Частина 17. Бунт

Обговорення виявилося довгим та бурхливим. Несподівано Люсі поцікавилася:
— Згідно з твердженням Матінки, будь-який маг, який не належить до її цивілізації, панічно їх боїться. Чому ж з двох магів (Джин та Арель) паніка охопила лише Арель?

— Люсі, — з деякими роздумами промовив Джин, — при першій зустрічі мене теж охопила паніка. Хоча ця зустріч відбулася багато років тому. Наші війська зустрілися у запеклому бою. На мій сором, я дійсно запанікував і не міг використовувати жодного магічного прийому. Коли в мій бік понісся потужний магічний імпульс, я не міг ні виставити блок, ні ухилитися.

Цим імпульсом було знищено більше половини моєї особистої охорони. Мене він досяг уже ослабленим, проте не знищив, а лише занурив у кому. Що сталося далі, знаю лише з розповідей охоронців, які вижили. Начальник охорони, зрозумівши, що зі мною щось трапилося, моментально з охоронцями, що вижили, прибрав мене з поля бою. Той бій ми програли. А начальника охорони верховники стратили за те, що не зміг захистити мене, а сам вижив. Хоча це було й несправедливо. Адже він урятував мене. Я довго перебував у комі і вивели з неї верховники, лише об'єднавшись усі разом. Після того бою мені доводилося ще кілька разів битися проти представників цієї цивілізації, але паніки, як уперше, не було. Хоча я й не думав чому. Просто вважав, що тоді я виявився слабаком, панікером.

Хоча всі, крім королеви, не довіряли змії, все ж таки вирішили, що без її допомоги не вдасться виконати ні перше завдання, ні тим більше друге. Нам потрібні знання зміїної цивілізації. Арель знову перемістила до нас Матінку і Кам розбудив її.
— Матінко, вибач за дискомфорт, але нам треба було обговорити, як з тобою вчинити.
— Ви все ж таки вирішили мене знищити, — похмуро промовила змія, — ви мені не довіряєте.
— Частково ти маєш рацію. Крім мене, тобі ніхто більше не довіряє. Але знищувати ми тебе не збираємось. Прошу всіх деактивувати маскування.

«Проявились» усі: я, Хруст, Ліліт, Люсі, Анжеліка, Кам, Джин і навіть Лін. Повисло тяжке мовчання. Ми уважно розглядали полонянку (адже коли перебуваєш під маскуванням, бачиш фізичні тіла розумних істот зовсім по іншому). Змія теж нас розглядала з цікавістю. Хоча від наших поглядів не зник її подив при погляді на Ліліт. І хоча не всі перебували у вигляді Духів, Матінка безпомилково визначила в Ліліт Духа Духів.

Раптом Люсі безстрашно наблизилася до Матінки і поцікавилася:
— Чи можна мені вас розглянути? Раніше мені не доводилося зустрічати такий вигляд.
Змія лише ствердно кивнула, а ми приготувалися моментально її знищити, за найменшої небезпеки для дівчини. Вона у вигляді Духа повільно кружляла навколо Матінки, а та уважно стежила за нею. До того ж стежила не лише основними очима, які змістилися так, що розташовувалися на однаковій відстані одне від одного, утворюючи рівносторонній трикутник.

Таким чином, вона бачила все навколо себе без мертвих зон, не повертаючи голови. Крім того, обидві пелюстки зміїного каптура скрутилися так, ніби це два свердла, дозволяючи бачити все навколо себе. З кожного за Люсі стежили сотні маленьких очей. Але дівчина на це не звертала жодної уваги. Вона безстрашно (безрозсудно), вивчаючи оглядала змію, що перевищувала за габаритами «мініатюрного» Духа в десятки разів.

Не обійшла Люсі своєю увагою і бойовий тризуб. Навіть зазирнула у мініатюрні «очі» змії. Вона не приховувала свого подиву.
— Дякую. Вибачте мою цікавість.

— Мені самій цікаво було розглянути поблизу незвичний для мене образ Духа. Хоча побоювалася, що ви торкнетеся мого тіла, цим нашкодивши собі, а я не встигну ухилитись. У вас відчувається навичка вченого-дослідника. Все ж таки мені незрозуміло, яким чином міг видатний учений опинитися в небезпечній ситуації, де можуть перебувати лише бійці.

