дійсно промовчати. Про все інше нехай розповідає.
— Якщо вже він, як спостерігач, то нехай підтверджує мої розповіді. Та виправляє, якщо я збрешу.
— Шамане, ти хочеш, щоб я збожеволів від цієї нахабниці?

— Хрусте, якщо не чіплятися, то нічого незвичайного вона не вимагає. Для того, щоб побувати вдома, можна її витівки потерпіти.
— Умовив, — невдоволено буркнув Хруст, і вони вдвох зникли.
— Ви повернули дослідника додому? — поцікавилася Нагі, — хоча можете не відповідати. Все одно я права голосу не маю.

— Нагі, — заперечила Арель, — ви ж брали участь нарівні з нами під час обговорення, де вирішувалося, хто ж примушуватиме бранця ділитися силою.
— Коли вперше прозвучала ця пропозиція, я вважала, що ви хочете позбутися мене. Адже я не брала участі в жодному справжньому бою. Хоча невдовзі зрозуміла, що вами рухає лише бажання досягти бажаної мети, не втративши нікого. У тому числі й мене.

— Нагі, ми припускали, що після передачі сил і знань буде бій, в якому виживе лише один. Те, що саме ви змусили Господаря ділитися силою, виявилося перемогою. Жоден з нас не наважився б бити бранця під час передачі. Вас до мети вів не обов'язок бійця, а непереборна жага помсти, яка затьмарювала всі інші емоції. Ймовірно, ви поводилися так, як він у подібній ситуації.

— Згодна, я готова була його вбити ще під час передачі, проте не зробила цього тому, що підвела б вас. Хоча для мене це був перший справжній та смертельний бій. Я навіть у юності лише спостерігала за спарингами Духів-бійців. У нас було не прийнято навчати Духів Духів з жіночою енергетикою бойовим навичкам. А як б'ються задзеркальці, наживо не бачила жодного разу. Лише бачила у знімках пам'яті, які робила для Господаря. Іноді серед таких траплялися й задзеркальці.

— Нагі, — вклинився чоус, — для першого в житті справжнього бою ви билися гідно. Але в цьому вигляді ви йому значно поступалися по силі. Якби я не втрутився, він уникнув би покарання. Я такого не міг допустити, щоб мій найлютіший ворог уникнув смерті, а я нічого не зробив, щоб завершити вендету. Нехай мене пробачать Янголи, що я порушив закони війни. Але він їх порушував постійно і продовжив би свої підлі справи, якби йому вдалося втекти.

— А я вас повністю підтримую, — вставив я свої п'ять копійок, — ще під час передачі сили у мене виникало непереборне бажання знищити його.
— Вибачте, але мене цікавить. Хто серед вас командир? Якщо це секрет, то не треба озвучувати.
— У нас немає постійного командира, — з усмішкою промовила Арель.

— Логічно так і виходить. Але це неможливо. Спочатку я вважала, що всіма командує королева. А дізнавшись, що серед вас Господар і навіть Бос, до того ж не один, розгубилася. Простий дослідник має велику владу над Босом Камом. Це не вкладається у голові. Адже покійний Господар за найменше навіть не заперечення йому, а лише сумнів моментально знищував того, хто посмів засумніватися в його наказі.

— Нагі, я вам ще раз повторю: не беріть поганого в голову, а важкого до рук. Хоча мене цікавить, чому досі не повернувся Хруст?
Тільки я встиг вимовити, як перед нами з'явився Дід власною персоною під охороною повного складу команди Янголів, а з ними і Хруст з Люсі. Дід вмить схилив коліно перед Джином.