— Все! Люсі, досить бентежити Матінку, — відігнала Арель дівчину від змії.
— Матінко, незважаючи на те, що майже всі вам не довіряють, все ж таки мета у нас поки що одна: Господар. Звісно, його можна знищити, доки він перебуває у безпорадному стані. Але є не менше двох причин, чому це робити не можна. По-перше, це недостойно справжніх бійців (знищувати безпорадного). По-друге, нам необхідно отримати його силу та навички, щоб могли гідно протистояти Босу.

— Ви безумці! Вам нізащо не перемогти Боса! — заголосила змія.
— Як каже наш Шаман: на будь-яку силу знайдеться більша сила. Матінко, ми б хотіли дізнатися, як ви збиралися розправитися з Господарем? Але перш за все вам необхідно вибрати собі ім'я-позивний.
— Мені все одно, як ви мене називатимете.

— Колись на своїй планеті в дитинстві я чув казку про істот, подібних на вас (я створив голограму кобри). Їх звали Наг та Нагі (Нагайя). Матінко, ви не заперечуватимете, якщо ми вас зватимемо «Нагі»?
Змія «пропливла» навколо голограми.
— Якась подібність звісно є, але це тварина. Ви мене вважаєте за тварину?
— Ну що ви, Матінко. І в думках такого не було. Це персонажі казкові, вигадані. Я ж створив голограму тієї істоти, яку бачив на власні очі.

— Я зрозуміла. Нагі, отже, нехай буде Нагі. Щодо Господаря, то, якщо заблокувати в нього основну зброю моєї цивілізації, я зможу за допомогою допоміжної (вона поколихала своїм каптуром з численними очима) придушити у нього можливості аналогічної зброї. Незважаючи на те, що він набагато сильніший за мене, для нього такий вигляд чужий і він не зможе протистояти мені. А далі справа техніки. Адже рукопашник не зможе перемогти мага.

— Ми вже чули подібні твердження, що цей образ для нього чужий. Повторно помилятися немає сенсу.
Лін при цих словах змінився у кольорі, що означало, ніби він сором'язливо почервонів.
— Звичайне знищення нам не підходить. Спочатку нам необхідно отримати його навички та силу.
— Без моїх навичок ви не зможете утримати його в покорі, — перебила Нагі королеву, — дозвольте мені передати свої навички. Клянуся, що під час передачі я вам не завдам жодної шкоди!

— Повіримо? — Арель звернулася до всіх.
— Я обману не відчуваю, — сказав Джин.
— Я теж, — погодилась Анжеліка.
— А я маю сумнів, — заперечила Ліліт.
— Сумніваєшся? — перепитала королева, — тоді з Камом на охорону.

Тієї ж миті мікробурасик зник, а слідом за ним і Ліліт. Вони, прийнявши габарити низькорівневих просторів, опинилися всередині тіла змії, і були готові будь-якої миті заблокувати зв'язку, яка відповідає за бойові навички.
— Ми готові.
— Прошу прийняти образи, які відрізняються від Духів. В принципі це могла зробити і я, але тоді я не зможу передати багато навичок своєї цивілізації.

Миттєво навпроти Нагі опинилися Енергіки, лише Хруст залишився у вигляді кремніка. Пішла передача. Мозок закипав від нової та незрозумілої інформації. Хоча Нагі чітко відстежувала наш стан. Відчувалося, що вона може створити потужніший потік, проте не робить цього. Паралельно зі знаннями вона передавала силу. Виявилося, що це Дух Духів і дуже сильний.

Якби ми мали лише силу після передачі Фараона, то захлинулися б від потоку такої потужності в перші ж миті. Хоча, навіть маючи силу, якою нас наділив чоус, потік здавався дуже потужним, хоча і не смертельним. Передача тривала дуже довго. Хоча ми й не очікували такої тривалості, проте ніхто не нарікав і не обурювався. Навіть за кілька середньогалактичних діб передача йшла на межі допустимого.

Лише тепер мені стало зрозуміло, чому Лін не зміг утримати Господаря. Якщо Матінка-рабиня має таку колосальну силу, то Господар набагато сильніший. І ще виявився цікавий факт. Ліліт з Камом, хоча і перебували в іншому вимірі всередині тіла змії, але силу та знання отримували нарівні з нами. У той же час вони все сприймали набагато легше, ніж ми.

Зрештою передача припинилася. Знесиленими виявилися не лише ми, а й Нагі.
— Нам треба відпочити і набратися сил, — подав голос Джин, — для цього пропоную переміститися за мною. Нагі зможете?
— Звісно. І не хвилюйтесь. Я не втечу.
— Я вам вірю, — ввічливо вклонився Джин. А мені здалося, що він поклав на Матушку око. Незабаром ми опинилися біля якоїсь планети. Залишивши кораблі на орбіті, телепортувалися на планету.

— Ми знаходимося в чужому Домі, де я раніше не бувала. Я відчуваю ослаблення своїх сил.
— Нагі, це територія мого Дому, хоча ми знаходимося в глибокому минулому. Ви дуже погано почуваєтеся?
— Ні. Лише зменшення сил.
— Гаразд, поки Янголи підготують нам їжу, я наділю вас та Ліна імунітетом від будь-яких отрут мого Дому.
— Я маю право змінити свій вигляд на місцевого Духа?
— Звісно.

Поки Джин наділяв імунітетом Нагі та чоуса, ми, незважаючи на те, що нас було небагато, швидко натягали дичини. А я посадив на поверхню Кроноса та підготував рожни, шашличниці. Роботи принесли приготовлену Кроносом сіль та різні прянощі. Незабаром долинав звук лише роботи сильних щелеп. Після цього, накрившись куполом кремніків, поринули у царство Морфея. Прокинулись усі одночасно.

— Усім залишатися на місці, — почувся голос Джина з наказовою інтонацією, — а я з Нагі змотаюся в минуле.
— Навіщо? — поцікавилася Арель.
— Вам це знати не треба, — різко відповів Джин.
— Джине, — вставив і я свої п'ять копійок, — ви пам'ятаєте момент, коли хотіли приєднатися до команди Янголів?
— Шамане, не смій сіяти смуту!

— Якщо ви вважаєте моє нагадування смутою, то це ваше право. Але ви досі не є членом нашої команди. Природно і вільні чинити так, як вам заманеться. Ми не маємо права вам вказувати. Хоча в цьому випадку ваш вчинок звільняє нас від бажання допомагати вам. Ми вважаємо нашу місію завершеною та повертаємося додому. Незважаючи на те, що наш мікросвіт належить до вашого Дому, ви керуєте лише у своєму вимірі.

Ваша поява в нашому вимірі розцінюватиметься, як напад. Тому наші засоби захисту знищать не лише вас особисто, а й будь-які війська, які вас супроводжуватимуть. І це не погроза, а лише автоматичний захист наших територій. Своїм вчинком ви, як безпосередній командир Хеопса, ставите під загрозу і його життя у разі проникнення в наш вимір. Виняток буде лише для Стражів.

— Ви не посмієте!
— Джине, — втрутилася Люсі, — наші захисні технології вже зараз перевищують рівень розвитку технологій Дому вашого виміру. І через цей захист вам не пробратися живим. Сподіваюся, мені, як розробнику, ви повірите. Адже я чудово орієнтуюся не лише у своїх технологіях, а й знаю рівень ваших нині. Я не боєць, але мене теж обурив ваш вчинок. До того ж, я права голосу в команді Янголів не маю. Хоча мене цікавить. А як до цього відноситься Лін?

— Ліне, у вас є три варіанти: 1. Ви з нами, 2. Ви з Джином, 3. Ви залишаєтеся на самоті. Ми з розумінням приймемо будь-який ваш варіант, — спокійно сказала Арель.
— Я збентежений. У мене немає бажання псувати стосунки з Янголами та з Джином теж. Але мене цікавить, з ким залишиться Нагі. Якщо з Янголами, то я з вами. Якщо з Джином, то я вважаю за краще залишитися одинаком. Залишатися з Господарем, у якого неадекватна поведінка, я не маю жодного бажання.

— Мені дуже неприємно, — втрутилася змія, — що через мене вийшов розкол. Я розумію, що Янголи є вихідцями з іншого виміру. І вони не підкоряються ні Джину, ні Ліну. Якби я мала вибір, то я залишилася б або з імператрицею, або з Ліном. Я не наважуюсь засуджувати, але поведінка Джина неправильна і я б з ним не залишилася.

— Шамане, ти влаштував бунт! — закричав Джин і в мій бік помчав потужний магічний імпульс. Моментально я опинився в подвійній кулі кремніків (Хруст з Ліліт спрацювали блискавично). Але цей імпульс не досяг навіть захисних куль, а на півдорозі енергія імпульсу почала «розтікатися» по якійсь невидимій перешкоді і в той же час дуже міцній. Цей захист виставила королева, хоча до цього я ніколи не бачив, щоб вона застосовувала щось подібне.

Джин, зрозумівши, що цю магію заблоковано, спробував застосувати інший фінт, але в нього нічого не вийшло. Я якимось чином бачив марні спроби застосувати бойові магічні прийоми, але жодний у нього не виходив. Кам, незважаючи на свої переконання, що на Господаря не можна нападати, спрацював блискавично та заблокував бойові навички Джина, якому не вдавалося застосувати навіть фізичні прийоми рукопашника. Він виявився безпорадним, як мале дитя. Не в змозі навіть ударити.

Змія здивовано спостерігала за Джином. Вона чудово бачила і усвідомлювала, що той не може нічого застосувати. Адже вона перебувала в такому стані багато тисячоліть. Вона навіть не здогадувалася, що це зробив хтось інший, а не Арель. Вона була твердо переконана, що таке під силу лише імператриці з найвищих вимірів. Їй навіть стало шкода Джина. Адже раніше він їй дуже подобався. Але така поведінка щодо Янголів викликала в неї лише зневагу, хоча вона намагалася приховати цю, небажану для інших, емоцію.

— Кам! Сон! — наказ Арель і Джин мирно засопів, занурений у нескінченний сон.
— Лаб! Кріогенник Джина! — прозвучав наказ Люсі.
— Вже, — незворушна відповідь бортового комп'ютера її кораблика. Він раніше, ніж почув наказ своєї господині, встиг «попрацювати» над особистим кріогенником Джина, щоб той не зміг відкрити вогонь по Янголах.

— Нагі, не звертайте уваги на ці розбірки, — постарався я спокійно пояснити, хоча спокійно не виходило, — сам у шоці. За багато тисячоліть існування нашої команди такий інцидент стався вперше. А це випадково не ваш вплив?
— Ні, ні, ні. У жодному разі. Хоча…, — змія деякий час роздумувала, — можливо, я частково до цього причетна (миттєво всі прийняли бойову стійку).

Я нічого поганого не робила. Стверджувати не беруся, але мені здалося, що Джин хотів зі мною усамітнитися. Відчула величезний інтерес до себе. Все ж таки я не готова до інтимних відносин, поки не покараний мій ворог, мій мучитель. Я ладна померти, а його знищити. Лише після помсти, якщо залишуся живою, можна подумати про особисте.
— Я не можу зрозуміти, що трапилось з Джином, — розмірковувала вголос королева, — адже раніше нічого подібного не було. А тут його ніби підмінили.

— Арель, — поцікавилася Люсі, — а у знімку пам'яті нічого незвичайного не виявили?
Це безневинне питання нас ніби кувалдою огріло. Адже ми не робили знімку пам'яті Джина. Люсі зрозуміла, що знімка ми не робили.
— Може зараз подивитися? — Наївно запропонувала дівчина.
— Якщо робитимете знімок, прошу мене ізолювати, щоб я не дізналася жодних секретів, — стурбувалася Нагі.

Наші думки розійшлися. Хтось вважав, що їй поки що не можна знати все про Гурда. Інші навпаки.
— Нагі, ви маєте рацію. Ми не маємо права видавати таємниці Господаря. Адже Джин теж Господар, як і ваш кат. Все ж таки, якщо буде необхідно, ми вам потрібну інфу покажемо. Вас влаштовує такий розклад? Хоча для кращої якості ваша сила нам знадобилася б.

— А чому ви відмовляєтесь від сили Нагі? — поцікавився Лін, — адже під час знімання всю інфу бачить лише той, хто робить знімок. Інші можуть побачити, якщо знімаючий транслюватиме фантомом чи покаже після закінчення. Водночас одночасно знімок робити двом не вийде. За рівної сили вони заблокують один одного. А якщо сили відрізняються, то вийде знімок у того, хто сильніший. Пропоную королеві зайнятися знімком, а ми їй додамо сил для кращої якості.

Усі одностайно погодилися. Коли Нагі поділилася з королевою своєю силою, та здивовано поглянула на неї. Сила змії виявилася не нижчою за наші сили. Знімок Арель зробила спритно і скасувавши відбір наших сил, завмерла, як паралізована. Спочатку ми очікували, що вона запустить голограму або відішле Нагі на кріогенник. Проте минула хвилина, друга, а вона сиділа нерухомо.

— Арель, що трапилося? — Почала допитуватись Ліліт. Королева ніби отямилась від забуття і винувато поглянула на нас.
— Вибачте за хвилинну слабкість. Джин дійсно має деякі моменти, яких Нагі не належить знати. Хоча й нам також. Водночас деякі моменти зможе пояснити лише вона. Кам!

Моментально бурасик зник, а змія заснула. Незабаром він з'явився і королева відправила Нагі до свого корабля.
— А тепер приступаємо до перегляду, — сказала Арель і запустила в прискореному режимі голограму пам'яті. За хвилини пролітали тисячоліття. Гурд вже тривалий час обіймав посаду першого заступника Господаря Дому. Неодноразово брав участь у численних, кровопролитних битвах. Були, як перемоги, так і поразки.

Боягузливістю Гурда не можна дорікнути. Він був відважним воїном, чудовим стратегом, незважаючи на поразки. Несподівано королева уповільнила відтворення. Починався той бій, про який розповідав Джин. Його дійсно охопила паніка, побачивши потужного змієподібного мага. Раптом він заснув. Але відразу ж опинився в зовсім іншому місці далеко від важкого бою. Його розбудили.

Перед ним були двоє змієподібних істот. Незважаючи на те, що його охопив панічний жах, він все ж таки спробував атакувати, але всі його спроби виявилися марними. Ці двоє мали силу, що багаторазово перевищувала його силу. Навіть неможливо припустити у скільки разів вони були потужнішими за нього: у сто, тисячу чи мільйон разів. Потім без занурення його в сон вони почали «копатися» в його пам'яті. Хоча ми й розуміли, що вони роблять, але ніяк не могли збагнути. Ми такими навичками не володіли. Вони зупинилися, порадилися між собою (але ні він їх не розумів, ні ми нічого не могли зрозуміти. Навіть Лін виявився безсилим).

Потім вони продовжили щось творити з його пам'яттю. Наскільки я зрозумів, вони наділяли його якимись навичками, хоча ці навички залишалися заблокованими. До моменту надходження якоїсь інформації.
— Стоп! — закричала Люсі, — подібною інформацією нас наділяла Нагі. Ймовірно, вона деблокувала те, що ці зміюки вселяли йому.

— Не виключено, — погодилася Арель, — але це зможе пояснити лише Нагі. Хоча одного з цих незнайомців я все ж таки бачила.
Ліліт послужливо виставила картинку з пам'яті змії, коли тій блокували бойові навички. Незважаючи на досить суттєві відмінності, ми зрозуміли, що це одна й та сама істота.

Продовжуючи дивитися знімок пам'яті Джина, побачили, як він знову опинився в бою. Переміщення у часі відбулося настільки ювелірно, що можна вважати, ніби він повернувся в той самий момент, коли зникав. Навіть побачили магічний імпульс, яким виявилася моментально знищена половина охорони Джина. Гурда імпульс досяг ослабленим і лише занурив у кому.

А далі тривалий час чорнота, доки його верховники не вивели з коми. Після цього він поводився так, ніби й не було того викрадення. А перед закінченням Арель знову сповільнилася. Справді, при вступі якихось навичок від Нагі в його пам'яті щось сколихнулося, і в пам'яті почало пульсувати: вбити, знищити, нікому не вірити, лише його вчинки правильні. Інші, крім нього, нічого не знають і не розуміють. Усі мають підкорятися лише його волі, його наказам.

— Потрібна думка Нагі, — сказав Лін, — у мене таке відчуття, що один з тих, хто копався в пам'яті Джина і є мій найлютіший ворог. Бос, який знищив мій Великий Дім. Все ж таки я не можу категорично стверджувати, що це саме він.
Арель дістала з корабля сонну змію. Кам "розбудив".
— Нагі, без вас ми не можемо розібратися у викраденні Джина. Подивіться, хто копався у його пам'яті, викравши з поля бою.

Початок запеклого бою очима Джина змія дивилася спокійно. Навіть його несподіваний сон її не вразив, проте побачивши змієподібних істот, вона посіріла. Численні очі її каптура прикрилися, а сам каптур обвис, як ганчірка.
— Нагі, ви когось впізнали? — Поцікавилася королева, зупинивши голограму.

— Звісно. Це Бос власною персоною (вона вказала на ту істоту, яка колись блокувала її навички). А поряд з ним командувач стратегічними військами зовнішньої розвідки Великого Дому, — раптом вона зі страхом завмерла.
— Нагі, ви боїтеся вибуху через те, що озвучуєте секрети?

— Так, боюся. Дуже не хочеться помирати, не здійснивши свою помсту. І дуже здивована, що зі мною нічого не сталося. Звісно, бажання знищити Боса у мене в тисячі разів сильніше, ніж те саме зробити з Господарем. Але я чудово розумію, що для мене це неможливо. Якщо вдасться помститися хоча б Господареві, я буду безмірно щаслива.

— А я буду безмірно щасливий, якщо помщусь негіднику, який знищив мій Великий Дім, — з ненавистю промовив Лін, показуючи на Боса.
— Ви Бос? — з подивом поцікавилася змія.
— Був Босом, поки цей гад не знищив усе живе на моїй території. Краще б я помер разом зі своїми бійцями, ніж бачити цього гада в здоров'ї.
— А ви знаєте, що він теж задзеркалець?
— Нагі, я знаю, що він може набувати такого вигляду, але вважав, що його справжній образ належить до вашої цивілізації.

— Поки перебувала ще вдома, у мене проскакували невиразні підозри, що він не тільки із задзеркалля, а й взагалі виходець з іншого виміру. Цілком можливо, що з макросвіту.
— Щодо цього виміру? — перебила змію королева.
— Так. З макросвіту щодо цього виміру, щодо нашої тривимірки.
— Ооох, — почувся багатоголосий здивований вигук Янголів.
— А командувач стратегічних військ зовнішньої розвідки місцевий. До того ж належить до моєї цивілізації. Подейкували, що до появи цього Боса саме він очолював Великий Дім. Але як його понизили на посаді, я не знаю.

— Щодо Боса поки що достатньо. Це завдання на майбутнє. Нам треба терміново позбавити Джина ворожого впливу, — сказала Арель і обвела всіх напруженим поглядом.
— А як над ним попрацювати?
— Шамане, ніхто з нас не має права підпорядковувати собі Господаря, адже наші світи входять до його будинку. Таке можливе або Ліну, або Нагі, — заперечив Хруст.

— Заради порятунку Джина від чужого впливу я можу погодитися навіть на це, — сказав чоус, — але тоді виникне величезна проблема. Він беззастережно підкорятиметься мені. А я категорично проти. Незважаючи на чужий вплив, він чесний боєць і має всі шанси стати Босом. А якщо я над ним попрацюю, то він всіляко догоджатиме мені. Хоча існує інший варіант. Якщо над бійцем із чоловічою енергетикою попрацює хтось, хто володіє жіночою енергетикою, то рабської залежності не виникне, лише прихильність. Або, як ви кажете: кохання. Я пропоную працювати над Джином Нагі. Тим більше, що вона відчувала інтерес з його боку, і це не викликало у неї негативу.

— Я не зможу, — заперечила змія, — моя сила хоча і зрівняна з силою Джина, але все ж таки менша.
— Нагі, сила — не проблема, якщо ми з вами поділимося, але питання в іншому, — я не втримавшись, хихикнув, — після закінчення у нього виникне непереборне і неконтрольоване бажання сексу. Щоб він не збожеволів, йому таку можливість потрібно терміново надати. Нагі, ви готові з ним зайнятися сексом, чи необхідно шукати когось іншого? Якщо це не ви, то як розвиватимуться події у майбутньому? Він буде за вами приударяти, як закоханий юнак. А вам або пробачити його зраду, про яку ви будете чудово обізнані, або відкинути Джина, наражаючи його на страждання від нерозділеного кохання?

— Шамане, частково ви маєте рацію. Ви розумієте, що я Дух Духів. І по вашому я не зможу впоратися зі своїми почуттями, зі своїми емоціями. Так і було б, якби я не знаходилася багато тисячоліть у полоні, коли доводиться не лише приховувати свої емоції, а показувати ті, які необхідні моїм мучителям. Це чимось нагадує бойову практику Духів-бійців. А щодо Джина, то з вашими можливостями цю прихильність можна прибрати назавжди, щоб він не страждав.

— Але я не знаю, де знаходиться необхідний зв'язок, — похмуро промовив мікробурасик.
— Босе Каме, пропоную нам з тобою вдвох перебувати в цей час усередині Джина. Невже ми удвох не виявимо, побачивши наочно зміни?
— Пані Люсі, я не смію вам заперечувати, але що трапиться, якщо ми приберемо зв'язок, що відповідає за відданість? Можливо взагалі позбавимо Джина якихось почуттів?

— Невже я помилилась? — здивовано промовила змія, — адже Люсі талановитий винахідник, але не керівник, не боєць. А Бос ставиться до неї, як до свого командира.
Слова Матінки заглушив заразливий сміх. Не сміявся лише чоус.
— Нагі, не звертайте уваги. Ви ж помітили, що наша команда дивна і відносини між нами не логічні і не піддаються будь-якому аналізу. Якби у вас були руки, як у мене, я сказав би: не беріть поганого в голову, а важкого в руки.